32. Глобальні проблеми сучасності.

Існує дві точки зору на виникнення глобальних проблем: 1) внаслідок еволюції; 2) внаслідок глобалізації.

Глобальні проблеми – це сукупність життєво важливих проблем від яких залежить соціальний прогрес людства.

Критерії глобальності проблем: ► мають планетарний характер, зачіпають читтєві інтереси всіх народів і держави; ► вимагають для розв’язання спільних дій світової спільноти; ► виступають як об’єктивний фактор розв’язання сучасної світової системи.

Класифікація: 1. За джерелами виникнення (- «людина-природа»; - «Людина-людина»); 2. За характером (політичні, економічні, демографічні, соціальні, екологічні).

33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.

Глобальні проблеми – це сукупність життєво важливих проблем від яких залежить соціальний прогрес людства.

Шляхи вирішення екологічних проблем: ● перехід до матеріало- / енергозберігаючих технологій; ● перехід до замкнутих циклів використання ресурсів; ● використання людського досвіду раціонального природокористування; ● розосередження екологічно шкідливих виробництв, які зараз не можна закрити; ● розширення природно-заповідних територій; ● екологічна освіта і виховання населення. Як і раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства сиро-виною та енергією. Значення енергоносіїв і сировинних джерел пояснюється тим, що вони є важливою передумовою і фактором економічного зростання, прогресу продуктивних сил, фактором природокористування. Суть проблеми полягає у відсутності на сучасному етапі нової, адекватної НТР, бази постачання суспільного ви-робництва енергією та сировиною; затримці в освоєнні альтерна-тивних енергоносіїв; наявності диспропорцій у світовому енерго-балансі; переважанні традиційних енергоносіїв, залежності енер-гозабезпечення багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.

Енергетична проблема тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами. З проблемою забезпечення миру і відвертання війни зв'язок двобічний.

Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем. Основними шляхами вирішення паливно-енергетичної та сировинної проблем з точки зору матеріально-речового змісту суспільного способу виробництва є:

• зміна механізму ціноутворення на природні ресурси. Так, ціни на них у слаборозвинених державах диктують крупні ТНК, які зосередили у своїх руках контроль на природними багатствами. За даними ЮНКТАД, від трьох до шести ТНК контролюють 80-85% світового ринку міді, 90-95% світового ринку залізної руди, 80% ринку бавовни, пшениці, кукурудзи, кави, какао інше;

• об’єднаним зусиллям розвинених держав протиставити стратегію об’єднання дій країн-експортерів паливно-енергетичних та паливних ресурсів. Ця стратегія повинна стосуватися об’єму добування всіх видів ресурсів, квот їх продажу на зовнішніх ринках інше;

• оскільки розвинені країни і ТНК намагаються здійснювати лише первинну обробку мінеральної сировини в країнах, що розвиваються, то останнім необхідно нарощувати випуск готової продукції, що дозволило б їм знано збільшити доходи від експорту;

• проведення прогресивних аграрних перетворень;

• об’єднання зусиль всіх країн для вирішення глобальних проблем, значно збільшити витрати на усунення екологічної кризи за рахунок послаблення гонки озброєнь та скорочення воєнних витрат.

• використання комплексу економічних заходів управління якістю навколишнього середовища, в тому числі субсидій та дотацій на виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних проектів інше.