35. Політичний час в глобальному світі.

Політичний час – це певний період у який здійснюється політичні події, що визначають усе політичне життя.

Термін «хронополітика» одним з перших використав американський

соціолог Джордж Уолліс.

Хронополітика – це розподіл та перерозподіл соціального часу, прояв суперечності між лінійним та циклічним часом.

Моделі часу: 1) Лінійна – це модель сприйняття часу, що передбачає багатоваріантність шляхів розвитку або єдиного шляху (полі лінійність – моно лінійність); (*ентропійна модель – час-процес постійного зростання ентропії, безладу і хаосу; *есхатологічна – історія людства є рухом до подолання смерті, воскресіння і безсмертя); 2) Циклічна модель – це сукупність взаємопов’язаних процесів або явищ, які утворюють завершене коло розвитку або стійку систему: - полі циклічні; - моно циклічні.

Основні етапи (цикли, хвилі) за часовим фактором: а) короткострокові (до 10 років); б) середньострокові (до 30 років); в) довгострокові (40-50 років); г) історичний

суперцикл.

36. Політичний простір в глобальному світі.

Простір політичний - рефлексивне, синтетичне визначення політичної організації суспільства. Політичний простір як категорія дозволяє зафіксувати єдність утримування й форми політичного процесу в його мірному, придатному до виміру абстрактнім зображенні. Усвідомлення політичного простору здійснюється у формі моделей, алгоритмів, ідеальних типізованих конструкцій, стереотипів, архетипів і т.д. Політичний простір відрізняється від усіх інших форм простору, наприклад географічного або економічного. Це соціальна система, яка розташована по специфічних політичних осях. Таке вираження політики дозволяє найбільше адекватно досліджувати суспільну цілісність у політичних відносинах (див. політичний простір Росії).

Представники «критичної геполітики» говорять що географія на сьогодні не має значення. Раніше важливою була військова могутність на міжнародній арені, то сьогодні осн. Виступають не просторові, а часові характеристики.

Оттол виділяє 3 природи суспільства:

1) «золотий вік» (людина не впливала на природу а лише пристосовувалась) 2) взаємодія людини з природою (вин. Екон, енерг. проблем) 3) інформаційне суспільство (сфера діяльності критичної геополітики)

Валерстайн: підвалини глобального Міжнародного Суспільства закладені в 16 ст: - єдиний світовий ринок, наявність економічно потужних країн які не були гегемонами. – триланкова структура – ядро, напівперифірія, периферія

Найбільш перспективні є країни переферії, які можуть перейти в ядро, або в переферію.

Джон Егню: концепція місця: - місце як первинний осередок служить ареною взаємодії індививід на міжнародній арені, а також на локальному рівні. – просторовий розподіл політичних процесів можно пояснити ефектом місця або просторовим контекстом – це відобр. Істор., економ, особи. Місця і його взаємозвязків зі світом.

Географія є важливою бо від місця залежить вибір

Манебах – «постміжнародний підхід» Осн. Акторами в МВ виступають не держави а індивіди. До якої групи належиь індивід і вир. Міжнарод. Політика

Інформаційний простір: компоненти – інф. Ресурси, орг. Структури, засоби інформаційної взаємодії громадян.

37. Концепції та типи глобалізації.

Концепції: 1) концепція глобалізації як зміни форми історичного процесу.

Треборн – хвилі глобалізації (3 – 6 ст. н. е (експансія релігій) → евро. Колоніальні завоювання (кін 15 ст.) → 1700 – 1819 – період глобальної війни за спадщину → Сер 19 ст – 1919 – період розквіту євроімперіолізму → Період холодної війни → Після холодної війни

2) концепція глобалізації як сучасного економічного феномену. Передислокація фокусу уваги науковців на зростаючі обсяги міжнародних торговельних операцій, діяльність ТНК і міжнародних організацій, планетарні комунікаційні мережі та мультикультуралізм створила новий предмет дослідження.

3) концепція протоглобалістів (протоглобальний етап; сучасний етап).

4) концепція глобалізації як деяка позачасова властивость, що іменанентно притаманна світовому суспільству.

Типи:

Хоффман: -економічна; -культурна; -політична

Картунов: - фінансово-економічну, - технологічну, - політичну, - культурну, - ідеологічну, - етнополітичну.

Азроянц: - родова; - етнічна; - монархічна; - національна; - племенна; - давньоімперська; - колоніальна; - інтернаціональна.