![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •9. Концепція «меж зростання» (Дж. Форестер, д. Медоуз, е. Пестель, м. Месарович).
- •10. Концепція «гуманістичного соціалізму» (я. Тінберген).
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л. Печчеї).
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б. Гаврилишин).
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л. Браун).
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (Мойсєєв).
- •5. Етапи становлення політичної глобалістики як науки.
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані).
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн).
- •38. Причини та наслідки глобалізації.
- •3. Поняття глобалізм, глобалізація, глобалістика.
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства.
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі.
- •22. Китайська цивілізація.
- •25. Православно-словянська цивілізація.
- •26. Індійська цивілізація.
- •27. Латино-американська цивілізація.
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці.
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
- •1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
- •2. Римський клуб і основні напрями його діяльності.
- •6. Визначення предмету та методу політичної глобалістики.
- •7. Концепція ноосфери Вернадського.
- •8. Основні напрямки дослідження політичної глобалістики.
- •30. Американський спосіб життя як модель глобального світу.
- •32. Глобальні проблеми сучасності.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.
- •34. Міжнародні програми вирішення глобальних проблем.
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •40. Глобалізація та інформаційна революція.
- •41. Особливості об’єктивної глобалізації.
- •42. Особливості суб’єктивної (паразитарної) глобалізації.
- •47. Загроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
- •58.Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків.
- •59. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
- •52. Превентивна дипломатія.
- •57. Поняття та сутність інформаційного суспільства.
- •55. Глобалізація системи масової комунікації.
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •53. Теорії миротворчості
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
- •46. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: м. Данилевський, а. Тойнбі, о. Шпенглер
- •41. Особливості об'єктивної глобалізації
- •43. Сучасні чинники становлення нової глобальної регулюючої системи
- •44. Концепція мондіалізму та її варіанти.
48. Глобальне моделювання: представники та концепції
ГЛОБАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ – це системний аналіз довготермінових процесів світового розвитку на основі використання економічно-математичних засобів і комп’ютерних розрахунків..
Під керівництвом американського економіста В. Леонтьєва (за дорученням одного з дослідницьких центрів ООН) була розроблена економіко-математична модель світової економіки. Вона ділила світ на 15 регіонів, взаємопов'язаних експортом-імпортом по 43 секторам економічної діяльності. З її допомогою були проаналізовані можливі варіанти перспектив розвитку світу в цілому до 2000 р. Характерно, що прогноз не передбачив такого всесвітньо-історичного явища, як розвал соціалістичної системи і виникнення економіки перехідного періоду. Відомий ряд глобальних моделей, розроблених на замовлення т. н. Римського клубу. Ще в 80-і рр.. СРСР вступив до міжнародної організації LINK (система моделей всесвітніх економічних зв'язків), брав участь в роботі по Р. м., що проводиться під егідою ООН.Глобальна система "Гея", розроблена під керівництвом акад. Н. Н. Моісеєва, дозволила вперше проаналізувати можливі наслідки ядерного конфлікту, попередити людство про справжні розміри загрожує йому небезпеки.У 1971 р. Дж. Форрестер представив математичну модель глобального розвитку «Світ-2». Вона побудована за принципом системної динаміки - метод вивчення складних систем із нелінійними зворотними зв'язками, розроблюваного вМассачусетському технологічному інституті.
Наступним етапом у роботах з глобального моделювання став проект «Стратегія виживання», який очолили М. Месарович (США) і Є. Пестель (ФРН). Створенню моделі передувала робота з вироблення «концептуальних основ» моделювання світового розвитку.
Критикуючи модель «Світ-2» як «механістичну», Месарович і Пестель ставлять мету побудови «кібернетичної» моделі світу. Основні принципи її побудови і використання можуть бути сформульовані в таких трьох тезах.
1.Модель, яка відбиває складні процеси взаємодії людини з навколишнім середовищем, повинна ґрунтуватися на теорії багаторівневих ієрархічних систем.
2.Модель повинна бути керованою, тобто містити в собі процес прийняття рішень. Це дозволить врахувати можливість свідомого впливу людини на розвиток світової системи. Для цього необхідно забезпечити роботу в режимі діалогу між дослідником моделі й ЕОМ.
3.Світ варто розглядати не як єдине однорідне ціле, а як систему взаємодіючих регіонів, що розрізняються рівнем розвитку, населеністю
Широкі дослідження з проблем глобального розвитку проводяться групою японських учених, причому одночасно розробляється декілька великих проектів. Найбільш відомий проект «Новий погляд на розвиток» розроблений групою вчених під керівництвом проф. токійського університету Я.Кайа.
У своїй роботі автори японського проекту виходять із того, що найважливіші проблеми сучасного світу пов'язані з нестачею продуктів харчування, безробіттям і низьким рівнем виробництва в більшості країн, що розвиваються. Вважається, що надалі існуюче положення повинно змінитися. Однак з аналізу статистичних даних автори проекту роблять висновок, що розроблені в даний час форми допомоги розвинутих країн країнам, що розвиваються, неефективні. Автори проекту ставлять перед собою завдання знайти таку стратегію, яка забезпечила б швидке економічне зростання країн, що розвиваються, при стабілізації або зменшенні темпів світового промислового розвитку.