7. Становлення поняття "особистість" у вітчизняній психології: основні етапи, філософський та ідеологічний контекст.

Періоди становлення уявлень про ос-сть у вітчизняній психології:

1) кінець ХІХ ст.. – поч.. ХХ ст.. – цілісні концепції со-сті (філос., конкретно – психологічні аспекти поєднуються); фіксація осн.ідей ос-сті; ос-сть розглядається як базовий підсумок розвитку; ос-сть є неповторною;

2) 30-60ті рр.. ХХ ст..:- ос-сть набуває значення як психологічна категорія; виокремлюється поняття волі, активності, хар-ру, свідомості, розвитку; з’являється особистісний принцип – певні явища розглядається під кутом ос-сті. Декларатив. Підміна п-тя ос-сть поняттям образ ос-сті.

3) 60ті – 80ті рр.. ХХ ст.. – період завершився створенням концепції «прекрасної нової радянської людини», вивчається питання статусів, соц.ролей, установки, спрямованості, референтності, спроби побудувати осн.уявлення про ос-сть, живого розуміння ос-сті немає; в метапсихології розвитку зявляється те, як вік впливає на розвиток ос-сті; поява узагальненого уявлення про ос-сть як про людину-діяча, що потребує діяльності, це в основі індивідуального уявлення про радянську людину.

4) 90ті рр.. ХХст. – пошук нових шляхів до розуміння ос-сті; сфери персоналізації, відображеної суб’єктності, не адаптивна активність. Цікавить ос-сть як така, що долає обмеження, в яких людина знаходиться; уявлення про реальну ос-сть. Дослідження її було відсторонено в 80ті рр., було головним зараз; зближення психології ос-сті та етики; більшої уваги приділяють питанням моральності, етики, особливу агу – проблемам психічного здоров’я. Психотерапія і консультування – те, чим займається вітч.психологія; впровадження системного підходу, в психологію ос-сті; питання типологізації ос-сті.

8. Становленпя поняття "особистість" у вітчизняній психології: принципи дослідження та завдання психології особистості.

Принципи, що застосовуються у вітч.науці:

1) системності – система організованих елементів та структури, частини та цілого, організації та координації, розвитку, ієрархії, можливості вимірювання при визначенні рівнів. НА цьому рвні ставляться такі завдання:

1. виокремлення рівнів с-ми, що досліджується, та її окремих компонентів.

2. виявлення принципів та механізмів організації с-ми в єдине ціле.

Рівень – це об’єднання подібних за складністю властивостей. Компонент – це автономна одиниця кожного рівня. Рівні: ієрархічний, за якого більш складні та загальні вл-сті підпорядковують більш прості/соціальні або психофізіологічні/. Та координаційний рівень – властивості існують автономно, взаємодія здійснюється на паритетних началах.

2) розвитку – передбачає дослідження псих.процесів та властивостей з точки зору їх закономірних змін. В межах цього принципу ставлять такі завдання:

1. визначення детермінант розвитку – відносять спадковість і середовище

2. визначення стадії розвитку та проблеми критеріїв переходу від однієї стадії до іншої

3. рівнів розвитку – організації особистості.

3)активності – властива ос-сті ініціативність, свобода вибору, вибіркова поведінка;

4) принцип суб’єкта – передбачає, що ос-сть розглядається як автономна і може змінювати себе та навк.світ. Людина стає суб’єктом тоді, коли вона виділяє себе з оточуючої дійсності і спів ставляє себе з нею.

5) детермінізму (причинная обусловленность любого психического явления объективным материальным миром)

6) єдності методології та теорії експерименту(эксперимент, опираясь на теорию, проверяет и уточняет последнюю, и, вместе с ней, подтверждается практикой как высшим критерием истины).

7) ієрархічності психіки (все психические явления рассматриваются как ступени, включенные в иерархическую лестницу, где нижние ступени субординированны, т.е. подчинены и управляются высшими, а высшие, включая в себя низшие в измененном виде и опираясь на них, к ним не сводятся)

8) відображення (все психические явления суть результаты непосредственного или опосредованного психического отражения, содержание которого детерминировано объективным миром)

9) єдності ос-сті, свідомості і діяльності (сознание - личностно и деятельно, личность - сознательна и деятельна, деятельность - сознательна и личностна);