- •1. Історичні витоки становлення поняття "особистість" в психології.
- •2. Співвідношення понять «особистість», «суб*єкт», «індивід», « індивідуальність».
- •4. Методологічні обмеження вивчення "особистості" засобами психологічної науки.
- •5. Можливості крос-культурних досліджень особистості.
- •6. Особистість як науковий конструкт: експліцитне та імпліцитне знання.
- •7. Становлення поняття "особистість" у вітчизняній психології: основні етапи, філософський та ідеологічний контекст.
- •8. Становленпя поняття "особистість" у вітчизняній психології: принципи дослідження та завдання психології особистості.
- •9. Особистісний принцип в тлумаченні психологічних явищ.
- •10. Поняття і структура особистості в роботах сл.Рубінштейна.
- •11. Особистість в роботах л.С. Виготського.
- •12. Концепція особистості о.Н Леонтьєва.
- •14. Уявлення про особистість в межах вчення про людину б.Г.Ананьєва.
- •15. Розуміння особистості в межах теорії діяльності.
- •16. Особистість як така, що вчиняє, в роботах в .А.Роменця.
- •17. Концепція особистісних внесків в .А. Та а.В. Петровських.
- •18. Системний підхід до розуміння особистості.
- •19. Рівнева організація особистості
- •20. Продуктивні та інструментальні прояви особистості
- •21. Види індивідних властивостей людини та їхня роль в регуляції поведінки особистості.
- •22. Соціогенетичні витоки становлення особистості.
- •23. Соціальні ролі, диспозиції особистості.
- •24. Поняття соціалізації особистості.
- •25. Поняття суб'єкта діяльності, суб'єкта життєвого шляху.
- •26. Внутрішні конфлікти та вчинки особистості, вольова поведінка.
- •27. Продуктивні прояви особистості.
- •28. Особистість як суб'єкт: основні ознаки
- •29. Спрямованість особистості
- •34. Основні філософські конструкти, що використовуються в зарубіжних теоріях особистості
- •35. Ситуативне та незмінне в особистості
- •37. Психоаналітичне тлумачення природи особистості: структура
- •38. Психоаналітичне тлумачення захисних механізмів особистості
- •39. Стадії психосексуального розвитку
- •40. Особистість в роботах к.Г.Юнга. Поняття архетипів
- •41. Основні функції психічного за к.Г.Юнгом
- •42. Психологічні типи k.Г.Юнгa
- •4З. Особистість в індивідуальній психології а.Адлера
- •44. Уявлення про особистість в роботах к.Хорні
- •45. Уявлення про особистість в роботах е Фромма
- •48. Особистість як проблема в біхевіоризмі та необіхевіоризмі (б.Скіннер, а.Бандура).
- •49. Риси та диспозиції в психології особистості (г.Олпорт, р.Кеттелл, г.Айзенк).
- •50. П*ятифакторна модель особистості
- •51. Когнітивна психологія особистості (Дж.Келлі).
- •52. Гуманістичне рoзуміння особистості: к.Роджерс.
- •53. Гуманістичне розуміння особистості: а.Маслоу.
- •54. Екзистенціальне розуміння особистості. Логотерапія в.Франкла.
- •55. Теорія поля та психологія особистості в роботах к Левіна.
- •56. Роль психотерапевтичних практик у розвитку уявлень про природу особистості
- •57. Самосвідомість та відкриття "я" особистості.
- •58. Змістові характеристики "я".
- •59. Компоненти «я-концепції» особистості
- •60. Співвідношення особистісних смислів та сфери значень і понять. Розвиток особистісних смислів в житті людини.
- •61. Потреба в сенсі життя.
- •62. Уявлення про "народження" особистості у вітчизняній психології.
- •63. Поняття акме.
- •64. Розвиток особистості: чинники, етапи/стадії
- •65. Життєвий шлях особистості: основні поняття.
- •66. Самоактуалізація та особистісне зростання.
- •67. Поняття життєвого світу особистості.
- •68. Типи життєвих світів особистості
- •69. Властивості життєвого світу особистості
- •70. Співвідношення понять «характер» і «особистість».
- •71. Успішність особистості та копінг-стратегії.
- •72. Задатки, здібності та обдарованість. Геніальність.
- •73. Проблеми норми та патології в психології особистості.
- •74. Акцентуації та психопатії
- •75. Типи знання про особистість, що використовуються при побудові теорій
- •76. Теоретичні методи дослідження особистості
- •77. Спостереження, бесіда як метод дослідження особистості
- •78. Тестування як метод дослідження особистості
- •79. Експериментальні дослідження особистості
- •80. Сучасні погляди на природу особистості: дискурсивна психологія
- •81. Сучасні погляди на природу особистості: когнітивний підхід
21. Види індивідних властивостей людини та їхня роль в регуляції поведінки особистості.
Общая схема индивидных свойств человека наиболее полно описана Б.Г. Ананьевым.
Индивидные свойства подрасчленяются на два широких класса: класс возрастно-половых свойств и класс индивидуально-типических свойств. В свою очередь индивидуально-типические свойства расчленяются на три группы: конституциональные особенности (телосложение и биохимические свойства индивида); нейродинамические свойства человека; особенности индивида, связанные с функциональной геометрией больших полушарий. В школе Б. Г. Ананьева указанные два класса индивидных свойств называют первичными и полагают, что они определяют динамику таких вторичных индивидных образований, как психофизиологические функции и органические потребности. Наивысшей формой интеграции индивидных свойств являются темперамент и задатки.
Первичные индивидуально-типические свойства характеризуют иногда в широком смысле слова как нейродинамические индивидные свойства. Вторичные свойства, а также темперамент и задатки относят к психодинамическим свойствам человека. С психодинамическими свойствами в более узком значении связывают характеристики только темперамента.
В психологии личности могут быть выделены следующие общие особенности, характеризующие роль индивидных свойств человека в регуляции поведения личности.
При всем различии и своеобразии индивидных свойств, их вариативности (будь то возрастная чувствительность, эмоциональная возбудимость, интроверсия, нейротизм) эти свойства характеризуют преимущественно формально-динамические особенности поведения личности, энергетический аспект протекания психических процессов. Так, например, как отмечает В. С. Мерлин, темперамент не определяет содержание отношения личности к действительности, а оказывает влияние лишь на форму выражения этого отношения в поведении человека.
Индивидные свойства (тип нервной системы, конституция, задатки, экстраверсия или интроверсия и т. п.) определяют диапазон возможностей выбора той или иной деятельности в границах, не имеющих социально существенного приспособительного значения.
Когда человеку о его индивидных свойствах говорят другие, эти свойства «означиваются», становятся «знаками», происходит их символизация. Превращение индивидных свойств в знаки коренным образом меняет их функцию в регуляции динамики поведения и развитии личности. При превращении индивидных свойств в «знаки» происходит переход от объектной детерминации поведения к предметной детерминации поведения личности. Вследствие этого перехода у человека возникает образ его индивидных свойств и появляется возможность произвольного управления своим собственным телом так же, как он управляет теми или иными предметами действительности.
Использование индивидных свойств как «знаков», «средств», с помощью которых человек овладевает и корректирует свои индивидные особенности, лежит в основе происхождения индивидуальных стилей в онтогенезе поведения личности и открывает большие возможности компенсации, коррекции природных форм реагирования индивида при обучении различным профессиям (В. С. Мерлин, Е. А. Климов).