- •1. Історичні витоки становлення поняття "особистість" в психології.
- •2. Співвідношення понять «особистість», «суб*єкт», «індивід», « індивідуальність».
- •4. Методологічні обмеження вивчення "особистості" засобами психологічної науки.
- •5. Можливості крос-культурних досліджень особистості.
- •6. Особистість як науковий конструкт: експліцитне та імпліцитне знання.
- •7. Становлення поняття "особистість" у вітчизняній психології: основні етапи, філософський та ідеологічний контекст.
- •8. Становленпя поняття "особистість" у вітчизняній психології: принципи дослідження та завдання психології особистості.
- •9. Особистісний принцип в тлумаченні психологічних явищ.
- •10. Поняття і структура особистості в роботах сл.Рубінштейна.
- •11. Особистість в роботах л.С. Виготського.
- •12. Концепція особистості о.Н Леонтьєва.
- •14. Уявлення про особистість в межах вчення про людину б.Г.Ананьєва.
- •15. Розуміння особистості в межах теорії діяльності.
- •16. Особистість як така, що вчиняє, в роботах в .А.Роменця.
- •17. Концепція особистісних внесків в .А. Та а.В. Петровських.
- •18. Системний підхід до розуміння особистості.
- •19. Рівнева організація особистості
- •20. Продуктивні та інструментальні прояви особистості
- •21. Види індивідних властивостей людини та їхня роль в регуляції поведінки особистості.
- •22. Соціогенетичні витоки становлення особистості.
- •23. Соціальні ролі, диспозиції особистості.
- •24. Поняття соціалізації особистості.
- •25. Поняття суб'єкта діяльності, суб'єкта життєвого шляху.
- •26. Внутрішні конфлікти та вчинки особистості, вольова поведінка.
- •27. Продуктивні прояви особистості.
- •28. Особистість як суб'єкт: основні ознаки
- •29. Спрямованість особистості
- •34. Основні філософські конструкти, що використовуються в зарубіжних теоріях особистості
- •35. Ситуативне та незмінне в особистості
- •37. Психоаналітичне тлумачення природи особистості: структура
- •38. Психоаналітичне тлумачення захисних механізмів особистості
- •39. Стадії психосексуального розвитку
- •40. Особистість в роботах к.Г.Юнга. Поняття архетипів
- •41. Основні функції психічного за к.Г.Юнгом
- •42. Психологічні типи k.Г.Юнгa
- •4З. Особистість в індивідуальній психології а.Адлера
- •44. Уявлення про особистість в роботах к.Хорні
- •45. Уявлення про особистість в роботах е Фромма
- •48. Особистість як проблема в біхевіоризмі та необіхевіоризмі (б.Скіннер, а.Бандура).
- •49. Риси та диспозиції в психології особистості (г.Олпорт, р.Кеттелл, г.Айзенк).
- •50. П*ятифакторна модель особистості
- •51. Когнітивна психологія особистості (Дж.Келлі).
- •52. Гуманістичне рoзуміння особистості: к.Роджерс.
- •53. Гуманістичне розуміння особистості: а.Маслоу.
- •54. Екзистенціальне розуміння особистості. Логотерапія в.Франкла.
- •55. Теорія поля та психологія особистості в роботах к Левіна.
- •56. Роль психотерапевтичних практик у розвитку уявлень про природу особистості
- •57. Самосвідомість та відкриття "я" особистості.
- •58. Змістові характеристики "я".
- •59. Компоненти «я-концепції» особистості
- •60. Співвідношення особистісних смислів та сфери значень і понять. Розвиток особистісних смислів в житті людини.
- •61. Потреба в сенсі життя.
- •62. Уявлення про "народження" особистості у вітчизняній психології.
- •63. Поняття акме.
- •64. Розвиток особистості: чинники, етапи/стадії
- •65. Життєвий шлях особистості: основні поняття.
- •66. Самоактуалізація та особистісне зростання.
- •67. Поняття життєвого світу особистості.
- •68. Типи життєвих світів особистості
- •69. Властивості життєвого світу особистості
- •70. Співвідношення понять «характер» і «особистість».
- •71. Успішність особистості та копінг-стратегії.
- •72. Задатки, здібності та обдарованість. Геніальність.
- •73. Проблеми норми та патології в психології особистості.
- •74. Акцентуації та психопатії
- •75. Типи знання про особистість, що використовуються при побудові теорій
- •76. Теоретичні методи дослідження особистості
- •77. Спостереження, бесіда як метод дослідження особистості
- •78. Тестування як метод дослідження особистості
- •79. Експериментальні дослідження особистості
- •80. Сучасні погляди на природу особистості: дискурсивна психологія
- •81. Сучасні погляди на природу особистості: когнітивний підхід
23. Соціальні ролі, диспозиції особистості.
Коли людина реалізує свої права та обов’язки відповідно до соц.сподівань, то вона виконує певні соц.роль. Роль озн. соц.функцію конкретної люд., певну модель поведінки. Вона залежить від певних соц.норм, очікувань, стосунків і взаємозв’язків між людьми в процесі спільної діяльн. Індивідуальне виконання ролі має певну особистісну ознаку, зумовлену передусім знаннями та уміннями перебувати в певній ролі.
Діапазон та кількість ролей, здійснюваних люд. залежать від тих соц. груп і видів діяльн., в які вона включена. Виділ. ролі соціальні, зумовлені місцем люд. в системі об’єктивних соц.відносин (професійні, вікові ролі), та міжособистісні, які визначают. місцем люд в системі між особистісних стосунків ( лідер, ізолят, ізгой). Розрізняють ролі офіційні(конвенціональні)- пов’язані з офіційними, формальними вимогами організації, до якої належить людина, та стихійні, пов’язані з неформальними, спонтанно виникаючими стосунками. Отже, роль – це реалізована поведінка, що очікується від людини.
Атитюд розгляд. в психології як внутрішній стан готовності люд., що передує поведінці, виконанню певної дії. Він формується на підставі попереднього досвіду, може розгортатися як на усвідомлюваному, так і на неусвідомлювану рівні та здійснює регулятивну функцію щодо поведінки. У поведінці членів певної соц.групи атитюд забезп.єдність сприймання, спільне ставлення для соц ситуації, життєвих подій, поведінки окремих людей і готовність до спільної діяльності.
У контексті атитюду соц. Поведінка залежить від стану готовності людини до певного способу дій, певної диспозиції.
Диспозиційна концепція особистості пов’язує готовність люд. до поведінки в певній соц.ситуації умовами діяльн., що їй передувала. Саме в цій діяльності формується стійка готовність до реалізації певних потреб люд. У відповідних умовах.
Авто диспозиційної концепції – В.Ядов. Він розгл. диспозиції особистості як ієрархічну систему, верхівку якої утворюють спільна спрямованість інтересів а система ціннісних орієнтацій як продукт дії соц. умов. Середній рівень становить система узагальнених атитюдів, а нижчий – ситуативні атитюди як готовність до оцінки та дії в конкретних умовах. Провідною диспозицією стає та, яка цілком відповідає певним умовам та конкретній меті.
Однією із засад цієї класифікації виступає послідовне розширення межі активності особистості в онтогенезі щодо рівнів включення в дедалі ширші сфери діяльн., у соц. систему через засвоєння її цінностей. Іншою засадою є тривалість часу, протягом якого зберігається головна якість умов діяльності або ситуацій, я яких можуть бути реалізовані ті або ін.потреби людини.
Диспозиції є особливим продуктом взаємодії потреб і ситуацій, мов, за яких відповідні потреби можуть бути задоволені. При їх фіксації (закріпленні) в структурі особистості ці диспозиції утворюють відповідну ієрархію. У системі ціннісних орієнтацій, можна виділити загальну життєву позицію особистості. Це передусім спрямованість інтересів у провідних сферах : праці, спілкуванні, пізнанні. Провідною функцією диспозиційної системи є психічна регуляція поведінки людини в соц. середовищі.