- •40. Роль повсякденного життя у формуванні понять соціальної науки. Шюц
- •41 Перспективи розвитку соціологічної теорії в статті е.Гіденса «9 тез про майбутнє соціології».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •43. Співвідношення соціального та фізичного простору за роботою Бурдьє.
- •44. Типологія капіталів та умови їх конвертації за роботою п.Бурдьє „Форми капіталу”
- •45. Функціоналістська концепція стратифікації к.Девіса.
- •46 Концепція соціальної дії Вебера. Класифікація типів соц. Дії за роботою „Основні соціологічні поняття”
- •47. Специфіка розуміння класів в роботі Вебера „Основні п-тя стратифікації”
- •48 Класичний підхід до розуміння соціальних класів: порівняльний аналіз концепцій Маркса та Вебера.
- •49. Критика марксистського тлумачення класів у статті п.Бурдьє „Класи на папері”
- •50 Основні ознаки с-ва як соціальної системи за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •51 Співвідношення центру і периферії в аналізі с-ва за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •52 Загальна концептуальна схема дії за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •53 Поняття соціальної системи та її складових(схема agil) за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •56. Процес інституалзації за роботою Бергера і Лукмана „Соц. Конструювання реальності”
- •58. Загальні принципи теорії структурації в роботі Гіденса „Структура як правила і ресурси”
- •60. Роль комунікації у забезпеченні функціон-ня соц. Системи за роботою Лумана „Суспільство як всеохоплююча соц. Система”.
- •61. Співвідношення геометричного та соціального простору, основні параметри соціального простору в роботі п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •62. Визначення та основні форми стратифікації за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація та мобільність”
- •63.Сутність та основні форми соціальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •64. Основні канали вертикальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •65 Сутність и типологія соціальної взаємодії за роботою Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •67 Типологія форм культури за роботою Сорокіна «Соціокультурна динаміка».
- •66.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •68. Співвідношення понять статус і роль, типологія статусів за роботою р.Лінтона „Статус і роль”
- •69. Типологія пристосування в суспільстві за роботою р.Мертона „Соціальна теорія і соціальна структура”
- •70 Тенденції глобалізаційних процесів сучасної культури за статтею Ручки «Особливості сучасної культурної глобалізації».
- •32.Поняття особистості. Співідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •7. Специфіка соціологічних законів
- •35.Девіантна поведінка, типи девіацій.
- •34.Соціальний контроль, методи соціального контролю.
- •55.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
Дійсно, історія соціологічної думки перейнята боротьбою за статус її науковості та зміцнення теоретичних основ соціологічного знання. На кожному етапі цього шляху вставали нові проблеми, а особливість нинішнього етапу полягає в тім, що при великому розмаху соціологічних досліджень соціологічна теорія залишається позаду. Адже під соціологією зазвичай розуміються інформація про громадське життя, відомості про реальний соціальний світ, теорія ж далека від цього світу. Звісно, разом з тим у соціології відсутня цільна, загальновизнана теорія суспільства. Багато соціологів згодні з думкою про те, що система соціологічних знань розвалюється під вагою власних теоретико-методологічних проблем, ніби старим будинком, що валиться під вагою своїх теоретичних конструкцій, як сказав Дензин.
Танчер вважає. що соціологічна теорія сьогодні являє собою збори окремих теоретичних узагальнень різних сторін і сфер соціального життя, на яких зосереджують ті або інші дослідницькі напрямки. Загальна ж соціологічна теорія, ніби є аналітичною рефлексією над аналізом соціальної дійсності. Якщо теорія - серцевина, центр наукової дисципліни, то соціологію можна вважати поліцентричною наукою, на його думку. У соціології, як в якій-небудь іншій гуманітарній науці, теоретичний аналіз здійснюється в рамках певних традицій, шкіл. Особливу роль грає класична спадщина соціологічної думки. Вона відіграє роль не тільки як скарбниця знань, методів, підходів, але й займає місце у сучасних дискусіях.
Важливе питання, яке актуалізує Танчер: яким чином відбувається розвиток соціологічної теорії? Перше джерело - це сама соціальна дійсність. Її відбиття й пояснення ніби постійний стимул генерування теоретичних висновків.. Накопичені факти, спостереження, гіпотези й висновки збагачують, розширюють теорію..
Другий шлях розвитку - нове переосмислення, інтерпретація класичних ідей в умовах, що змінилися. Адже, відштовхуючись від ідей, концепцій, гіпотез, розвивають соціологічну теорію послідовники різних традицій. Третій шлях розвитку соціологічної теорії – на його думку «чиста творчість» Зрозуміло, нагромадження соціального знання ніби замкнуте коло тих самих проблем, але не дивлячись на цє в соціології перевага віддається опорі на традиції, парадигми. Але останні десятиліття дали досить прикладів революційного відновлення соціологічного знання, прикладом цього є концепції Ю.Хабермаса, П.Бурдье, А.Гидденса й ін. З наукових подій останніх років випливає логічний висновок, що головний шлях розвитку соціологічних знань відбувається через дискурс. Головним поштовхом соціологічної науки є зокрема суперечки й суперництво усередині дисципліни між послідовниками різних традицій, шкіл. Поряд з інтеграційними тенденціями в області соціологічної теорії в останні роки помітні й інші особливості її розвитку - проглядається посилення уваги до філософських, ціннісних компонентам соціального пізнання. Отже, соціологічна теорія - єдиний потік різні концептуалізації соціальної дійсності, тому соціологічний дискурс не втримується сьогодні в рамках якої-небудь однієї традиції, парадигми, школи.
Отже, на думку Танчера важливо для сучасних учених діставати пізнання не тільки з історії соціологічної думки, але й з нинішньої практики теоретизування, перейнятися розумінням природи теоретичної діяльності та методологічних основ.