- •40. Роль повсякденного життя у формуванні понять соціальної науки. Шюц
- •41 Перспективи розвитку соціологічної теорії в статті е.Гіденса «9 тез про майбутнє соціології».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •43. Співвідношення соціального та фізичного простору за роботою Бурдьє.
- •44. Типологія капіталів та умови їх конвертації за роботою п.Бурдьє „Форми капіталу”
- •45. Функціоналістська концепція стратифікації к.Девіса.
- •46 Концепція соціальної дії Вебера. Класифікація типів соц. Дії за роботою „Основні соціологічні поняття”
- •47. Специфіка розуміння класів в роботі Вебера „Основні п-тя стратифікації”
- •48 Класичний підхід до розуміння соціальних класів: порівняльний аналіз концепцій Маркса та Вебера.
- •49. Критика марксистського тлумачення класів у статті п.Бурдьє „Класи на папері”
- •50 Основні ознаки с-ва як соціальної системи за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •51 Співвідношення центру і периферії в аналізі с-ва за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •52 Загальна концептуальна схема дії за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •53 Поняття соціальної системи та її складових(схема agil) за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •56. Процес інституалзації за роботою Бергера і Лукмана „Соц. Конструювання реальності”
- •58. Загальні принципи теорії структурації в роботі Гіденса „Структура як правила і ресурси”
- •60. Роль комунікації у забезпеченні функціон-ня соц. Системи за роботою Лумана „Суспільство як всеохоплююча соц. Система”.
- •61. Співвідношення геометричного та соціального простору, основні параметри соціального простору в роботі п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •62. Визначення та основні форми стратифікації за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація та мобільність”
- •63.Сутність та основні форми соціальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •64. Основні канали вертикальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •65 Сутність и типологія соціальної взаємодії за роботою Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •67 Типологія форм культури за роботою Сорокіна «Соціокультурна динаміка».
- •66.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •68. Співвідношення понять статус і роль, типологія статусів за роботою р.Лінтона „Статус і роль”
- •69. Типологія пристосування в суспільстві за роботою р.Мертона „Соціальна теорія і соціальна структура”
- •70 Тенденції глобалізаційних процесів сучасної культури за статтею Ручки «Особливості сучасної культурної глобалізації».
- •32.Поняття особистості. Співідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •7. Специфіка соціологічних законів
- •35.Девіантна поведінка, типи девіацій.
- •34.Соціальний контроль, методи соціального контролю.
- •55.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
62. Визначення та основні форми стратифікації за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація та мобільність”
Сорокін описує світ як соц. всесвіт, тобто деякий простір, заповнений соц.зв’язками і відносинами. У соціальному просторі він виділяє економічний, політичний і професійний підпростори. Три підпростори соціального простору можна також назвати системами стратифікації. Згідно до теорії Питирима Сорокіна соціальна стратифікація визначається як диференціація певної сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі. Її основа і сутність – в нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності і обов’язків, наявності чи відсутності соціальних цінностей, влади і впливу серед членів того чи іншого суспільства. Конкретні форми соціальної стратифікації різноманітні і числені. Якщо економічний статус членів деякого суспільства неоднаковий, якщо серед них наявні як багаті, так і бідні, то таке суспільство характеризується наявністю економічного розшарування. Якщо в межах якоїсь групи існують ієрархічно розрізнені ранги в смислі авторитетів і престижу, знань і почестей, якщо існують ті, хто керує і ті, ким керують, то незалежно від термінів це означає, що така група політично диференційована. Конкретні вияви соціальної стратифікації числені, однак уся їх різноманітність може бути зведена до трьох основних форм: економічна, політична і професійна стратифікація. Люди, які належать до вищого пласту в якомусь одному відношенні, практично завжди належать до того ж самого пласту і за іншим параметром; і навпаки. Таке загальне правило, хоча існує немало винятків. Так, наприклад, найбільш багаті не завжди знаходяться у верхівки політичної або професійної піраміди, також і не завжди бідні люди займають найнижчі місця в політичній і професійній ієрархіях. А це означає, що взаємна залежність трьох форм соціальної стратифікації далека від досконалості, бо різні пласти кожної з форм цілком не співпадають один з одним. Точніше кажучи, вони співпадають один з одним, але частково. Цей факт не дозволяє аналізувати три основні форми стратифікації одночасно.
63.Сутність та основні форми соціальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
Сорокін описує світ як соц. всесвіт, тобто деякий простір, заповнений соц. зв’язками і відносинами. Вони утворюють багатовимірну систему координат, в межах якої виділяють дві головні вісі – вісь Х (горизонтальну мобільність) і вісь У (вертикальну мобільність). Мобільність – це зміна окремим індивідом чи цілою групою місця у соціальному просторі, котрий включає економічний, політичний і професійний підпростори. Існують два основні типи соц. мобільності: горизонтальна та вертикальна. Під горизонтальною соц. мобільністю, або переміщенням, мається на увазі перехід індивіда чи соц. об’єкта із однієї соц. групи в іншу, яка знаходиться на одному і тому самому рівні. Наприклад, переміщення деякого індивіда з однієї релігійної групи в іншу, з однієї сім’ї в іншу тощо. Ними також є переміщення соц. об’єктів в межах одного соц. шару. В цих випадках переміщення може відбуватися без помітних змін соц. положення індивіда або соц. об’єкта у вертикальному напрямі. Під вертикальною соц. мобільністю передбачаються ті відносини, які виникають при переміщенні індивіда чи соц. об’єкта з одного соц. шару в інший. У залежності від напрямку переміщення існують два типи вертикальної мобільності: соц. підйом і соц. спуск. У відповідності до природи стратифікації є підйом і спуск економічної, політичної і професійної мобільності. Соц. підйом існує в двох основних формах: проникнення індивіда із нижчого шару суспільства в існуючий більш високий, або створення такими індивідами нової групи і проникнення всієї групи в більш високий пласт на рівень з вже існуючими групами такого шару. Відповідно і соц. спуск також має дві форми. Перша полягає у падінні індивіда з більш високої соц. позиції на більш низьку, не руйнуючи при цьому вихідну групу, до якої він раніше належав. Друга форма проявляється в деградації соц. групи вцілому, у пониженні її рангу на фоні інших груп чи у у руйнуванні її соц. єдності.