- •40. Роль повсякденного життя у формуванні понять соціальної науки. Шюц
- •41 Перспективи розвитку соціологічної теорії в статті е.Гіденса «9 тез про майбутнє соціології».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •43. Співвідношення соціального та фізичного простору за роботою Бурдьє.
- •44. Типологія капіталів та умови їх конвертації за роботою п.Бурдьє „Форми капіталу”
- •45. Функціоналістська концепція стратифікації к.Девіса.
- •46 Концепція соціальної дії Вебера. Класифікація типів соц. Дії за роботою „Основні соціологічні поняття”
- •47. Специфіка розуміння класів в роботі Вебера „Основні п-тя стратифікації”
- •48 Класичний підхід до розуміння соціальних класів: порівняльний аналіз концепцій Маркса та Вебера.
- •49. Критика марксистського тлумачення класів у статті п.Бурдьє „Класи на папері”
- •50 Основні ознаки с-ва як соціальної системи за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •51 Співвідношення центру і периферії в аналізі с-ва за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •52 Загальна концептуальна схема дії за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •53 Поняття соціальної системи та її складових(схема agil) за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •56. Процес інституалзації за роботою Бергера і Лукмана „Соц. Конструювання реальності”
- •58. Загальні принципи теорії структурації в роботі Гіденса „Структура як правила і ресурси”
- •60. Роль комунікації у забезпеченні функціон-ня соц. Системи за роботою Лумана „Суспільство як всеохоплююча соц. Система”.
- •61. Співвідношення геометричного та соціального простору, основні параметри соціального простору в роботі п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •62. Визначення та основні форми стратифікації за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація та мобільність”
- •63.Сутність та основні форми соціальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •64. Основні канали вертикальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •65 Сутність и типологія соціальної взаємодії за роботою Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •67 Типологія форм культури за роботою Сорокіна «Соціокультурна динаміка».
- •66.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •68. Співвідношення понять статус і роль, типологія статусів за роботою р.Лінтона „Статус і роль”
- •69. Типологія пристосування в суспільстві за роботою р.Мертона „Соціальна теорія і соціальна структура”
- •70 Тенденції глобалізаційних процесів сучасної культури за статтею Ручки «Особливості сучасної культурної глобалізації».
- •32.Поняття особистості. Співідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •7. Специфіка соціологічних законів
- •35.Девіантна поведінка, типи девіацій.
- •34.Соціальний контроль, методи соціального контролю.
- •55.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
40. Роль повсякденного життя у формуванні понять соціальної науки. Шюц
А.Щюц пише, що при формуванны понять соціальноъъ науки не можна керуватись тими ж принципами, що і при формуванны понять природничих наук. Соціальны науки досліджують соціальну реальність, отже вони повинны вивсытлювати її як дсовід повсякденного життя людей. Теорія, що спрямована на пояснення соцылаьноъ реальності, повинна розвивати особливы, незнайомы природничим наукам схеми для того, щоб узгоджуватись з повсякденною практикою соціального світу. Таке положення ґрунтується на тому факті, що в структурі ідеальних об’єктів, сформованих природничими і суспільними науками, міститьс істотна різниця. Світ природи втому вигляді, як він досліджується вченим, ничого не «значить» для молекул, атомів електронів. Проте сфера спостереження суспільствознавця – соціальна реальність – має специфічне значення і конкретну структуру для людей, що живуть, діють і мислять в її межах.
Таким чином, дослідження соновних принципів, у відповідності з якими людина в повсякденному дитті аналізує свій досвід, і досвід соціального світу, є першочерговою задачею методології суспільних наук. Буденне знання повсякденного життя з самого початку соціалізовано у багатьох відношеннях. Поняття, що формуються суспільною наукою є конструкціями конструкцій, що утворились в буденній свідомості діючих на соціальній сцені людей.
Той факт, що в буд4енній свідомості ми приймаємо на віру наші актуальні чи потенційні знання про значення людських дій та їх результатів, им, що вчені-суспільствознавці називають розумінням, або Verstehen, як техніку. Що має справу з людськими діями. Verstehen – це особлива форма досвіду, в якій буденна свідомість отримує знання про соціально-культурний світ.
В повсякденному житті люди мають побутове знання різних сфер соціального світу. Ці знання не є лише фрагментами; вони можуть бути простою осведомлённостью чи сліпою вірою в речі, які приймаються як саме собою розуміється. Тут маються значні розбіжності між різними людьми та різними групами. Та все одно повсякденного знання побутового життя достатньо, щоб порозумітися з людьми, культурними об’єктами, соціальними інститутами, тобто з соціальною реальністю. Це так, тому що наші знання про світ – соціалізовані, більш того соціальний світ з самого початку є світом значень. Інша людина сприймається не як організм, а як така ж людина, а його поведінка – як дія такої ж людини як ми.
У повсякденному мисленні ми приймаємо на віру наші актуальні чи потенційні знання про значення людських дій та їх результатів – так, вчені-суспільствознавці називають розуміння, або Verstehen. Це не метод, який використовується в сусп.науках, а особлива форма досвіду в якому повсякденна свідомість отримує знання про соціально-культурний світ.
Строге проведення принципів формування понять та теорій призведе до надійного знання соціальної реальності. Якщо теорія могла б розвинута в таких принципах, то вона б нічого не знала про соціальну реальність як досвіду повсякденного життя людей. Теорія, яка направлена на пояснення соціальної реальності, повинна розвивати особливі схеми для узгодження повсякденної практики соціального світу. Цим займаються всі науки: економіка, лінгвістика, соціологія та ін. Таким чином, дослідження основних принципів, у відповідності з якими людина в повсякденному житті аналізує свій досвід та досвід соціального світу, є головною задачею методології суспільних наук.