- •1. Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •2. Поняття та загальна характеристика методів криміналістики
- •3. Криміналістика в системі юридичних наук
- •5. Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •6. Об’єкти та суб’єкти ідентифікації
- •7. Етапи ідентифікаційного дослідження
- •8. Поняття криміналістичної діагностики
- •9. Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
- •10. Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання
- •11. Поняття трасології. Її структура та завдання
- •12. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •13. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину та їх процес.Значення
- •14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук
- •15. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •16. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та їх криміналістичне значення
- •17. Види слідів знарядь зламу та інструментів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •18. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •19. Поняття та структура криміналістичного броєзнавства
- •20. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу на місці події
- •21. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •22. Поняття, види та способи підробки документів
- •23. Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах
- •24. Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •25. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •26. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •27. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •28. Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів
- •29. Поняття і криміналістичне дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини
- •30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності
- •31. Поняття та види криміналістичних обліків
8. Поняття криміналістичної діагностики
Теорія криміналістичної діагностики - це система правил і понять, необхідних для здійснення процесу діагностичного пі-знання у рамках провадження у кримінальній справі.
Криміналістична діагностика - процес дослідження власти-востей і стану об'єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін та їх зв'язок із учиненим злочином.
Іншими словами, кримінальна діагностика - це уявна рекон-струкція вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки «зворотного напряму»: від наслідку - до причини, від явища - до його суті, від відображення - до аналізу властивостей і стану відображення об'єкта.
У криміналістичних дослідженнях діагностика зазвичай пе-редує ідентифікації.
До криміналістичних діагностичних досліджень відносять:
- визначення властивостей та стану об'єкта, їх відповідності заданим характеристикам (наприклад, із якого металу виготов-лено предмет, чи справний замок тощо);
- встановлення факту і причин початкового стану об'єкта або його невідповідності заданим характеристикам (це стосується дослідження обставин події), наприклад, з якого боку відбувався злам перешкоди; чи піддавалися документи частковим змінам тощо;
- аналіз кримінальної ситуації: обставин місця, часу, меха-нізму взаємодії суб'єктів, предметів, причинно-наслідкових зв'язків, механізму злочинної події (наприклад, установлення механізму виникнення й розвитку пожежі, причинно-наслідко-вого зв'язку між коротким замиканням і виникненням пожежі).
9. Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
Криміналістична техніка - розділ про систему наукових положень і рекомендацій щодо застосування технічних засобів, способів і методів призначення яких є збирання, фіксація та дослідження доказової інформації для розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів.
Структура розділу вміщує:
- наукові засади криміналістичної техніки;
- судову фотографію, відеозапис;
- трасологію (слідознавство);
- судову балістику (зброєзиавство);
- докумсптознавство;
- габітологію;
- криміналістичну фопоскопію;
- одорологію;
- криміналістичну реєстрацію.
Отже, можна сказати, що криміналістична техніка у виді загальних положень пропонує використання досягнень при-родничих і технічних наук, виробляє правові підстави застосу-вання криміналістичної техніки, вказує, як процесуально пра-вильно, технічно ефективно та раціонально оформити сам процес застосування технічних засобів і форм їх використання під час провадження у справах.
10. Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання
Техніко-криміналістичні засоби – це сукупність технічних пристроїв, пристосувань та матеріалів, що використовуються для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інформації.
Потапов С.М.:
1) засоби для збирання інформаціх в ході слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; 2) засоби для експертного дослідження речових джерел.
За суб’єктом використання:
прокурора;
слідчого;
оперативного працівника;
експерта;
суду;
криміналіста тощо.
Загалом всі технічні засоби поділяються на:
1) запозичені з інших природничих наук і залишені без змін;
2) пристосовані та вдосконалені для потреб криміналістики;
3) спеціально розроблені технічні засоби суто для потреб криміналістики.
За спеціальним призначенням:
засоби фото-, відео-, звуко- та кінотехніки;
засоби роботи з матеріальними слідами для їх виявлення, фіксації і дослідження;
аналітичні засоби;
пошукові засоби;
засоби збирання, збереження та оброблення інформації – обчислювальна та кібернетична техніка;
допоміжні засоби.
Бєлкін Р.С.:
1) польова (використовується в ході проведення слідчих дій, поза кабінетом слідчого);
2)лабораторна.