23. Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах

Підроблення відтисків печаток і штампів

Документ свідчить про факти щодо розслідуваної події та про причетність до неї завдяки своїй формі, матеріалу, способу відображення містимо! в ньому інформації та її змістом, а також спеціальними посвідчувальними підписами і знаками - відбитками печаток і штампів.

Печатка - це прилад із рельєфним зображенням знаків, інст-румент для нанесення слідів (позначок) на матеріальних об'єктах.

Відображення печатки на документі називається відбитком (відтиском).

Печатки поділяються на:

- гербові;

- прості.

За формою зовнішнього вигляду печатки бувають:

- круглими,

- овальними,

- трикутними,

- багатокутними,

- іншої форми.

За цільовим призначенням і матеріалом виготовлення печатки поділяються на:

- каучукові,

- гумові,

- синтетичні,

- металеві.

Основні способи підроблення печаток і штампів:

- рисування (малювання) відбитка печатки (штампа) на до-кументі;

- копіювання справжнього відбитка на підробний документ (вологе або через копіювальний папір);

- отримання відбитка за допомоги підробленого кліше.

Є декілька способів виготовлення підробних кліше:

- вирізуванням (із цупких матеріалів);

- гравіруванням, набором, витравлюванням;

- фотомеханічним способом,

- за допомогою друкарських шрифтів тощо;

- отримання відбитка за допомоги сторонніх предметів, які зовні схожі з печатками (штампами), але мають інше призначення (значки, монети тощо);

- монтажем букв і цифр;

- із справжніх печаток;

- ксероксами.

Рисування відбитка печатки на документах застосовується не часто, переважно в разі переклеювання фотознімка на паспорті, правах водія, військовому квитку тощо.

Ознаки:

- дорисовуючи печатки, злочинець намагається правильно виконати коло рамки, тому іноді на документі можна побачити ямку (прокол) від голки ніжки циркуля;

- літери не мають відповідного радіального нахилу, інтервали між ними не однакові, а форма не відповідає друкарському шрифту;

- наявність нерівномірного розподілу барвника у штрихах відбитка;

- різна конфігурація тих самих знаків;

- злами штрихів і нерівномірності за шириною;

- мають місце спотворення малюнка окремих букв та їхніх елементів, подвоєння деяких штрихів;

- характерною є нерадіальність розміщення знаків у тексті, виконаному по колу круглої печатки.

Рельєфні відбитки на вклеєному знімку наносять тисненням шариковою (кульковою) ручкою, іноді голкою - тож під час дослідження будуть спостерігатися відповідні ознаки такого підроблення.

Копіювання:

- через копіювальний папір із подальшим обведенням штрихів барвником. Спостерігаються залишки барвника копію-вального паперу;

- вологе копіювання - з використанням проміжного кліше, коли використовують зволожений фотопапір, липку стрічку тощо.

Перекопійований відбиток характеризується слабким за-барвленням, розпливами і нечіткими краями перекопійованих штрихів.

Окрім цього, в місці контакту зволоженого кліше з папером документа можуть спостерігатися мікрочастинки матеріалу проміжного кліше та зміни люмінесценції паперу в ультра-фіолетовому промінні; візуально будуть спостерігатися відмінна матовість і забрудненість.

Отримання відбитку за допомоги підробленого кліше:

- ознаки підроблення відбитків, нанесених із вирізаних кліше (гуми, лінолеуму, дерева): літери не мають стандартної форми, штрихи - нерівні, засічки - відсутні, овали - кутасті, а з'єднувальні штрихи - перерізані;

- за використання набірних кліше: літери відповідають друкарському шрифту, але їх вертикальне розташування, інтер-вали, лінія рядка можуть бути зміненими;

- у круглих відбитках радіальний нахил літер є різним, а лінії -осі не мають єдиної точки перетинання (переважно у центрі);

- оглядаючи відбитки печаток, треба звертати увагу на роз-поділ барвника у штрихах літер: якщо відбиток нанесено з кау-чукового (синтетичного) кліше, то барвник (мастика) розподіля-ється по полю штриха рівномірно, краї штрихів рівні та не роз-пливчаті; якщо відбиток - від металевого кліше, то барвник витискається з-під площин літери і по краю штриха виникають розпливи з чіткими краями барвника, особливо коли відбиток наносять із достатньою силою, наприклад, поштовим штемпелем (тут можна бачити сліди тиснення, які мають ідентифікаційне значення на мікрорівні).

Характерними є також відсутність пробільного матеріалу, нерівні рядкові лінії, граматичні (подеколи) помилки, порушення правил друкарського набору.

За суттю ці ж ознаки притаманні підробленим відбиткам, ви-конаним з інших видів підроблених кліше.

Одним із способів підроблення відбитків печаток є виготов-лення печаток або штампів монтажем букв і цифр, вирізаних із справжніх печаток чи штампів, що вже не експлуатують (вияв-ляють їх порівнянням зі справжнім відбитком за особливостями шрифту, розташуваннями окремих знаків і рядків між собою).

Інколи використовують справжні печатки або штампи іншої організації, але маскують їхній зміст легким прокручуванням (поворотом) печатки в момент її контакту з папером, внаслідок чого відбиток виходить розпливчастим (зтертим).

Якщо відбиток перенесено на документ за допомоги ксероко-піювального апарата або скануванням, із використанням комп'ютера і подальшим роздруковуванням на принтері, то зі збільшенням цього зображення спостерігається наявність багатьох цяток-бруднячків, елементи зображення складаються із крупинок порошку, які осипаються під час перегинань паперу (лазерний принтер) або розпливаються під час потрапляння вологи (струнні принтери), причому лінії мають ступінчастий рельєф.