- •1. Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •2. Поняття та загальна характеристика методів криміналістики
- •3. Криміналістика в системі юридичних наук
- •5. Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •6. Об’єкти та суб’єкти ідентифікації
- •7. Етапи ідентифікаційного дослідження
- •8. Поняття криміналістичної діагностики
- •9. Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
- •10. Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання
- •11. Поняття трасології. Її структура та завдання
- •12. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •13. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину та їх процес.Значення
- •14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук
- •15. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •16. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та їх криміналістичне значення
- •17. Види слідів знарядь зламу та інструментів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •18. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •19. Поняття та структура криміналістичного броєзнавства
- •20. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу на місці події
- •21. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •22. Поняття, види та способи підробки документів
- •23. Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах
- •24. Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •25. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •26. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •27. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •28. Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів
- •29. Поняття і криміналістичне дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини
- •30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності
- •31. Поняття та види криміналістичних обліків
20. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу на місці події
Огляд зброї, боєприпасів і слідів пострілу здійснюєть ся відповідно до вимог норм КПК (статті 190—193, 195). У разі потреби слідчий запрошує для участі в огляді спеціа ліста з судової балістики.
Завданням огляду є виявлення, фіксація, вилучення зброї, боєприпасів, слідів пострілу і дослідження їх на міс ці події для визначення виду, системи, калібру зброї, кіль кості пострілів, дистанції, напрямку і місця, з якого було зроблено постріл.
Виявлену зброя фіксують за допомогою фотозйомки та описують в протоколі огляду. При огляді зброї необхід но дотримуватися певних правил. Так, при огляді бойової зброї необхідно:
1) встановити, чи знаходиться курок (ударник) на бо йовому або захисному взводі та чи є патрон у патроннику;
2) витягти магазин, оглянути його поверхню;
3) розрядити зброю;
4) вжити заходів щодо відшукання слідів;
5) оглянути внутрішню поверхню каналу ствола для виявлення слідів пострілу у вигляді нагару, незгорілих по рошинок;
6) встановити, чи немає яких-небудь ушкоджень на зброї або чи не відсутні які-небудь частини;
7) визначити наявність або відсутність запаху пороху в каналі ствола.
У протоколі огляду про зброю слід вказати: місце ви явлення, відстань від двох нерухомих об'єктів, положення ствола зброї, вид, систему, наявність і зміст маркувальних позначок, номер зброї або її частин, загальний стан зброї, положення курка, запобіжника, кожуха затвора, наяв ність патрона (гільзи) у патроннику, магазині (барабані), слідів пальців на зброї, кіптяви і нагару, сторонніх часток у стволі та слідів запаху порохових газів.
Огляд і дослідження боєприпасів. Патрони, гільзи, ку лі, дріб, картеч, прокладки, пижі підлягають виявленню, фіксації й дослідженню при огляді на місці події.
У протоколі огляду при описі гільзи вказують: місце виявлення, форму, колір металу, маркувальні позначки, розміри, наявність і форму слідів зброї. При описі кулі (дробу) у протоколі відзначається: вид перепони, розміри ушкодження кулі, наявність на кулі сторонніх речовин.
Під час пошуку гільз необхідно враховувати механізм викидування гільзи (бік викидування). При цьому ефекти вним буде застосування металошукача.
Дріб може бути виявлений у тілі (або одягу) потерпіло го та в інших об'єктах. Гранична дальність польоту дробу 400 м (при діаметрі дробу 5 мм — дальність 500 м, картеч — дальність до 600 м).
Під час огляду вогнепальних пошкоджень фіксують: вид і властивості перепони, форму країв ушкодження та його розміри, взаємне розташування декількох пошко джень, їх розміщення на перепоні.
При виявленні слідів кіптяви, несгорілих порошинок, частин змазки необхідно описати в протоколі: форму, кількість зон відкладення, інтенсивність кожної зони, ко лір кіптяви чи порошинок, їх віддаленість від пошкоджен ня та ін.
Визначення напрямку пострілу і місця, звідки він був зроблений. При огляді місця події місце пострілу визнача ють за допомогою виявлення гільз та за слідами вогне пальних пошкоджень. Напрямок польоту кулі звичайно визначається шляхом візирування (спостереженням крізь канал пробоїни). Наявність двох пробоїн дозволяє визна чити напрямок польоту кулі з достатньою точністю. Візи рування може здійснюватися за допомогою виготовленої з паперу трубки або протягуванням шнура крізь пробоїни. Місце пострілу, встановлене за допомогою візирування, фотографують. При стрільбі з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі. У складних випад ках доцільно запрошувати спеціаліста з судової балістики.
Виявлена та досліджена на місці події вогнепальна зброя, сліди її дії та боєприпаси підлягають вилученню. Ці об'єкти належним чином упаковуються та опечатуються печаткою слідчого.