24. Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості

Техніко-криміналістична експертиза документів залежно від об'єкта дослідження вирішуваних завдань має декілька різновидів: *

• експертиза реквізитів документів;

• експертиза відбитків печаток і штампів;

• експертиза поліграфічної продукції;

• експертиза сучасних друкованих форм і одержаних за їхньої допомоги відбитків;

• експертиза грошових знаків та цінних паперів;

• експертиза матеріалів документів та засобів письма.

Загальні позиції діагностичних та ідентифікаційних завдань техніко-криміналістичного дослідження документів ми вже згадували у першому питанні лекції.

Є сенс акцентувати на можливостях розглядуваних різновидів техпіко-криміналістичної експертизи документів і на матеріалах (об'єктах) експертизи, якими слідчий повинен забезпечити експерта, щоб результат дослідження був ефективним.

Отже,

> Експертизою реквізитів документів може бути встановлено:

- спосіб виготовлення бланка документа (друкарський тощо);

- чи тим же способом виготовлено бланки декількох доку-ментів;

- відповідність бланка встановленій формі;

- чи не виконано рукописний текст (підпис) із застосуванням технічних способів копіювання;

- приладдя і речовину, якими виконано записи;

- чи однакові та за якими ознаками матеріали (папір, чорнило, клей тощо), застосовані для виготовлення (підклеювання) досліджуваних документів;

- чи не використано для виготовлення документів папір пев-ного сорту або партії випуску;

- зміст початкових записів, що були змінені;

- початковий зміст записів чи інших реквізитів документа, що зникли (закреслені, заклеєні);

- зміст спалених документів;

- послідовність нанесення записів та інших реквізитів;

- абсолютна чи відносна давність виготовлення документа;

- чи не виконані записи конкретним письмовим приладдям (ручкою, олівцем тощо);

- чи не складали раніше окремі частини записів одне ціле до-кумента;

- чи одночасно викопано декілька примірників документа;

- чи має місце переклеювання фотокартки, марки чи вклею-вання окремих фрагментів.

> Експертизою відбитків печаток і штампів може бути встановлено:

- як виготовлено відбиток у цьому документі (малюванням, фототехнічним чи фотоелектронним способом із певного оригі-налу, копіюванням із раніше виготовленого з нього відбитка тощо);

- одним чи різними способами виготовлено надіслані для дослідження друкарські форми;

- що виконано раніше: текст чи відбиток штампа, підпис чи відбиток печатки;

- фабричним чи саморобним способом виготовлено печатки (або штампи), відбитки яких є на документі;

- чи домальовано окрему частину відбитку печатки (штампа);

- чи не залишено декілька відбитків тією самою печаткою (штампом);

- чи не залишено відбиток конкретною печаткою (штампом);

- зміст тексту на відбитку печатки (штампа).

> Експертизою машинописних текстів може бути встановлено:

- тип, систему, модель друкарської машинки чи іншого бук-водрукувального апарата (телеграфного, касового тощо), на яких надруковані окремі частини тексту, на одній чи на кількох друкарських машинках виконано текст;

- порядковий помер закладки примірника документа, надру-кованого крізь копіювальний папір;

- кількість примірників, надрукованих в одній закладці, по-рядковий номер окремого примірника машинописної копії пев-ного документа;

- чи не надруковано цей документ на конкретній друкарській машинці або на іншому букводрукувальному апараті;

- чи присутній в документі додрукований пізніше текст;

- чи одночасно віддруковані декілька примірників документа.

> Експертизою поліграфічної продукції може бути встанов-лено:

- вид, рід і спосіб друкування;

- чи не віддруковано документ конкретним способом (набо-ром, за допомоги кліше тощо);

- вид набору (ручний, лінотипний), який застосовувався для виготовлення монолітних стрічок чи додруковування документа;

- чи з конкретного лінотипного набору віддруковано доку-мент;

- чи не віддруковано документ за допомоги шрифту з кон-кретної шрифтової каси друкарні;

- чи не є частинами одного й того ж комплекту шрифти, знайдені в різних місцях;

- до якого виду розмножувальної техніки належить апарат, на якому виготовлено документ;

- чи виготовлено документ на конкретному розмножуваль-ному апараті;

- чи не обрізано документ конкретним ножем для різання паперу.

> Експертизою сучасних друкованих форм та їх відбитків може бути встановлено:

- яким способом друку виготовлено документ;

- яким способом виготовлено друковану форму;

- чи цією друкованою формою надруковано документ;

- чи на цьому друкувальному пристрої віддруковано доку-мент.

> Експертизою грошових знаків і цінних паперів може бути встановлено:

- чи є надана експертові купюра грошовим знаком конкретної держави;

- чи є купюра (бланк цінного папера) справжньою, якщо ні, то яким способом її підроблено;

- чи вже колись вилучалася такого характеру підробка, якщо так, то коли й де;

- чи одним способом виготовлено купюри (бланки цінних паперів), якщо так, то тоді чи ті самі пристосування, обладнання, матеріали використовувалися для цього;

- якщо подані на експертизу купюри (бланки цінних паперів) підроблено і раніше такі підробки не вилучались, то яке обладнання, які матеріали було використано, де вони застосо-вуються, характер і перелік підприємств, що з ними працюють;

- чи є ознаки внесення змін у реквізити цінного папера, якщо так, то встановити спосіб зміни їхнього початкового змісту та ін.

> Експертизою засобів письма і матеріалів документів може бути встановлено:

- вид матеріалів написання (чорнило, паста, штемпельна фарба, копіювальний папір, стрічка для друкарської машинки, олівець тощо) і допоміжних речовин (клей та ін.), використаних для виготовлення документа;

- чи використано для виготовлення документа конкретні ма-теріали написання;

- чи не мають матеріали написання, використані для виго-товлення декількох документів, загальне джерело походження;

- якою речовиною виведено записи тощо.

Для розв'язання таких завдань у достатній кількості мають бути подані якісні вільні та експериментальні, а якщо є змога то й відносно вільні зразки: рукописні, машинописні тексти, відбитки печаток і штампів (архівні документи, копії наказів, листів та іншої документації).

Експериментальні зразки відбираються згідно зі ст. 199 КПК України.

Для ідентифікації печаток і штампів на експертизу направ-ляють 5-6 експериментальних відбитків, які повинні відрізнятися за силою та напрямком натискування, ступенем забарвлення, бути виготовлені на м'якій та твердій прокладці.

Якщо печать або штампи були виготовлені більше 2-3 років тому, необхідними є відбитки, що приблизно відповідають уяв-ному часу виготовлення документа.

Виявлені у підозрюваних печатки і штампи також треба ске-рувати на експертизу, якщо слідчий припускає, що ними виконані відбитки на документах.

Коли ідентифікуються інші друковані форми на дослідження направляється або сама форма, або її відбиток на білому пе.тіпованому папері, що виготовлені аналогічно відбиткам пе-чаток і штампів.

Експериментальні зразки машинописних текстів виконуються через 1; 1,5; 2 інтервали і повинні містити відбитки всіх знаків і сам текст, що повторює за змістом досліджуваний, або ж усі слова і словосполучення, які використовувалися в досліджуваному документі.

Якщо друкарська машинка була на ремонті, мінявся шрифт або окремі знаки, про це має бути, як уже зазначалося, повідомлено експертові.

Для отримання зразків тексту, виконаного на матричних принтерах, окрім цього необхідно використовувати такі самі шрифти, які використовувались у досліджуваному документі.

Експериментальні зразки репрографічних копій (чотири-п'ять) отримують па тому ж обладнанні, навіть бажано використовувати максимально можливий для цього апарата формат паперу і тсуі самий масштаб, яким копіювався досліджуваний документ.

Окрім копій, необхідно надати експертові основні матеріали: папір, тонер (5-10 мл).

Для дослідження матеріалів документів експертам надаються порівняльні зразки чорнил, пасти, фарби, паперу, картону, пи-шучих засобів тощо.