15. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів

Сліди ніг і взуття — це відбитки морфологічних особливостей ніг, шкірного рельєфу (або рельєфу підошви взуття). Види слідів ніг (взуття) поділяються на об’ємні (утворюються на поверхні ґрунту) і поверхневі (видимі, невидимі), статичні та динамічні. Об’єктом трасологічного дослідження можуть бути сліди ніг людини, сліди взуття і доріжка слідів.

Сліди босої ноги бувають об’ємні й поверхневі; в них виділяють пальці, плюснову частину, звід і п’ятку. На поверхні ступні розташовані папілярні лінії, які утворюють певні візерунки. За статичними слідами босої ноги можна встановити особу, яка їх залишила.

На місці події може бути виявлено одиночний слід або кілька послідовно залишених слідів ніг чи взуття (рис. 5). Доріжка слідів ніг — це група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття (рис. 6). Елементи доріжки слідів ніг: лінія напрямку руху; лінія ходьби; довжина кроку; ширина кроку; кут розгортання стопи. Доріжка слідів ніг має діагностичне значення (дає змогу зробити висновок про напрямок, швидкість і характер пересування, зріст, стать, фізичний стан і приблизний вік, фізичні вади).

16. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та їх криміналістичне значення

Значна кількість слідів ніг, що пов'язані єдиним механізмом утворення та напрямом, називається «доріжкою» слідів ніг, тобто коли сліди утворюють систему: 1) «доріжка» слідів повинна мати не менше 20 слідів і пряму лінію ходу (напрямку руху); 2) вимірювання мають здійснюватись на місці події, а потім на панорамному масштабному знімку; 3) вимірюють усі ознаки в кожному сліді, а потім обчислюють середнє арифметичне зна-чення ознаки, що відображується у протоколі огляду місця події - саме за дотримання цих правил можна отримати відносно постійні результати вимірювань ознак локомоційних рухів людини.

Елементами «доріжки» слідів ніг є:

• розмах ніг, тобто довжина кроку правої та лівої ніг;

• поперечне розміщення ніг, що відображається в ширині кроку;

• поворот ступні навколо вертикальної осі ноги, що відображає кут розвороту ступнів;

• лінія ходи;

• лінія напряму ходи;

• кут кроку (лівого, правого).

Ці елементи вимірюють і визначають кількістю в сантиметрах і градусах.

За елементами доріжки можна встановити приблизний зріст, стать особи, вік, функціональні особливості, нижні кінцівки, професію, захворювання, аномалії рухового апарату, визначити як вона йшла (кроком, бігла); з багажем чи без нього тощо.

Рис. 6. Доріжка слідів ніг:

АБГ— лінія ходьби; АБ — довжина кроку лівої ноги;

БГ— довжина кроку правої ноги; БВ — ширина кроку;

АВГ— довжина кроку; а — кут розгортання кроку правої ноги;

Р — кут розгортання кроку лівої ноги

17. Види слідів знарядь зламу та інструментів. Особливості їх виявлення та фіксації

Від застосування знарядь та інструментів на зламаних пере-понах чи запиральних пристроях частіше за все виявляють:

- сліди-відображепня;

- сліди-речовини (мікроскопічні стружки, ошурки, часточки розрублсної поверхні тощо);

- сліди-прсдмети (відламки, частини перепон, запиральних пристроїв, знарядь та інструментів).

За характером впливу знарядь та інструментів на різні пере-пони утворюються:

- поверхневі сліди;

- об'ємні сліди.

За характером механічної дії об'єктів слідоутворення:

- статичні;

- динамічні, які за кількістю і локалізацією:

а) одиночні (шило, кінчик ножа, відмички);

б) лінійні (лезо, викрутка, склоріз);

в) площинні (площина леза, ножа).

Поверхневі сліди під час зламу трапляються зрідка і утворю-ються за рахунок нашарування на слідоутворювальну поверхню різних речовин (фарби, іржі тощо), що були на знарядді зламу.

Крім слідів нашарування, утворюються сліди відшарування, що виникають від контакту знаряддя зламу з поверхнею об'єкта, на якому є певна речовина.

Типовими слідами - відображеннями знарядь та інструментів є об'ємні сліди, які поділяються на:

- сліди віджиму і удару, що утворюються натиском, ударом знаряддя зламу по поверхні перепони (відтиски, ум'ятини, на-скрізні пробоїни).

У цих слідах відображаються форма і розмір, а також деталі контактної поверхні знаряддя зламу у вигляді різного виду не-доліків; виступів, зазубрин тощо;

- сліди ковзання (тертя або свердління) - утворюються від ріжучої частини інструмента.

Залежно від місця виявлення сліди знарядь зламу та інстру-ментів можуть класифікуватися на:

- ті, які утворилися на запиральних пристроях;

- ті, що утворилися на різноманітних перепонах.

Направленість огляду із метою виявлення визначається ха-рактером пошкоджень перепони і способом її зламу.

Виявлені сліди знарядь та інструментів фіксуються у прото-колі, фотографуються, заносяться в плани, схеми.

Якщо можливо, доцільно вилучати сліди разом із об'єктом-носієм.

Із об'ємних слідів виготовляють зліпки за допомоги пласти-ліну, полімерних матеріалів (паста «К», маса «СКТН», сіеласт, стене, стіракрил, дентал, тіодент, віск). На металевих об'єктах -легкотопкий метал - стоп вуда, що застосовується у зубопро-тезній практиці).

Неглибокі сліди ковзання (не глибше 0,04 мм на металі, твер-дому дереві) можуть бути скопійовані за допомоги дактоплівки.