- •Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”
- •2. Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”.
- •2.2. Робоча програма.
- •2.3. Перелік змістових модулів.
- •3. Форми поточного та рубіжного контролю.
- •3.2. Відношення шкали балів і оцінок
- •4.Плани практичних занять з курсу
- •4.1. Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять
- •4.2.Плани семінарських занять
- •5. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1
- •5.1. Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань
- •Прийоми виконання вправ.
- •5.2Індивідуальні завдання.
- •Про запорозьких козакiв
- •Лист турецького султана Мухамеда іv до Богдана Хмельницького 1655 р. Константинополь
- •Розселення слов'ян
- •Чому козаки повстали проти полякiв
- •3Аснування Києва
- •Охрещення Володимира
- •Iз листа Богдана Хмельницького до князя Трансiльванiї Юрiя Ракоцi (22 березня 1656 р.)
- •Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
- •З "Повчань" Володимира Мономаха
- •Покликання варягiв
- •3Аснування Києва
- •Князювання Олега
- •Боротьба князя Данила Галицького з татарами
- •Боротьба Данила Романовича і мстислава Удалого проти нападу на Галичину угрiв I полякiв (1226 – 1227 рр.)
- •З "Повісті минулих літ"
- •Охрещення Володимира
- •3Апровадження фiльваркiв (1557)
- •Хрещення Pyci
- •З „Руської правди”
- •Покликання варягiв
- •З Литовського статуту
- •Феодальне землеволодiння
- •Про запорозьких козакiв
- •Чому козаки повстали проти полякiв
- •6.Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №2
- •6.2Методичні поради щодо написання і захисту рефератів
- •6.2.Тематика рефератів
- •7.Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №3
- •7.1.Методичні рекомендації до написання лабораторно-практичної роботи
- •7.2.Лабораторно-практичні роботи лабораторно-практична робота № 1
- •Лабораторно-практична робота № 2
- •Лабораторно-практична робота № 3
- •Лабораторно-практична робота № 4
- •Лабораторно-практична робота № 6
- •Лабораторно-практична робота № 8
- •Лабораторно-практична робота № 9
- •Лабораторно-практична робота № 11
- •Лабораторно-практична робота № 12
- •Лабораторно-практична робота № 13
- •Лабораторно-практична робота № 14
- •Лабораторно-практична робота № 15
- •Лабораторно-практична робота № 17
- •Лабораторно-практична робота № 18
- •Лабораторно-практична робота № 19
- •Лабораторно-практична робота № 20
- •Лабораторно-практична робота № 21
- •Лабораторно-практична робота № 22
- •Лабораторно-практична робота № 23
- •Лабораторно-практична робота № 24
- •Лабораторно-практична робота № 25
- •Лабораторно-практична робота № 26
- •8. Тести до рубіжного контролю з курсу
- •Література
Чому козаки повстали проти полякiв
Сталося це, коли деякi apxiєpeї в литовських землях, страху перед Богом не маючи i нiчого не потребуючи, відреклися вiри православно-католицької i зiбрали собор в Брестi литовському; i з'їхалися на той собор митрополит Михайло Рогоза, Iпатiй Прототронiй (єпископ Володимирський та Брестський), Кирило Терлецький (екзарх, єпископ Луцький та Острозький), Ермоген (єпискqп Полоцький та Вiтебський), Iоанн Гоголь (єпископ Пінський та Туровський), на тому соборi благословiння свого першого архiпастиря патріарха Константинопольського, вони послали_гiнця в Рим до папи Климентiя восьмого i вiддали себе пiд руку захiдному костьолу. А благочестивi сини, за6ачивши цю новоявлену химеру, жахнулися, вiдреклися вiд тих запроданцiв, а не пастирiв i, розгорiвшися благочестивою ревнiстю, Косинський iз запорожцями на ляхiв рушив, багато фортець узяв, силу ляхiв перебив, але року 1594 пiд П'яткою i сам ляхами здоланий був.
Тего ж року гетьман вiйська запорiзького Наливайко, розбивши мадярiв, повернув на Україну i не застав уже в живих Косинського; як син православ'я, зневажаючи новоявлену унiю, вiн зiбрав серед низових козакiв побiльше вiйська i рушив на Литву i там, перемiгши у багатьох битвах, спалив Слуцьк та Могильов i силу ляхiв побив, проти нього з вiйськом вийшов коронний гетьман Жолкевський, прийшов на Україну i року 1597 пiд Лубнами, в урочищi Солоницi, розбив силу козацьку, а самого гетьмана з полковниками Лободою та Мазепою живими взяв i до Варшави вiдвiз; там, у Варшавi, на мiднiм волу його ляхи зажарили. Саме з цiєї причини й розпочалася вiйна козакiв супроти ляхiв. Пiсля Наливайка гетьманом вiйська запорiзького спершу був Кушка, а опiсля Бородавка.
-
Як Григорій Граб’янка пояснює причини козацьких повстань проти поляків?
№5
-
Які винаходи було зроблено в епоху неоліта? Чому цей період називають „неолітичною революцією”
-
Заповніть таблицю „Етапи утворення державності у східних слов’ян”
Період |
Державні об’єднання східних слов’ян |
IV – VII ст. |
|
VII – VIII ст. |
|
сер. IХ ст. |
|
882 р. |
|
-
Як сучасна українська наука оцінює дії Б. Хмельницького щодо підписання „Березневих статей”? Дайте власну оцінку діям Б. Хмельницького.
-
Аналіз документа.
3Аснування Києва
Коли ж поляни жили особно i володiли родами своїми – бо й до сих братiв iснували поляни й жили кожен iз родом своїм на своїх мiсцях, володiючи кожен родом своїм, – то було [мiж них] три брати: одному iм'я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, i сестра їх – Либiдь. І сидiв Кий на гopi, де нинi узвiз Боричiв, а Щек сидiв на гopi, яка нинi зветься Щековицею, а Хорив – на трeтiй гopi, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города лiс i бiр великий, i ловили вони [тут] звiрину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими i називалися полянами. Од них ото є поляни в Києвi й до сьогоднi. Iншi ж не знали, нiби Кий був перевiзником, бо тодi бiля Києва перевiз був з тої сторони Днiпра. Тому [й] казали: "На перевiз на Київ". Коли б Кий був перевiзником, то не ходив би вiн до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму i ходив до цесаря. Не знаємо, а тiльки те вiдаємо, що велику честь, як ото розказують, прийняв вiн од [того] цесаря, – котрого я не знаю, [як не знаю] i при котрім вiн цесарi приходив [туди].
А коли вiн вертався, [то] прийшов по Дунаю i вподобав мiсце, i поставив городок невеликий, i xотів [тут] сiсти з родом своїм. Та не дали йому тi, що жили поблизу. Так що й донинi називають дунайцi городище те Києвець. Кий же повернувся у свiй город Київ. Тут вiн i скончав живоття своє. I два брати його, Щек i Хорив, i сестра їх Либiдь тут скончалися.
А по сих братах почав piд їxнiй держати княжiння в полян. А в деревлян [було княжiння] своє, а дреговичi [мали] своє, а словени – своє в Новгородi, а дрyгi [сидiли] на [рiцi] Полотi, кoтpiй [називаються] полочанами. Од си же [полочан на cxiд (?) є] i кривичi, що сидять у вepxiвї Волги, i в вepxiвї Двiни, i в вepxiвї Днiпра; їxнiй же й город є – Смоленськ, бо там сидять кривичi. Також сiверяни [сидять на cxiд (?)] од них. На Бiлiм озерi сидить весь, а на Ростовi-озерi – меря, а на Клещинi-озерi сидить теж меря. А по Оцi-рiцi, де впадає вона у Волгу, [сидить] окремий народ мурома. I черемиси окремий народ, i мордва окpeмий народ. Бо се тiльки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородцi, полочани, дреговичi, сiверяни, бужани – бо сидять вони по [рiцi] Бугу, – а потiм же волиняни. А се – iншi нapoди, якi данину дають Pyci; чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, лiб.
Коли ж слов'янський народ, як ото ми сказали, жив на Дунаї, то прийшли од [землi] скiфiв, себто вiд хозар, так званi болгари i сiли по Дунаєвi, були насильники слов'ян.
-
Якими фактами Ви пiдтвердите могутність стародавнього Києва?
-
Якi торговельнi шляхи сходились у Києві
№6
-
Визначте значення Трипільської культури в українській історії.
-
Заповніть подану таблицю і зробіть порівняльний аналіз Білоцерковської та Зборівської угод
Запитання для порівняння |
Зборівська угода |
Білоцерковська угода |
Дата підписання |
|
|
Обставини підписання |
|
|
Територія, залишена під владою гетьмана |
|
|
Кількість реєстрових козаків |
|
|
-
В чому полягає проблема генезису українського народу? Яку концепцію ви обираєте, чому?
-
Аналіз документа.