5. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1

5.1. Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання І-го модуля скомпановано за тематикою певного періоду історії України, починаючи зі стародавньої історії і закінчуючи укладанням „Березневих статей”, як результату національно-визвольної війни 1648-1654 рр.

Завдання побудовані за чотирма рівнями складності, що дозволяє студентам поступово переходити від питань репродуктивного характеру до більш складних творчих, пов’язаних з пошуковою діяльністю.

Перша вправа завдання, відповідь на яке повинно відображати безпосередньо суть питання, а основну інформацію можна знайти у підручнику або учбовому посібнику з історії України. Це питання репродуктивного характеру, що дозволяє проконтролювати мінімальний обов’язків рівень знань, вмінь та навичок студентів.

Друге питання пропонується виконати у вигляді таблиці. Цей метод перевірки знань студентів сприяє ефективному поясненню взаємозв’язку між історичними явищами та процесами. До того ж, у такий спосіб студенти демонструють прийоми логічного мислення, аналізу та узагальнення історичного матеріалу у певній системі, оцінки історичних фактів та явищ, діяльності історичних осіб.

Трете питання містить завдання більш складного рівня. Студенти відповідаючи на цьому рівні повинні не тільки продемонструвати набуті знання, а й доповнити, розширити відповідь, використати довідкові матеріали й висловлювати своє становлення до проблеми питання.

Четверте питання вправи містить підібрані документи та історичні джерела, які сприяють поглибленню і закріпленню почерпнутих знань, виробленню умінь самостійно здобувати знання та аналізувати складні явища та процеси, вимагають власних роздумів, суджень.

Таким чином побудова індивідуального завдання, її стиль дають можливість студентам цілеспрямовано організувати самостійну роботу, заохочують студентів до навчання, підтримують їх навчальну мотивацію, сприяють найбільш ефективному засвоєнню матеріалу.

Виконання вправ дасть Вам можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосувати набуті знання для характеристики історичних процесів, подій, діячів. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

Прийоми виконання вправ.

Перш ніж розпочати виконувати вправи, вивчить розділи підручника або учбового посібника за запропонованою тематикою. Перш за все зверніть увагу на зміст висловлювань політичних діячів і вчених-істориків, про епоху що розглядається. Вивчивши даний розділ, зверніть увагу на ключові терміни та поняття, наведені рисунки, схеми, карти, висновки, що в ньому містяться.

Спробуйте сформувати для себе декілька запитань, відповіді на які Ви хотіли б отримати, вивчаючи цей розділ. Якщо такі запитання не виникають, то для їх формулювання використовуйте заголовки та підзаголовки розділу.

Попередня самопостановка запитань є надзвичайно ефективним засобом організації зацікавленого, продуктивного вивчення тексту. Головне – не пропускати жодного незрозумілого місця в тексті, ставити запитання і відразу шукати на нього відповідь. У цьому великий розливальний ефект цього прийому.

Ефективне читання тексту передбачає повну форму відповіді на запитання. Не виконуйте вправу, поки Ви не завершите вивчення певного розділу. Тільки тоді ви зможете остаточно вирішити, що саме слід занотувати і на чому зробити наголос. Чим краще на цьому етапі Ви усвідомите і зрозумієте матеріал, тим легше відбудеться його запам’ятовування, засвоєння й виконання.

Правильність відповідей можна проконтролювати безпосередньо за текстом посібника. Готових відповідей не мають лише запитання, які вимагають від Вас власних роздумів, суджень і оцінок.