Лабораторно-практична робота № 4

ТЕМА: «І Універсал Центральної Ради»

МЕТА

Ознайомити студентів з основними положеннями І Універсалу Української Ради; розвивати в них уміння розглядати й характеризувати суспільні явища в їхньому розвитку й зв'язку з конкретно-історичними умовами, спираючись на результати аналізу джерел.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «І Універсалу Української Центральної Ради до українського народу, сущого на Україні й поза Україною» (10 червня 1917р.)

«Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Україні, мають право видавати тільки наші Українські Збори...

Ми вислали до Петрограда своїх делегатів (послів), щоб вони представили Російському Тимчасовому Правительству наші домагання. А найголовніші домагання були такі:

Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.

Щоб Центральне Російське Правительство по всіх справах, що торкаються України, мало при собі нашого комісара по українських справах.

Щоб місцева влада на Вкраїні була об'єднана одним представником від Центрального Російського Правительства, себто вибраним нами комісаром на Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збираються в Центральну казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потреби його.

Всі сі домагання наші Центральне Російське Правительство одкинуло ... і через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і сповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя... І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усіх народів Землі Української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне Зібрання має затвердити своїм законом...»

Завдання А. Схарактеризуйте позицію авторів І Універсалу щодо статусу України. Спробуйте обґрунтувати саме таке ставлення питання і поясніть, чому Центральна Рада не оголосила подібного документа раніше (одразу ж після утворення в березні, з приїздом до Києва М.Грушевського, або після Українського національного конгресу в квітні).

Завдання В. Уважно ознайомтеся з універсалом і визначіть:

1. Яким бачить Центральна Рада державний устрій України.

2. Що вона вимагає від Тимчасового уряду.

3. Що треба зробити, щоб здійснити мету. Поясніть, чому Центральна Рада ставить питання про автономію України, чому вона не вимагає відокремлення від Росії.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Виконання цієї і наступних робіт не потребує багато часу, тому є рація проводити їх на занятті при вивченні нового матеріалу. Інший варіант організація індивідуальної діяльності студентів вдома чи на уроці з доповідями їх під час викладу вчителем нового матеріалу.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

ТЕМА: «II Універсал Центральної Ради»

МЕТА

Ознайомити студентів з основними положеннями II Універсалу; розвивати в них уміння аналізувати державно-політичні документи та використовувати результати дослідження для пояснення історичних подій і соціальних явищ.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «II Універсалу Української Центральної Ради» (3 липня 1917 р,)

«Українська Центральна Рада, обрана Українським народом через його революційні організації, незабаром поповниться на справедливих основах представниками інших народів, що живуть на Україні, від їх революційних організацій, і тоді стане тим єдиним найвищим революційним органом революційної демократії України, який буде представляти інтереси всієї людності нашого краю.

Поповнена Центральна Рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган — Генеральний Секретаріат, що буде представлений на затвердження Временного Правительства, як носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Україні.

...Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна Рада в згоді з національними меншостями України підготовлятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на затвердження Учредительного Зібрання.

...Що торкається комплектування військових частей, то для сього Центральна Рада матиме своїх представників при кабінеті Військового Міністра при Генеральнім Штабі Верховному Главнокомандуючому, які будуть брати участь в справах комплектування окремих частин виключно українцями».

Завдання А. Визначіть основні положення документа й покажіть, що вони були результатом двосторонньої домовленості. Розкрийте значення II Універсалу.

Завдання Б. Проаналізуйте II Універсал. Результати дослідження зазначте в таблиці. Зробіть висновки.

Основні положення

Завоювання Центральної Ради

Поступки Тимчасового Уряду

Завдання В. Проаналізуйте документ за таким планом: 1. Відносини з Росією. 2. Найвищий законодавчий орган і умови, за яких він набуває законності. 3. Українізація армії. Зробіть загальні висновки.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Підсумувати дослідження найкраще, послуговуючись такою логічною схемою:

Для підвищення пізнавальної активності учнів можна порадити завдання:

«II Універсал спричинив неоднозначну реакцію як у Росії, так і в Україні. Павло Мілюков (голова партії кадетів): «[Цей] документ зраджував інтереси Росії, крім того був юридично безграмотний». Борис Нольде (впливовий юрист-кадет): «...Поза всяким сумнівом, одностороннім актом легалістично-державного дурисвітства, в якому, з одного боку, відчувається досвідчена рука старого європейського войовника, добре обізнаного в науці проникливих політичних формул та складної політичної боротьби, а з іншого боку — неосвіченого і зовсім невиправданого революційного ентузіазму (петроградських міністрів»). Олександр Керенський (військовий міністр Тимчасового уряду): «Рада почала кампанію щодо створення незалежної армії, і хоч більшу автономність самої Ради можна було допустити, тепер це повністю виключалось у зв'язку з військовим наступом, що наближався». Михайло Грушевський (голова Центральної Ради): «Ми виходимо на вищий рівень і де-факто одержуємо автономію для України із законодавчим і виконавчим органом — Радою і Секретаріатом». Володимир Винниченко (голова Генерального Секретаріату): «Факт же був той, що з моменту оголошення цих двох актів Україна мала окреме управління, окремий Уряд, відповідальний перед своїм революційним Парламентом». Володимир Кедровський (член Військового комітету) у своїх споминах згадував, що фактично переможцем вийшов Петроград. Його міністри приїхали як переможені шукати порозуміння, а виїхали як переможці, забравши зобов'язання від Центральної Ради відректися від теперішнього свого національного, революційного шляху політики, який давав їм велику моральну і фактичну силу, і стати на шлях порозумінь, компромісів та угодовства, що вже не могло підносити запалу в українських масах до боротьби».

А як гадаєте ви: це була перемога чи поразка Центральної Ради? Обґрунтуйте свої висновки».