Боротьба Данила Романовича і мстислава Удалого проти нападу на Галичину угрiв I полякiв (1226 – 1227 рр.)

Мстислав же за радою облудних бояр галицьких оддав дочку свою меншу [Марiю] за королевича [Угорського] Андрiя i дав йому Перемишль. Але Андрiй, послухавши пiдступного [боярина] Семюнка Чермного, утік в Угри i почав пiднiмати рать. А коли настала зима, вiн прийшов до Перемишля. Тисячу тоді держав Юрiй [Домажирич], вiн здав Перемишль, а сам утік до Мстислава. Король [Aндpій] тим часом став у Звенигородi i послав воїв своїх до Галича, бо сам вiн не одважився їхати до Галича: сказали ото йому волхви yгopcькi, що коли вiн побачить Галич – не бути йому живим. І вiн через цю причину не посмiв пiти в Галич, бо вiрив волхвам. І Днicтep наводнився, не могли вони перейти.

Мстислав тим часом виїxав супроти [короля] з вiйськами. І подивилися вони однi на одних, i поїхали угри устани свої. З королем же був [воєвода лядський] Пакос-лав [Войцехович] з ляхами. А звiдти пiшов король до Теребовля i взяв Теребовль, i пiшов до Тихомля i взяв Тихомль. Звiдти ж прийшов вiн до Крем'янця i бився пiд Крем'янцем, i багато yгpiв побили й поранили.

Тоді ж Мстислав послав [боярина] Судислава [Бернатовича] до зятя свого, князя Данила, кажучи: "Не одступай од мене". І той сказав: "Я маю правду у серцi своїм".

Звiдти ж прийшов король до Звенигорода, а Мстислав виїхав [на нього] з Галича. Угри, отож, виiїxали супроти нього з королевих cтaнiв, i Мстислав бився з ними, i перемiг їх, i гнали [його вoї] за ними до cтaнiв королевих, рубаючи їх. Тодi ж Мартиниша вбили, воєводу королевого, i король розгубився i пiшов iз землi [Галицької] спiшно.

Данило тим часом прийшов до Мстислава з братом Васильком до Городка, i [воєвода] Глiб [Зеремiйович прийшов] iз ними обома, i мовили вони [Мстиславу]: "Пiди, княже, на короля. Biн же пополоханий ходить!" Але Судислав боронив йому [Мстиславу, йти], бо мав вiн облуду у серцi своїм: не хoтiв бо вiн пагуби королевi, тому що мав у ньому надiю велику, а король уже знесилився був.

У той же час Лестько ішов на поміч [королеві], хоча Данило боронив йому [це, казав] не помагати королеві. Оскільки той дуже сильно старався, то Данило й Василько послали людей своїх до [ріки] Бугу, не дали удвох йому прийти. І він, звідти вернувшись, пішов у свою землю, бо знемігся був, ходивши на війну.

А король угорський [Андрій] пішов в Угри. Тоді ж догнав [його] Ізяслав [Мстиславич] з облудним Жирославом, [і] пішли вони обидва з ним в Угри. ...

У рік 6735 [1227]. Почнем же розповідати про незчисленні битви і про страждання великі, і про часті війни, і про многі крамоли, і про часті заворушення, і про многі заколоти, бо змалку не було їм обом [Данилові й Васильку] спокою. Коли ж сидів Ярослав [Інгварович] у Луцьку, поїхав Данило в Жидичин поклонитися і помолитися святому Миколі. І звав його Ярослав до Луцька, і сказали і йому бояри його: "Візьми Луцьк, схопи тут князя їх”. Але він [ Данило] відповів: „Я приходив сюди молитву вчинити святому Миколі і не можу сього вдіяти”. І він пішов у Володимир.

А звідти, зібравши рать, послали вони обоє [ Данило й Василько] на нього ( двірського] Андрія, [боярина] Вячеслава [Товстого], [воєводу] Гаврила [Душиловича], [сідельничого] івана [Михалковича]. І коли той [Ярослав] виїхав [із Луцька], він був схоплений із жоною своєю. Схоплений же він був [боярином] Олексою Орішком: під ним бо був борзий кінь [і], погнавшись за ним [Ярославом], він узяв його поблизу города.

І заперлися лучани, але назавтра прийшов Данило й Василько, і здалися лучани. Брат тоді дав Василькові Луцьк і Пересипницю, а Берестій він йому раніше був дав.

• Визначте причини „великого мятежу” у галицько – волинських землях.

№14

1. Які події послужили причиною скликання з`їзду князів у Любечі 1097р.? Які рішення прийняв Любечський з`їзд?

2. Заповніть порівняльну таблицю „Зовнішня і внутрішня політика князів Я. Мудрого та В. Мономаха”

Князь	Роки правління	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Я. Мудрий
В. Мономах

3. Як ви вважаєте період роздробленості – це стан подальшого розвитку суспільства чи стан занепаду і регресу в історії України?

4. Аналіз документа.

Із промови на Варшавському сеймi Л. Деревинського, шляхтича з Волинi (1620 р.)

...Саме у великих мicтax церкви запечатанi, церковнi мастки зруйнованi, в монастирях замiсть монaxiв тримають худобу. Перейдемо до князiвства Литовського: там уприкордонних з боку Москви мicтax робиться те саме. В Могильовi й Оршi церкви запечатанi, попи розiгнанi. В Пiнську зроблено те саме. З монастиря Дещинського зробили корчму. Через те дiти вмирають нехрещенi..., без шлюбу люди в розпутствi живуть. ...

...Хто додержує грецької вiри i не перейшов в унiю, той не може проживати в мicтi, мiряти лiктем i квартою i бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тiло померлого жителям мicтa i вiдкрито приходити до хворого з тайнами божими..., бiдняки не можуть добути води, через це виникають великi позови. ...Kpiм того, монaxiв, якi не пристали до унії, унiати хапають по Новогрудку i по iнших мicтax, роздягають на вiльному шляху i заарештовують. ... З невинних людей незаконно стягують грошовi суми. Коротко сказати: давно вже великi й нечуванi утиски терпить наш руський народ як у кopонi, так i в Великому князiвствi Литовському.

• Яких утискiв зазнавало українське населення з боку шляхти?

№15

1. Назвіть причини і характер визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр?

2. Зробіть порівняння рис, притаманні християнству та язичництву

Питання для порівняння	Християнство	Язичництво
Кому поклонялись
Священе місце поклоніння
Хто здійснює обряди
Предмет почитання
Заходи почитання

3. Охарактеризуйте державну діяльність перших київських князів. Визначте близькі моменти їх політики.

4. Аналіз документа.