- •Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”
- •2. Вимоги державного стандарту освіти з курсу „Історія України”.
- •2.2. Робоча програма.
- •2.3. Перелік змістових модулів.
- •3. Форми поточного та рубіжного контролю.
- •3.2. Відношення шкали балів і оцінок
- •4.Плани практичних занять з курсу
- •4.1. Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять
- •4.2.Плани семінарських занять
- •5. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1
- •5.1. Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань
- •Прийоми виконання вправ.
- •5.2Індивідуальні завдання.
- •Про запорозьких козакiв
- •Лист турецького султана Мухамеда іv до Богдана Хмельницького 1655 р. Константинополь
- •Розселення слов'ян
- •Чому козаки повстали проти полякiв
- •3Аснування Києва
- •Охрещення Володимира
- •Iз листа Богдана Хмельницького до князя Трансiльванiї Юрiя Ракоцi (22 березня 1656 р.)
- •Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
- •З "Повчань" Володимира Мономаха
- •Покликання варягiв
- •3Аснування Києва
- •Князювання Олега
- •Боротьба князя Данила Галицького з татарами
- •Боротьба Данила Романовича і мстислава Удалого проти нападу на Галичину угрiв I полякiв (1226 – 1227 рр.)
- •З "Повісті минулих літ"
- •Охрещення Володимира
- •3Апровадження фiльваркiв (1557)
- •Хрещення Pyci
- •З „Руської правди”
- •Покликання варягiв
- •З Литовського статуту
- •Феодальне землеволодiння
- •Про запорозьких козакiв
- •Чому козаки повстали проти полякiв
- •6.Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №2
- •6.2Методичні поради щодо написання і захисту рефератів
- •6.2.Тематика рефератів
- •7.Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №3
- •7.1.Методичні рекомендації до написання лабораторно-практичної роботи
- •7.2.Лабораторно-практичні роботи лабораторно-практична робота № 1
- •Лабораторно-практична робота № 2
- •Лабораторно-практична робота № 3
- •Лабораторно-практична робота № 4
- •Лабораторно-практична робота № 6
- •Лабораторно-практична робота № 8
- •Лабораторно-практична робота № 9
- •Лабораторно-практична робота № 11
- •Лабораторно-практична робота № 12
- •Лабораторно-практична робота № 13
- •Лабораторно-практична робота № 14
- •Лабораторно-практична робота № 15
- •Лабораторно-практична робота № 17
- •Лабораторно-практична робота № 18
- •Лабораторно-практична робота № 19
- •Лабораторно-практична робота № 20
- •Лабораторно-практична робота № 21
- •Лабораторно-практична робота № 22
- •Лабораторно-практична робота № 23
- •Лабораторно-практична робота № 24
- •Лабораторно-практична робота № 25
- •Лабораторно-практична робота № 26
- •8. Тести до рубіжного контролю з курсу
- •Література
Лабораторно-практична робота № 13
ТЕМА: «Політика генерала А.Денікіна в його деклараціях»
МЕТА
Дати уявлення студентам про політику генерала А.Денікіна на окупованих територіях; розвивати в них уміння аналізувати джерела й розкривати мотиви дій історичних осіб.
ХІД РОБОТИ
Згідно з попередніми описами.
ДЖЕРЕЛА
З «Положення про Особливу нараду при головному керівникові Добровольчої армії» (18 серпня 1918 р.)
«1. Особлива нарада має на меті:
а) розроблення всіх питань, пов'язаних з відновленням органів Державного управління і самоуправління в місцевостях, на які поширюється влада і вплив Добровольчої армії;
б) обговорення і підготовку тимчасових законопроектів в усіх галузях державного устрою як місцевого значення, так і в широкому державному масштабі відновлення Великодержавної Росії в колишніх межах...»
Зі спогадів Антона Денікіна про його політику (1924 р.)
«Наприкінці квітня у зверненні до російського народу я визначив політичні завдання боротьби Добровольчої армії. На початку травня з дозволу генерала Алексєєва було дано наказ представникам армії, надісланий у різні місця для загального керівництва:
І. Добровольча армія бореться за порятунок Росії шляхом:
1) сильної, дисциплінованої і патріотичної армії;
2) нещадної боротьби з більшовизмом;
3) встановлення в країні єдності державного і правового порядку.
II. Прагнучи до спільної праці з усіма російськими людьми, які мислять державно, Добровольча армія не може прийняти партійного забарвлення.
III. Питання про форми державного ладу будуть наступним етапом і відображатимуть волю російського народу після визволення його від рабської неволі й стихійного божевілля.
IV. Ніяких стосунків ні з німцями, ні з більшовиками. Єдине, що припустиме: відхід за межі Росії перших і роззброєння та здача других.
V. Бажане прилучення військових сил слов'ян на основі їхніх історичних сподівань, що не порушують єдності й цілісності Російської держави».
«Передусім до складу українського уряду входили люди різних напрямів. Для одних самостійність України була метою, для інших — засобом. Де — у засобах та завданнях — пролягала межа між власними мотивами, класовими, партійними і, можливо, своєрідно сприйнятими національно-державними, нам було і лишається незрозумілим. Та вся сукупність фактів української дійсності приводила нас до незмінного переконання в безпринципності української політики.
Збереження російської державності було символом віри генерала Алексєєва, моїм і усієї Добровольчої армії. Символом ортодоксальним, що не допускав ні сумнівів, ні вагань, ні компромісів. Ідея неможливості пов'язати свою долю із запроваджувачами більшовизму й творцями Брест Литовського миру була беззаперечною в наших очах не тільки з моральних мотивів, а й з погляду державної доцільності».
Перелік правових актів, затверджених А.Денікіним у 1919 році
Січень — рішення про скасування постанови Тимчасового уряду щодо обмеження земельних угідь.
Березень — «Тимчасове положення про цивільне правління», яке встановлювало адміністративний поділ, зокрема передбачало створення Харківської, Київської, Новоросійської областей на чолі з «главноначальствующими», фактично генерал-губернаторами;
- «Правила проведення виборів гласних до міських дум», якими встановлювався майновий ценз і надавалося право через суд виключати з виборчих списків небажаних осіб.
Квітень -Декларація про восьмигодинний робочий день;
- Декларація про землю, у якій проголошувався захист інтересів трудящих і збереження права на землю за власниками;
- рішення про скасування хлібної монополії.
Липень - «Закон про збирання врожаю 1918 року», що передбачав передачу поміщикам третини зібраного хліба й шостої частини овочів;
- рішення про створення бригад Державної варти.
Жовтень -«Положення про профспілки», яким заборонялося ставити за мету профспілкової діяльності «протизаконні дії».
Листопад - «Проект земельного закону», яким передбачалося повернути землю селянам за викуп (протягом семи років) залишаючи водночас поміщикам 150-400 десятин землі.
З ноти Директорії до держав Антанти й держав усього світу (7 жовтня 1919 р.)
«Генерал Денікін, беручи за зразок реакційні закони старого часу, немилосердно нищить українську культуру, позбавляє нас права й змоги вчитись в українській школі, забороняє вживати української мови в церкві, закриває наші культурні інституції, пищить українські книжки. Ворожість та ненависть до всього українського дійшла до того, що адміністрація Добровольчої армії нищить і ліквідує навіть українське Товариство Червоного Хреста».
Завдання А. Визначіть основні напрями політики А.Денікіна, її позитивний і негативний вплив на події в Україні.
Завдання Б. Спираючись на аналіз документів, дайте характеристику політики А.Денікіна в Україні за таким планом:
1. Загальноросійський державний устрій і місце в ньому України.
2. Ставлення до українського руху.
3. Ставлення до більшовиків.
4. Земельне питання.
5. Робітниче питання. Загальні висновки.
Завдання В. Користуючись завданням Б, дайте відповіді на 3 пункти плану за вашим власним вибором.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ
При організації цієї роботи треба враховувати, що вивчення політики А.Денікіна в Україні становить лише частину змісту уроку, присвяченого боротьбі з його арміями. Тому за часом робота не може займати цілу пару. Отже, найдоцільніше в такому разі — домашнє дослідження з наступним висновками.