![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
Вища Математика для Економістів
.pdf![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP81x1.jpg)
Очевидно, стовпчики матриці можна вважати набором m- вимірних векторів, а її рядки – набором n-вимірних.
Теорема. Ранг матриці дорівнює рангу набору векторів-рядків та рангу набору векторів стовпчиків.
Наслідок. Рядки (стовпчики) базисного мінору матриці утворюють максимальну лінійно незалежну підсистему набору векторів-рядків (стовпчиків) цієї матриці.
Дослідження множини розв'язків СЛР за допомогою рангів
Розглянемо неоднорідну СЛР, що містить m рівнянь та n невідомих у матричному вигляді (2). Критерій сумісності такої системи дається наступною теоремою.
Теорема Кронекера-Капелі. СЛР (2) – сумісна тоді й тільки тоді, коли ранг матриці системи дорівнює рангу розширеної матриці, тобто
r A r A .
Дослідження множини розв’язків СЛР за допомогою рангів матриць дається наступною схемою.
СЛР (2) m змінних n рівнянь
r A r A r
СЛР сумісна
r A r A
СЛР несумісна
r<n |
|
r=n |
СЛР невизначена |
|
СЛР визначена |
r базисних змінних |
|
всі змінні базисні |
(n–r) вільних |
|
|
|
|
|
Наслідки схеми для однорідних СЛР.
1.Однорідна СЛР завжди сумісна.
2.Якщо m<n, то однорідна СЛР невизначена.
3.Якщо однорідна СЛР – квадратна (m=n), то система невизначена тоді й тільки тоді, коли А 0 .
82
![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP82x1.jpg)
§ 5. Власні вектори та власні значення квадратних матриць.
n-вимірний вектор x 0 називається власним вектором квадратної матриці А n-го порядку, якщо існує дійсне число таке, що виконується співвідношення
Аx x . |
(7) |
||||
Число називається власним значенням матриці А. |
|
||||
Дією матриці А на вектор |
|
називається вектор А |
|
, |
який |
x |
x |
сприймається як добуток двох матриць. З означення випливає, що власні вектори – це такі вектори простору, які під дією матриці «розтягуються» в разів, залишаючись паралельними початковому
вектору x .
Знаходження власних значень та власних векторів
Розглянемо (7) як матричний запис СЛР. Зробимо наступні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
перетворення: |
|
|
Аx x Аx Еx Аx Еx 0 А Е x 0 . |
|||||||||||||||||||||||||
Отже, власний вектор |
x |
|
|
є розв’язком однорідної СЛР з матрицею |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
a11 |
|
a12 |
a1i |
a1n |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a21 |
a22 |
a2i |
|
|
a2n |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
. |
. |
|
. |
|
|
. |
. |
. |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ai1 |
|
ai 2 |
aii |
|
|
ain |
|
||||||||||||
|
А Е = |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
. |
. |
|
. |
|
|
. |
. |
. |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
. |
|
|
. |
. |
. |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
an1 |
|
an 2 |
ani |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ann |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(8) |
||||
Оскільки |
|
|
|
, то однорідна СЛР з матрицею (8) повинна бути |
||||||||||||||||||||||||
x |
0 |
|||||||||||||||||||||||||||
невизначеною, отже |
А Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
(9) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Це співвідношення називається характеристичним рівнянням матриці А.
З означення визначника випливає, що характеристичне рівняння (9) є раціональним рівнянням n-го степеня відносно невідомої , а саме:
А Е |
с |
n |
n с |
n 1 |
n 1 с с |
0 |
, |
с |
n |
( 1)n . |
|
|
|
1 |
|
|
|
Оскільки власні значення є коренями рівняння (9), то матриця n-го порядку може мати не більше n власних значень.
83
![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP83x1.jpg)
Схема знаходження власних векторів та власних значень.
1. За матрицею А складаємо характеристичне рівняння (9) та
знаходимо |
власні значення матриці як |
корені |
цього рівняння |
|
1, 2, , k |
(k n). |
|
|
|
2. Для кожного власного значення |
i , i |
|
методом Гауса |
|
1,k |
знаходимо відповідний власний вектор x(i ) як розв’язок однорідної СЛР з матрицею А i Е . При цьому, не виписуючи самої системи,
можна одразу робити перетворення методом Гауса для даної матриці. Приклад 10. Знайти власні значення та власні вектори
1 4
матриці А .
9 1 1. Складемо характеристичне рівняння:
А Е |
|
|
1 |
4 |
0 (1 )2 |
36 0 |
|
5 |
|
|
|
1 |
. |
||||
|
|
|
9 |
1 |
|
|
2 |
7 |
2. а)
6 4
А 1Е 9 6
рівнянню 3x1
Таким чином,
1 5 , |
відповідна |
однорідна |
|
СЛР |
|
має |
матрицю |
||||||||||||
|
3 |
2 |
3 |
2 |
Отже, |
система |
еквівалентна |
||||||||||||
|
|
3 |
|
|
. |
||||||||||||||
|
|
2 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2x |
|
0 . Візьмемо вільну змінну x |
|
а , тоді |
x |
2 |
а . |
||||||||||||
2 |
2 |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
(1) |
|
|
|
|
, а R \{0} . |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|||||||||
відповідний власний вектор x |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) |
2 |
7 , |
відповідна |
|
однорідна |
СЛР має матрицю |
|||
6 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
. Отже, |
система еквівалентна |
||
А 2Е |
9 |
|
|
|
|
0 |
|
||
|
6 |
3 |
2 |
|
0 |
|
|
рівнянню 3x 2x |
|
0 . Візьмемо вільну змінну |
|
x |
|
b , тоді |
x |
|
2 |
b . |
|||
2 |
|
2 |
|
||||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2) |
|
|
|
, b R \{0} . |
|
|
|
||
|
|
|
|
3 |
|
|
|
||||||
Таким чином, відповідний власний вектор x |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84
§ 6. Лінійні економіко-математичні моделі.
Модель Леонтьєва багатогалузевої економіки (міжгалузевий баланс)
Нехай Г1, ,Гn – галузі виробництва, валовий обсяг продукції кожної галузі, позначимо, відповідно, x1, ,xn . Обсяг кінцевого продукту галузі для невиробничого (ринкового) використання, відповідно, y1, ,yn .
Взаємодію галузей у процесі функціонування описують
коефіцієнти прямих витрат аij |
– доля |
продукції |
галузі Гi на |
||
виробництво одиниці продукції галузі Г j , |
Очевидно, |
0 аij 1 (тобто |
|||
n |
|
|
|
|
|
значно менше одиниці), aij 1, |
j |
|
. |
|
|
1,n |
|
|
i1
Уцих позначеннях обсяг продукції галузі Гi на виробництво
всієї продукції |
Г j буде дорівнювати |
аij x j . |
Сумарний обсяг витрат |
|||
галузі Гi на |
виробництво продукції |
всіх |
галузей |
(на виробниче |
||
|
n |
|
|
|
|
|
використання) дорівнює aij x j ai1x1 ai 2x2 |
ain xn , |
i |
|
. |
||
1,n |
||||||
|
j 1 |
|
|
|
|
|
Таким чином, для збалансованого функціонування галузей повинно виконуватись наступні співвідношення балансу:
|
n |
|
||
|
xi aij x j yi , i |
1,n |
. |
(10) |
|
j 1 |
|
||
Оскільки yi |
можна інтерпретувати як ринковий попит |
на |
||
продукцію галузі Гi |
, то рівність порушуватись не може. Інакше, |
або |
n |
|
галузь Гi буде виробляти зайвий продукт (нерівність xi aij x j |
yi ), |
j 1 |
|
на зберігання якого потрібно витрачати додаткові кошти, або продукту галузі Гi не буде вистачати для задоволення потреб інших
n
галузей та задоволення ринкового попиту (нерівність xi aij x j yi ).
j 1
З алгебраїчної точки зору співвідношення (10) є неоднорідною системою n лінійних рівнянь з n невідомими x1, ,xn . Для запису цієї СЛР у матричному вигляді, введемо наступні позначення:
85
![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP85x1.jpg)
a11 |
a12 |
a1n |
|
|
|
|
|
|
|
матриця А a21 |
a22 |
|
a2n |
називається матрицею |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
an 2 |
|
|
|
an1 |
ann |
|
прямих витрат або структурною матрицею економіки;
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вектор-стовпчик |
|
|
|
x2 |
|
називається |
вектором |
валового |
x |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
випуску; |
|
|
|
xn |
|
|
|
|
|
|
|
y1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вектор-стовпчик |
|
y2 |
|
називається |
вектором |
кінцевого |
||
y |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
продукту або ринкового попиту.
Отже, співвідношення балансу (10) набувають вигляду
x Аx y . |
(11) |
Побудована модель дозволяє розв’язати наступні задачі.
1. При заданій матриці прямих витрат А знайти вектор x (скласти план виробництва для підприємств галузей), при якому
задовольняється заданий ринковий попит y . Для цього співвідношення (11) перетворимо наступним чином:
x Аx y Е x Аx y Е x Аx y |
|
(Е А)x y |
(12) |
Припустимо, що матриця (Е–А) – невироджена, тобто Е А 0 .
Тоді існує, причому єдина обернена до неї матриця S (E A) 1 , яка називається матрицею повних витрат. Її елементи sij можна інтерпретувати, як величину валового випуску продукції галузі Гi ,
необхідної для забезпечення одиниці кінцевого продукту галузі Г j .
Отже, шуканий вектор x знаходиться множенням обох частин співвідношення (14) на матрицю S, маємо
|
|
|
|
|
|
|
x (Е А) 1y Sy . |
(13) |
2.Яким умовам повинна задовольняти матриця прямих витрат
А(умови на взаємодію галузей) для того, щоб ринковий попит на продукцію галузей міг бути задоволений у будь-яких пропорціях,
86
![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP86x1.jpg)
тобто при яких умовах на матрицю А для кожного вектора попиту y (з невід’ємними координатами) можна знайти відповідний вектор валового випуску x (з невід’ємними координатами).
Матриця А називається продуктивною, якщо для будь-якого вектора y (з невід’ємними координатами) існує розв’язок матричного
рівняння (12) x (з невід’ємними координатами).
Одним з критеріїв продуктивності матриці є наступне твердження.
Твердження. Якщо сума елементів кожного стовпчика матриці
n
не перевищує одиниці ( aij 1, j 1,n ), причому хоча б одна з цих
i 1
сум строго менше одиниці, то матриця А – продуктивна.
Приклад 11. Скласти план випуску продукції галузями Г1,Г2
144
для задоволення ринкового попиту на продукцію галузей y за
63
умови, що матриця прямих витрат має вигляд |
0,07 |
0,21 |
||
А |
0,12 |
0,15 |
|
|
|
|
|
(очевидно, ця матриця є продуктивною).
|
|
|
|
|
|
|
0,93 |
0,21 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
(Е А) |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
0,12 |
0,85 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Матриця повних витрат має вигляд |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
S (Е А) 1 |
|
|
|
1 |
|
|
0,85 |
0,21 |
|
|
1 |
|
0,85 |
0,21 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
0,93 0,85 0,12 0,21 |
|
0,93 |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
0,12 |
|
|
|
0,7653 0,12 |
0,93 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, за формулою (13) шуканий вектор |
|
|
має вигляд: |
|
||||||||||||||
x |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
0,85 |
0,21 |
144 |
|
|
|
169,8 |
|
||||
x (Е А) 1y |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
0,7653 |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
0,12 |
0,93 |
63 |
|
|
|
116,1 |
|
|
||||
Таким чином, для задоволення ринкового попиту на свою |
||||||||||||||||||
продукцію галузь Г1 |
повинна виробляти 169,8 одиниць продукції, а |
галузь Г2 –116,1 одиниць продукції.
Лінійна модель обміну (модель міжнародної торгівлі)
Нехай K1, ,Kn – країни, що приймають участь у міжнародній торгівлі, об’єм коштів, що витрачає кожна країна на міжнародну
87
![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP87x1.jpg)
торгівлю, позначимо, відповідно, x1, ,xn . |
Коефіцієнти аij – доля |
|||||||
коштів, |
що витрачає країна K j |
на закупівлю товарів у країни Ki . |
||||||
Очевидно, що |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
aij |
1, j |
1,n |
. |
(14) |
|
|
|
|
i 1 |
|
|
|
|
Розглянемо матрицю, |
складену |
з цих коефіцієнтів |
||||||
a11 |
a12 |
a1n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А a21 |
a22 |
|
a2n |
. Ця матриця описує взаємодію країн в процесі |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
an 2 |
|
|
|
|
|
|
|
an1 |
ann |
|
|
|
|
|
міжнародної торгівлі та має назву структурної матриці торгівлі. Співвідношення (14) означає, що сума елементів кожного стовпчика цієї матриці дорівнює 1.
Дохід кожної країни Ki від внутрішньої та зовнішньої торгівлі, очевидно, складає
n |
|
|
|
pi aij x j |
ai1x1 ai 2x2 ain xn , i |
|
. |
1,n |
|||
j 1 |
|
|
|
Збалансовану торгівлю забезпечує бездефіцитність торгівлі кожної країни Ki , тобто дохід від торгівлі кожної країни повинен бути не менше об’єму коштів, що вкладає країна на міжнародну
торгівлю: pi xi , i 1,n .
Припустимо, що хоча б для однієї країни ця нерівність виконується як строга. Не порушуючи загальності, можна вважати, що нерівність виконується як строга для країни K1 . Тоді маємо систему нерівностей:
a11x1 a12x2 a1n xn x1 |
|
|||
|
a22x2 |
a2n xn |
x2 |
|
a21x1 |
. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
an 2x2 |
ann xn |
xn |
|
an1x1 |
|
Додамо всі нерівності системи, після групування отримаємо:
n |
n |
n |
|
|
|
x1 ai1 x2 ai 2 xn ain |
x1 x2 xn . |
|
|||
i 1 |
i 1 |
i 1 |
|
|
|
Завдяки |
співвідношенням |
|
(14), |
маємо: |
|
x1 x2 xn x1 x2 |
xn – |
отримали |
протиріччя, |
отже |
припущення було невірним, і для збалансованої торгівлі повинні виконуватись рівності
pi ai1x1 ai 2x2 ain xn xi , i 1,n .
88
![](/html/2706/746/html_zd30OOH6pm.kCDn/htmlconvd-YCo9vP88x1.jpg)
З алгебраїчної точки зору маємо систему n лінійних рівнянь з n невідомими, яку можна записати у наступному матричному вигляді:
|
|
x1 |
Аx x , |
(15) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де |
|
x2 |
– вектор-стовпчик коштів, що вкладаються країнами у |
|
x |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xn |
|
|
міжнародну торгівлю.
Висновок. Для збалансованої торгівлі між країнами вектор
коштів x повинен бути власним вектором структурної матриці торгівлі А, що відповідає власному значенню 1 (можна показати, що за виконання умов (14) матриця А завжди має власне значення
1).
Приклад 12. Нехай структурна матриця торгівлі трьох країн
|
|
1/3 |
1/4 |
1/2 |
|
|
K1,K2,K3 має вигляд |
А |
|
1/2 |
1/2 |
|
(очевидно, співвідношення |
1/3 |
|
|||||
|
|
|
1/4 |
0 |
|
|
|
|
1/3 |
|
|
(14) виконується). Знайти вектор коштів, які повинні вкладати країни для збалансованої торгівлі.
Знайдемо шуканий вектор як власний вектор даної матриці, що відповідає власному значенню 1, як розв’язок однорідної СЛР
А Е x 0 . Для цього скористаємось методом Гауса.
|
2/3 |
1/4 |
1/2 |
8 |
|
3 |
6 |
|
|
8 |
3 |
6 |
|
|
||||
A E |
|
1/3 |
1/2 |
1/2 |
|
|
3 |
3 |
|
|
|
0 |
9 |
18 |
|
|
||
|
|
2 |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
1/3 |
1/4 |
1 |
|
|
|
3 |
12 |
|
|
|
0 |
9 |
18 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
8 3 |
6 |
8 3 |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 1 |
2 |
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
0 1 |
|
|
0 0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Однорідна СЛР, що відповідає останній матриці, має вигляд:
8х1 |
3х2 6х3 |
0 |
3 а , тоді |
х2 2а , |
|
х2 2х3 |
. Покладемо вільну змінну х |
||
|
0 |
|
|
х1 3 а . 2
89
|
|
|
3 |
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|||
|
|
|
|
|
|
Отже, x 2а |
, а R \{0} . |
||||
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отриманий результат означає, що для збалансованої торгівлі даних трьох країн об’єми коштів, що виділяються ними на торгівлю повинні знаходитись у співвідношенні 3:4:2.
Завдання для самостійної роботи
Розв’язати систему за допомогою методу Крамера та оберненої матриці:
|
|
х1 2х2 х3 8 |
|
||||
1. |
|
|
|
|
3х3 5 |
|
|
2х1 3х2 |
|
||||||
|
|
3х1 |
4х2 5х3 10 |
|
|||
|
|
|
|||||
|
2х1 3х |
2 х3 6 |
|
||||
2. |
|
|
|
|
3х3 5 |
|
|
3х1 4х2 |
|
||||||
|
|
х1 |
х2 |
х3 2 |
|
||
|
|
|
|||||
Розв‘язати матричне рівняння: |
|||||||
3. |
|
3 4 |
|
3 4 |
1 |
5 |
|
Х |
|
= |
|
|
. |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 7 |
|
2 3 |
3 |
2 |
|
1 |
2 |
3 |
1 |
3 |
0 |
|||
4. |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
3 |
4 Х= 10 |
7 . |
|||||||
|
|
2 1 |
0 |
|
|
7 |
8 |
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
5 3 |
1 |
8 |
3 0 |
||||
5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х 1 |
3 2 = 5 |
9 0 . |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 15 0 |
|
||
|
|
|
5 2 |
1 |
|
|
||||
6. |
|
2 |
1 |
1 |
0 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
Х= |
|
. |
|
|
|
||
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
8 |
2 |
|
|
|
|
||
|
|
2 |
3 |
5 |
4 |
1 |
1 1 0 |
|||
7. |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
Х 1 1 7 |
= |
|
. |
||||
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
0 1 1 |
|
|
|
8 |
5 |
9 |
|
|
||||
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
Дослідити сумісність, знайти загальний розв‘язок системи рівнянь та один частинний розв’язок.
90
|
x1 2x2 3x3 4x4 0 |
||||||||
|
|
|
14x2 20x3 27x4 0 |
||||||
8. |
7x1 |
||||||||
|
|
10x2 16x3 19x4 2 |
|||||||
|
5x1 |
||||||||
|
|
|
5x2 6x3 13x4 5 |
||||||
|
3x1 |
||||||||
|
5x1 6x2 2x3 7x4 4x5 1 |
||||||||
|
|
|
3x2 x3 4x4 2x5 0 |
||||||
9. |
2x1 |
||||||||
|
|
9x2 3x3 5x4 6x5 4 |
|||||||
|
7x1 |
||||||||
|
|
|
9x2 3x3 x4 6x5 5 |
||||||
|
5x1 |
||||||||
|
x1 2x2 3x3 2x4 5x5 4 |
||||||||
|
|
|
6x2 5x3 4x4 3x5 5 |
||||||
10. |
3x1 |
||||||||
|
2x2 7x3 4x4 x5 11 |
||||||||
|
x1 |
||||||||
|
|
|
4x2 2x3 3x4 3x5 6 |
||||||
|
2x1 |
||||||||
|
3x1 2x2 5x3 x4 3 |
||||||||
|
|
|
3x2 x3 5x4 3 |
||||||
11. |
2x1 |
||||||||
|
x1 2x2 4x4 3 |
||||||||
|
|
||||||||
|
x x |
2 |
4x |
3 |
9x |
4 |
22 |
||
|
1 |
|
|
|
|
|
Знайти фундаментальну систему розв’язків та загальний розв’язок однорідної СЛР.
|
2x1 x2 3x3 2x4 4x5 0 |
|
|||||||||||||||||||||
12. |
|
|
2x2 |
5x3 |
|
x4 |
7x5 0 |
|
|||||||||||||||
4x1 |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
x2 x3 8x4 2x5 0 |
|
|
||||||||||||||||||
|
2x1 |
|
|
||||||||||||||||||||
|
3x1 x2 8x3 2x4 x5 0, |
|
|||||||||||||||||||||
13. |
|
|
2x2 |
3x3 |
|
7x4 |
2x5 |
0, |
|||||||||||||||
2x1 |
|
||||||||||||||||||||||
|
x 11x |
2 |
12x |
3 |
34x |
4 |
5x |
5 |
0. |
||||||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
х1 х2 3х4 х5 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14. |
х1 х2 2х3 х4 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
2х2 |
6х3 |
|
4х5 0 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
4х1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
4х2 |
2х3 |
|
4х4 7х5 0 |
|||||||||||||||||
|
2х1 |
|
|||||||||||||||||||||
|
3x1 4x2 2x3 x4 6x5 0 |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
9x2 |
7x3 |
|
4x4 7x5 0 |
|||||||||||||||||
15. |
5x1 |
|
|||||||||||||||||||||
|
4x |
|
3x |
2 |
x |
3 |
x |
4 |
|
11x |
5 |
0 |
|
||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x 6x |
2 |
|
8x |
3 |
5x |
4 |
4x |
5 |
0 |
|
||||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
91