Вища Математика для Економістів
.pdfЗауважимо, |
що |
ранг |
матриці G дорівнює кількості |
її ненульових |
|||
рядків. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Теорема. |
Для |
m n -матриці |
A рангу r |
існують такі |
||
невироджені матриці L і M порядків m і n відповідно, що |
|||||||
|
Er |
0 |
|
|
LAM = |
, |
(19) |
де |
|
|
|
|
|
||
|
0 |
. |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
Нехай матриця A зведена до ступінчастого вигляду G = LA за допомогою елементарних перетворень з рядками. Далі за допомогою елементарних перетворень з стовпцями обернемо в нуль елементи кожного рядка, розміщені праворуч від провідного елемента, та переставимо стовпці так, щоб перемістити провідні елементи матриці у верхню частину головної діагоналі.
Це перетворення виконується за допомогою множення справа
матриці |
G на елементарні матриці. |
Якщо позначити добуток цих |
|||
матриць |
через M , то одержимо: |
Er |
0 |
|
. З урахуванням |
GM |
0 |
|
|||
|
|
0 |
|
|
Er |
0 |
|
. Зауважимо, що в залежності від |
|
формули (18), маємо: LAM |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
особливостей матриці A деякі або всі нульові підматриці в можуть не з’явитися. Зокрема, якщо матриця A порядку n є невиродженою,
то LAM = En .
Теорема. Ранг добутку двох матриць не є більшим ніж ранг
кожного множника, тобто |
|
|
r AB r A , |
r AB r B . |
(20) |
Розглянемо матрицю AB A . Очевидно, що r AB r AB A .
Але стовпці матриці AB є лінійними комбінаціями стовпців матриці
A , тому r AB A r A . Отже, r AB r A . |
|
Аналогічно, розглядаючи матрицю AB |
, можна довести другу |
B |
|
нерівність (20).
Наслідок. Множення будь-якої матриці на невироджену матрицю не змінює її ранг.
Нехай матриця B невироджена. На підставі (20) маємо:
r A r ABB 1 r AB , але r AB r A , тому r AB r A .
Аналогічно можна розглянути випадок, коли невиродженою є матриця A .
112
Системи лінійних рівнянь
Розглянемо систему лінійних алгебраїчних рівнянь
відносно невідомих x1, x2, ..., xn :
|
a11x1 |
a12x2 |
... a1n xn |
b1, |
|
||||
|
|
a22x2 |
... a2n xn |
b2, |
|
||||
|
a21x1 |
(21) |
|||||||
|
........ ......... ... .......... ...... |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
am2x2 ... amn xn bm . |
|
||||||
|
am1x1 |
|
|||||||
Позначимо |
через A aij , i |
|
, j |
|
, матрицю |
системи |
|||
1,m |
1,n |
||||||||
(матрицю |
коефіцієнтів |
при |
невідомих), |
x x1 x2 xn T |
- вектор |
||||
невідомих, b b1 b2 bm T |
- вектор вільних членів. Тоді система (21) |
||||||||
набуде вигляду Ax = b . |
Введемо розширену матрицю системи |
Ab = A b , яка отримується з матриці системи приєднанням до неї
стовпця вільних членів.
Упорядкована сукупність значень невідомих x1, x2, ..., xn , яка
задовольняє кожному з рівнянь (21), називається розв’язком системи. Якщо система має принаймні один розв’язок, то вона називається сумісною. У противному випадку вона називається несумісною. Якщо система сумісна, то кожний її розв’язок називається окремим. Сукупність всіх окремих розв’язків називається загальним розв’язком системи.
Однорідною називається така система лінійних рівнянь, в якій всі праві частини дорівнюють нулю, тобто b = 0 . Якщо b 0 , то система називається неоднорідною.
Зауважимо, що однорідна система завжди сумісна, бо вона має розв’язок x = 0 . Цей розв’язок називається тривіальним (нульовим) розв’язком системи Ax = 0 . Наступна теорема з’ясовує структуру загального розв’язку однорідної системи.
Теорема. Якщо A є m n -матрицею рангу r , то множина всіх
розв’язків |
системи Ax = 0 |
утворює |
n r -вимірний |
підпростір |
простору Rn . |
|
|
|
|
Очевидно, що коли x |
і x є розв’язками системи |
Ax = 0 , то |
||
x x |
теж є розв’язком цієї системи, |
тобто множина розв’язків |
утворює підпростір простору Rn . Базис цього підпростору називається фундаментальною системою розв’язків.
Нехай базисний мінор розміщений у верхньому лівому куті матриці A (цього можна завжди досягти зміною нумерації невідомих
113
і переставленням рівнянь). Як випливає з теореми про базисний мінор, перші r рядків матриці A є базисними рядками, через які інші рядки представляються як лінійні комбінації. Це означає, що кожне з рівнянь системи, починаючи з r 1 -го, є наслідком перших
r рівнянь. Запишемо систему Ax = 0 у блоковому вигляді:
A11 |
A12 |
y |
0 , |
(22) |
|
A22 |
|
||
A21 |
z |
|
|
де A11 -невироджена підматриця порядку r , A12 - підматриця
розмірів r n r , y |
- |
вектор вимірності r |
і т.д. Як сказано вище, |
останні m r рядків |
у |
формулі (22) є зайвими, тому обмежимося |
|
рівнянням |
|
A11y + A12z = 0 . |
(23) |
|
|
||
У рівнянні (23) |
координати вектора |
z називають вільними |
невідомими. Їм можна надати будь-які числові значення. Координати вектора y називаються базисними невідомими. Вони визначаються
з (23) за допомогою формули y A111A12z .
Отже, всі розв’язки системи Ax = 0 мають вигляд:
y |
A111A12z |
A111A12 |
|
(24) |
|||
x |
|
z |
Bz, |
B |
En r |
. |
|
z |
|
|
|
|
|
Матриця B має розміри n n r і ранг n r , а z є довільним
n r -вимірним вектором. Тому всі вектори підпростору розв’язків є
лінійними комбінаціями n r лінійно незалежних стовпців матриці
B .
Розглянемо неоднорідну систему рівнянь Ax = b, b 0 .
Теорема Кронекера-Капеллі. Для того, щоб система Ax = b
була сумісною, необхідно і достатньо, щоб ранг матриці системи дорівнював рангу розширеної матриці системи, тобто
r A r Ab . |
(25) |
Дійсно, якщо існує розв’язок системи, то b |
є лінійною |
комбінацією стовпців матриці A . Тому r A r Ab .
Аналогічно доводиться достатність твердження теореми. Теорема. Загальний розв’язок неоднорідної системи Ax = b
дорівнює сумі загального розв’язку відповідної однорідної системи і окремого розв’язку неоднорідної системи.
Нехай f0 - окремий розв’язок неоднорідної системи Ax = b , |
x - |
||||
загальний |
розв’язок |
однорідної |
системи |
Ax = 0 , |
то |
114
A f0 + x = Af0 + Ax = b + 0 = b . Отже, f0 x є загальним розв’язком неоднорідної системи.
З’ясуємо геометричний зміст множини розв’язків неоднорідної
системи лінійних рівнянь. |
|
|
|
|
|
|
Припустимо, що в афінному просторі Sn |
введена |
афінна |
||||
система координат. Тоді кожному |
розв’язку |
x x1 x2 xn |
T |
|||
неоднорідної системи Ax = b можна співставити точку простору Sn |
з |
|||||
координатами x1, x2, ..., xn . |
|
|
|
|
|
|
Теорема. Всі розв’язки неоднорідної системи |
Ax = b |
|||||
утворюють в афінному просторі Sn |
площину вимірності n r . |
|
|
|||
|
n r |
|
|
|
|
|
Рівняння цієї площини x f0 |
i fi , |
де f0 - |
окремий розв’язок |
|||
|
i 1 |
|
|
|
|
|
неоднорідної системи, f1, f2, ...,fn r - |
фундаментальна |
система |
||||
розв’язків відповідної однорідної системи, а числа 1, 2, ..., n r |
є |
|||||
довільними. |
|
|
|
|
|
|
Теорема. В афінному просторі |
Sn |
і в будь-яких |
афінних |
координатах усяка m -вимірна площина може бути задана системою Ax = b з матрицею A рангу n m .
Наслідок. Гіперплощина визначається одним лінійним рівнянням a11x1 a12x2 a1n xn b1 .
Кожне з рівнянь системи Ax = b з матрицею A рангу n m можна розглядати як рівняння деякої гіперплощини і кожну m - вимірну площину можна розглядати як перетин n m гіперплощин.
Якщо система несумісна, то це означає, що не існує жодної точки, що належить всім гіперплощинам, які задаються рівняннями системи.
Приклад 8. Визначити ранг матриці
|
1 |
1 |
1 |
8 |
|
|
A |
|
2 |
5 |
4 |
7 |
|
|
. |
|||||
|
|
|
3 |
3 |
2 |
|
|
1 |
|
За допомогою елементарних перетворень з рядками зведемо матрицю A до ступінчастого вигляду:
|
1 |
1 |
1 8 |
|
1 1 |
1 |
8 |
|
||||||
A |
|
2 5 |
4 |
7 |
|
|
|
0 |
3 |
6 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
3 |
3 |
2 |
|
|
|
0 |
2 |
4 |
6 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
115
|
1 1 |
1 |
8 |
|
1 1 |
1 |
8 |
|
||||||
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
G. |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
0 |
2 4 |
6 |
|
|
|
0 |
0 0 |
0 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
У ступінчастій матриці G два ненульових рядки, тому
r A r G 2.
Приклад 9. З’ясувати, чи є вектори
a1 1 1 1 0 T , a2 1 2 3 2 T , a3 3 1 1 4 T , a4 2 1 0 2 T
лінійно залежними і у випадку позитивної відповіді знайти лінійні залежності між цими векторами. Яка вимірність підпростору, породженого векторами a1, a2, a3, a4 ? Які з цих векторів можна взяти
за базис підпростору?
Складемо матрицю, рядками якої є координати векторів a1, a2, a3, a4 . Запишемо також в останньому стовпці вектори a1, a2, a3, a4 . Одержану матрицю перетворимо до ступінчастого вигляду:
1 1 1 |
|
0 |
|
a1 |
|
1 |
|
1 1 0 |
|
a1 |
|
|
||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
0 |
|
1 2 2 |
|
|
|
|
1 2 3 |
|
a2 |
|
|
|
|
a1 a2 |
|
||||||
|
3 1 1 |
|
4 |
|
|
|
0 2 4 4 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
a3 |
|
|
|
3a1 a3 |
|
||||||
|
2 1 0 |
|
2 |
|
|
|
|
0 |
1 2 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
a4 |
|
|
|
2a1 a4 |
|
||||||
|
|
1 |
|
1 1 |
|
0 |
|
a1 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
0 1 2 |
2 |
|
a1 a2 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
0 0 0 |
|
0 |
|
|
|
. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
5a1 2a2 a3 |
|
|
|||||||
|
|
|
0 0 0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
3a1 a2 a4 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вектори a1, a2, a3, a4 є лінійно залежними, бо ранг одержаної матриці (без останнього стовпця) дорівнює 2, тобто є меншим, ніж 4.
Щоб два |
останніх рядки були |
нульовими, треба вважати, що |
5a1 2a2 |
a3 0, 3a1 a2 a4 0 . |
Це є шукані лінійні залежності. |
Отже, вимірність підпростору, породженого векторами a1, a2, a3, a4 , дорівнює 2 і перші два вектори є лінійно незалежними. Тому їх можна взяти за базис підпростору.
Приклад 10. З’ясувати, чи утворюють базис простору R3
вектори a1 1 1 |
0 T , a2 2 3 |
2 T , a3 1 1 1 T |
і |
у |
випадку |
позитивної відповіді знайти координати вектора b 1 |
0 1 T |
у цьому |
|||
базисі. |
|
|
|
|
|
116
Складемо матрицю, рядками якої є координати векторів a1, a2, a3, b , і запишемо ці вектори в останньому стовпці. Далі перетворимо матрицю до ступінчастого вигляду:
|
|
|
1 1 0 |
|
a1 |
|
1 1 0 |
|
|
a1 |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
2 3 2 |
|
|
|
|
0 1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
a2 |
|
|
|
2a1 a2 |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
1 1 |
1 |
|
|
|
0 2 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
a3 |
|
|
|
a1 a3 |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 1 1 |
|
a1 b |
|
|
|
|||||||
|
|
|
1 0 1 |
|
b |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
1 1 |
0 |
|
|
|
|
a1 |
|
|
|
1 1 |
0 |
|
|
|
|
|
a1 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
0 1 |
2 |
|
|
2a1 a2 |
|
|
|
|
0 1 |
2 |
|
|
|
2a1 a2 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
0 0 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 0 |
3 |
|
|
|
5a1 2a2 a3 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
5a1 2a2 a3 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
0 0 |
3 |
|
|
3a1 a2 b |
|
|
|
0 0 |
0 |
|
|
|
2a1 a2 a3 b |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ранг матриці дорівнює 3, тому можна стверджувати, що вектори a1, a2, a3 утворюють базис. З четвертого рядка одержаної
матриці знаходимо, що 2a1 a2 a3 b 0 , звідки |
b 2a1 a2 a3 . |
|
Отже, |
координати вектора b відносно базису a1, a2, a3 дорівнюють |
|
2, 1, |
1. |
|
Приклад 11. Знайти загальний розв’язок і фундаментальну систему розв’язків для однорідної системи рівнянь
x1 3x2 x3 2x4 9x5 0,
x1 5x2 3x3 2x4 3x5 0,
x 4x |
2 |
2x |
3 |
3x |
5 |
0. |
1 |
|
|
|
Перетворимо матрицю системи за методом Гаусса:
1 3 |
1 2 9 |
|
1 3 |
1 2 |
9 |
|
||||||
|
3 |
2 3 |
|
|
|
0 |
2 |
2 |
4 |
12 |
|
|
1 5 |
|
|
|
|||||||||
|
|
0 3 |
|
|
|
0 |
1 1 |
2 6 |
|
|
||
1 4 2 |
|
|
|
|
|
|
1 3 1 2 9 |
|
1 0 |
2 8 27 |
||||||||||
|
|
0 |
1 |
1 |
2 |
6 |
|
|
|
0 |
1 1 2 |
6 |
|
|
|
|
|
. |
|||||||||||
|
|
0 |
1 |
1 |
2 |
6 |
|
|
|
0 |
0 |
0 0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
Отже, ранг матриці системи дорівнює 2, x1, x2 - базисні невідомі, а x3, x4 , x5 - вільні невідомі. Згідно з перетвореною матрицею запишемо систему рівнянь:
x |
1 |
2x |
3 |
8x |
4 |
27x |
5 |
0, |
|
|
x2 |
|
|
|
|
||||
|
|
x3 2x4 6x5 0. |
Звідси знаходимо базисні невідомі:
117
|
|
|
|
x 2x |
|
8x |
|
27x |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
4 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 x3 2x4 6x5. |
|
|
|
|
||||||
Додавши |
|
тотожності |
|
x3 x3, x4 |
x4, |
x5 x5 , |
|
одержимо |
||||||
загальний розв’язок системи: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
x1 |
2x3 8x4 27x5 |
2 |
|
8 27 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
6x5 |
|
|
|
2 |
|
x3 |
|
|
|
x2 |
x3 2x4 |
|
|
1 |
|
6 |
|
||||||
x x3 |
x |
|
|
|
1 0 |
0 |
|
|
, |
|||||
3 |
|
|
x4 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x4 |
|
x4 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
1 0 x5 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
x5 |
|
|
|
|
x5 |
0 |
|
1 |
|
|
|
||
де x3, x4 , x5 |
відіграють роль параметрів, які можуть приймати будь- |
|||||||||||||
які числові |
значення. |
Фундаментальною |
|
системою |
розв’язків є |
вектори 2 1 1 0 0 T , 8 2 0 1 0 T , 27 6 0 0 1 T , тобто
підпростір розв’язків є тривимірним.
Приклад 12. Знайти загальний розв’язок неоднорідної системи рівнянь:
2x1 |
x2 |
|
x4 x5 |
2, |
|
|
2x2 x3 |
|
x5 1, |
||
4x1 |
|||||
|
|
x2 x3 |
x4 2x5 |
3. |
|
2x1 |
Перетворимо розширену матрицю системи за методом Гаусса:
|
|
2 |
1 |
0 |
1 |
1 |
2 |
|
|
Ab |
|
4 |
2 1 |
0 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
2 1 1 |
1 |
2 |
3 |
|
|
||
|
|
|
|
|
2 1 0 1 1 |
2 |
|
2 1 0 1 1 |
2 |
||||||
|
|
0 |
0 1 2 3 |
5 |
|
|
|
0 |
0 1 2 3 |
5 |
|
|
|
|
. |
||||||||
|
|
0 |
0 1 2 3 |
5 |
|
|
|
0 |
0 0 0 0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
Зауважимо, |
що |
r A r Ab 2 , |
виберемо за базисні змінні x2, x3 , |
||||||||
тоді x1, x4, |
x5 |
будуть |
вільними |
змінними. У відповідності до |
|||||||
перетвореної розширеної матриці Ab |
маємо систему рівнянь: |
||||||||||
|
|
2x1 x2 |
x4 x5 2, |
|
|||||||
|
|
|
|
x3 |
2x4 3x5 5. |
|
|||||
|
|
|
|
|
|||||||
Звідси знаходимо базисні змінні: |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
x |
|
2 2x x |
|
x |
|
, |
|
||
|
|
|
2 |
|
1 |
|
4 |
|
5 |
|
|
|
|
x3 5 |
|
2x4 3x5. |
|
||||||
Додавши |
тотожності |
x1 x1, |
x4 x4, x5 |
x5 , одержимо |
|||||||
загальний розв’язок системи: |
|
|
|
|
|
|
|
118
x1 |
|
|
x1 |
|
|
|
|
|
0 |
1 |
||||
x |
2 |
|
|
2 2x x |
4 |
x |
5 |
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
x x |
3 |
5 |
2x4 3x5 |
5 0 |
||||||||||
|
|
|
|
|
x4 |
|
|
|
0 |
|
|
0 |
||
x4 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
x5 |
|
|
0 |
|
|
0 |
x5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
1 |
1 |
|
x |
|
|
|
|
|
1 |
. |
|
2 |
3 |
|
x |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
|
|
|
|
x5 |
|
||||
0 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
Перший доданок правої частини цієї формули є окремим розв’язком неоднорідної системи, а другий доданок – загальним розв’язком відповідної однорідної системи.
Приклад 13. Знайти систему рівнянь, яка визначає
підпростір, |
|
|
натягнутий |
|
|
|
|
|
|
на |
|
|
|
вектори |
|||||
a1 1 0 1 1 T , a2 3 1 1 0 T , a3 1 1 1 2 T . |
|
|
|
|
|||||||||||||||
Для того, щоб вектор |
x x1 |
x2 |
x3 x4 T |
|
належав підпростору, |
||||||||||||||
натягнутому |
на |
вектори |
a1, a2, a3 , |
необхідно і достатньо, щоб |
|||||||||||||||
r a1 a2 a3 r a1 |
a2 a3 x . |
Складемо |
матрицю |
|
a1 a2 |
a3 x і |
|||||||||||||
перетворимо її до ступінчастого вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
1 3 1 x1 |
|
1 3 |
1 |
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
0 1 1 x |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
0 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
1 1 1 x |
|
0 2 2 x x |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
3 |
|
|
|
3 |
|
|
1 |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
1 0 2 x |
|
|
0 3 |
|
|
x x |
4 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
1 |
3 |
|
1 |
|
x1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
0 |
1 |
|
1 |
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
0 x 2x |
|
|
x |
|
|
. |
|
|
|
|
|||
|
|
|
0 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
0 0 |
|
x 3x |
2 |
x |
4 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
З умови r a1 |
a2 |
a3 r a1 |
a2 |
a3 x |
випливає, що |
|
|
|
|
|
x1 2x2 x3 0,
x1 3x2 x4 0.
Одержана система рівнянь визначає підпростір, натягнутий на вектори a1, a2, a3 .
§3. Лінійні перетворення у векторному просторі
Лінійним перетворенням A у векторному просторі R
називається правило, за яким кожному вектору x R ставиться у відповідність вектор Ax R так, що виконуються наступні умови:
для будь-яких векторів x, y R виконується A x + y Ax + Ay ;
119
|
для будь-якого вектора x R та |
довільного |
числа |
|
виконується A x Ax . |
|
|
|
Лінійне перетворення E називається тотожнім, |
якщо воно |
|
перетворює вектор в самого себе, тобто Ex = x . |
|
||
|
Сумою лінійних перетворень A і B називається лінійне |
||
перетворення A + B , що визначається рівністю A + B x = Ax + Bx . |
|||
|
Добутком лінійного перетворення A на число називається |
||
лінійне перетворення A , що визначається рівністю A x Ax . |
|||
|
Добутком лінійного перетворення A та лінійного |
||
перетворення B називається лінійне перетворення AB , що |
|||
визначається рівністю AB x = ABx . |
|
|
|
|
Зауважимо, що у загальному випадку AB BA . |
|
|
|
Операція множення лінійних перетворень має такі властивості: |
||
|
A BC = AB C ; |
|
|
|
AE = EA = A ; |
|
|
|
A + B C = AC + BC ; |
|
|
|
C A + B = CA + CB . |
|
|
|
Лінійне перетворення A 1 називається оберненим по |
||
відношенню до лінійного перетворення |
A , якщо виконуються |
||
рівності: A 1A AA 1 E . |
|
|
Нехай у векторному просторі Rn , базис якого e1, e2, ..., en , задано лінійне перетворення A . Застосуємо це перетворення до базисних векторів. Одержимо Ae1, Ae2, ..., Aen - вектори простору
Rn . Розкладемо їх за базисом:
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
Aej |
aij ei , |
j |
|
, |
(25) |
|
|
|
1,n |
||||||
|
|
|
|
i 1 |
|
|
|
|
|
a11 |
a12 a1n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Матриця A |
a21 |
a22 a2n |
називається |
матрицею лінійного |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
an1 |
an 2 ann |
|
|
|
|
|
|
перетворення A в базисі e1, e2, ..., en . |
|
|||||||
Позначимо через x1 |
x2 ... xn T |
і y1 y2 |
... yn T матриці-стовпці |
координат векторів x і y у базисі e1, e2, ..., en простору Rn . Припустимо, що y = Ax , тоді за означенням лінійного перетворення маємо:
120
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
n |
|
|
|
|
n |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = Ax = A x j ej x j Aej |
x j aij ei |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
j 1 |
|
|
j 1 |
|
|
|
|
j 1 |
i 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
n |
|
n |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ei aij x j |
yi ei , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
i 1 |
|
j 1 |
|
|
i 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
звідки |
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
yi aij x j , |
|
i |
1,n |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(26) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
j 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Отже, |
|
y1 |
y2 ... yn T |
A x1 |
x2 ... xn T , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(27) |
||||||||||||||||
тобто будь-якому лінійному перетворенню A у вибраному базисі |
||||||||||||||||||||||||||
відповідає квадратна матриця A , причому |
j -й стовпець матриці A |
|||||||||||||||||||||||||
складається з |
координат |
вектора |
Aej |
(образу |
базисного |
вектора |
||||||||||||||||||||
ej при перетворенні A ). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Навпаки, |
|
кожній |
матриці |
A |
|
|
порядку |
n |
відповідає |
деяке |
||||||||||||||||
лінійне |
перетворення. |
Дійсно, |
|
для |
|
довільного |
вектора |
x Rn |
||||||||||||||||||
визначимо вектор y Rn |
|
за формулою: |
y = Ax . Це перетворення є |
|||||||||||||||||||||||
лінійним в силу лінійності операції множення матриць. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Теорема. |
Якщо |
у |
векторному |
просторі |
Rn |
задано |
базис |
|||||||||||||||||||
e1, e2, ..., en та деяку невироджену |
матрицю |
A |
n -го порядку, то |
|||||||||||||||||||||||
існує єдине лінійне перетворення, матриця якого дорівнює A у базисі |
||||||||||||||||||||||||||
e1, e2, ..., en . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо матриці лінійного перетворення в різних базисах. |
|
|||||||||||||||||||||||||
Нехай в |
просторі |
|
Rn |
задано |
|
«старий» |
базис |
e1, e2, ..., en і |
||||||||||||||||||
«новий» базис |
|
|
|
|
|
|
Запишемо лінійне |
перетворення |
у цих |
|||||||||||||||||
e1, e2, ..., en . |
||||||||||||||||||||||||||
базисах: |
y = Ax ; |
y |
|
|
|
, |
де |
x |
|
і y |
|
- |
матриці-стовпці, |
складені з |
||||||||||||
|
= A x |
|
|
|||||||||||||||||||||||
координат векторів |
|
x і |
|
y |
у |
базисі |
|
|
|
|
|
|
; |
а |
A |
|
- |
матриця |
||||||||
|
|
|
e1, e2 |
, ..., en |
|
|||||||||||||||||||||
лінійного |
перетворення |
|
в |
цьому |
базисі. |
На |
підставі |
формули |
||||||||||||||||||
перетворення координат при зміні базису маємо: |
|
|
|
|
|
|
. |
|||||||||||||||||||
x = Qx , |
y = Qy |
|||||||||||||||||||||||||
Тоді y = Q 1y = Q 1Ax Q 1AQx , отже |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
A = Q 1AQ . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(28) |
||||||||
Матриці A і A називаються подібними і перехід від |
A до A |
називається перетворенням подібності, якщо має місце формула (28), де Q - невироджена матриця.
Отже, дві матриці, відповідні до одного і того ж лінійного перетворення в різних базисах подібні між собою, причому матриця Q є матрицею перетворення координат при переході від «старого» базису до «нового».
121