Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вища Математика для Економістів

.pdf
Скачиваний:
573
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
5.79 Mб
Скачать

При цьому можливі три випадки:

1) a1b2 a2b1 (при a2 0 і b2 0 цю умову можна записати у

вигляді a1 b1 , що означає непропорційність коефіцієнтів при a2 b2

змінних x, y в рівняннях прямих l1 та l2). В цьому випадку система (5) має єдиний розв’язок (x0,y0), а прямі l1 та l2 перетинаються в точці

(x0,y0);

2)

a b

a b ,

1 2

2 1

(при a2, b2, c2 0 цю умову можна записати у

 

a1c2

a2c1

 

вигляді a1 b1 c1 , тобто при цьому пропорційні тільки коефіцієнти a2 b2 c2

при змінних x, y в рівняннях прямих l1 та l2). В цьому випадку система (5) не має розв’язків і l1 ||l2;

3)

a b

a b ,

(при a2, b2, c2 0 цю умову можна записати у

 

1 2

 

2 1

 

 

a1c2

a2c1

 

 

вигляді

a1

 

b1

 

c1

 

,

тобто при цьому пропорційні всі коефіцієнти у

a2

 

 

 

b2

c2

 

 

рівняннях прямих l1 та l2). В цьому випадку система (5) має нескінченну кількість розв’язків, а прямі l1 та l2 при цьому співпадають.

Розглянемо тепер прямі l1: y=k1x+m1 та l2: y=k2x+m2. Умови

паралельності і перпендикулярності прямих l1 та l2 мають вигляд:

k1 k2,

 

 

 

 

 

 

 

 

l1 l2

k1k2 1 .

l1 ||l2

,

 

 

 

 

 

 

 

m1 m2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо k1 k2 і k1k2 1,

то гострий кут між прямими l1 та

l2 обчислюється за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k2 k1

 

 

 

arctg

 

 

,

(6)

1 k1k2

 

 

 

 

 

 

 

Відстань (M ,l) від точки M(x0,y0) до прямої l: ax+by+c=0

знаходиться за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(M ,l)

 

ax0 by0 c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

(7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2 b2

зокрема, якщо пряма l має рівняння y=kx+m, формула (7) набуває вигляду

(M ,l)

y0

kx0

m

.

(8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k2 1

 

12

Відстань d(l1,l2) між паралельними прямими l1: y=kx+m1 та l2: y=kx+m2 знаходиться за формулою

d(l ,l

2

)

 

 

m1 m2

 

 

.

(9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

k2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння кола радіуса R з центром в точці (x0,y0) має вигляд:

(x x0 )2 (y y0 )2

 

 

R2 .

(10)

Приклад 1. Знайти координати точки К, яка симетрична до

точки М(3;–2) відносно прямої l: y=4x+3.

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l: y=4x+3

 

K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

l2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M(3;-2)

 

Рис. 1.

Точка К лежить на прямій l2, яка проходить через точку М і перпендикулярна прямій l (див. рис. 1). Оскільки l2 l , а кутовий коефіцієнт kl прямої l дорівнює 4, то пряма l2 має кутовий коефіцієнт

k2

1

 

 

1

. Тоді, згідно формули (2), рівняння прямої l2 має вигляд

 

 

 

 

 

 

kl

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y ( 2)

1

(x 3)

 

 

y

1

x

5

.

Тепер знаходимо координати

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

точки

 

N перетину

прямих

l та l2,

розв’язуючи систему рівнянь

y 4x 3,

 

 

y 4x 3,

 

 

 

 

 

 

y 4x 3 1,

 

1

 

5

 

 

 

 

1

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

x

 

,

4x 3

 

x

 

,

 

x 1.

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

4

4

 

 

 

Таким чином, знайдено точку N(–1;–1). Нарешті, використовуючи формули координат середини відрізка, знаходимо координати точки К(xK,yK):

13

xK

3

 

 

 

1,

 

2

 

 

 

2

yK

 

 

 

1

 

2

 

 

xK 5,

yK 0.

Приклад 2. Задано точки А(–4;0), В(0;3), С(0;0). Знайти рівняння бісектриси AL трикутника ABC. Знайти координати центра О кола, вписаного до трикутника ABC.

 

y

 

y=-x

3

B

 

 

L

-4

O

 

 

 

A

C

x

Рис. 2.

Знайдемо довжини відрізків АВ, ВС, АС так, що ВС=3, АС=4,

AB 42 32 5 . За основною властивістю бісектриси AL трикутника

ABC (див. рис. 2) маємо: CL AC 4 , тобто точка L ділить відрізок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

LB

AB 5

СВ у відношенні 4:5.

Тому

координати точки L знаходимо за

формулами (1): xL=0, yL=

 

4

3 0

4

.

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

Тепер рівняння прямої AL запишемо за формулою (4):

 

x ( 4)

 

y 0

y

1

x

4

.

 

 

 

 

 

 

0 ( 4)

 

 

4

0

3

 

3

 

 

 

 

 

3

 

Оскільки центр О кола, вписаного до трикутника АВС, є точкою перетину бісектрис, то його координати задовольняють систему

 

1

 

4

 

 

 

 

 

y

 

x

 

,

 

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

де y=–x – рівняння бісектриси кута С (див. рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y x,

 

 

 

 

 

 

Розв’язком системи є пара (–1;–1).

Таким чином, AL: y

1

x

4

; O(–1;–1).

 

 

 

 

 

 

3

3

 

14

Елементи векторної алгебри на площині

y

A2 y2

a

y1

A1

φ

 

 

ey

1

 

 

 

1

 

 

 

O

ex

x1

x2

x

 

 

Рис. 3.

 

 

Вектором a

називається спрямований відрізок, що з’єднує

точки А1 та А2, при цьому точка А1 називається початком, а точка

А2 кінцем цього

вектора. Довжина відрізку

А1А2

називається

модулем вектора a

і позначається

 

 

 

або а. Нульовим вектором

a

 

 

0 називається вектор нульової довжини.

 

 

 

 

 

Вектор e

з одиничним модулем

 

 

1 називається одиничним

e

 

вектором або ортом. Будь-який

 

вектор

a

може

бути

представлений за допомогою орта e власного напряму у

вигляді

a =аe .

 

ey

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Через ex

та

позначимо

 

орти додатних

напрямків

координатний осей Ox та Oy відповідно (див. рис. 3).

 

 

Проекції вектора a

на вісі Ox та Oy позначимо через ax та ay

відповідно. Вони виражаються рівностями

 

 

 

 

 

 

ax=a cos =x2x1,

 

 

 

 

 

 

ay=a sin =y2y1,

 

 

 

і називаються

також координатами

 

вектора

a . Тут

– кут

напрямку вектора, А1(x1,y1) – початок,

A2(x2,y2) –

кінець вектора a

(див. рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

Вектори називаються рівними, якщо вони мають рівні довжини і однаковий кут напряму. Очевидно, що рівні вектори мають рівні координати.

Для знаходження суми векторів a і b , які мають спільний початок, застосовують правило паралелограма: їх сумою називається векторна діагональ c1 паралелограма, побудованого на цих векторах (див. рис. 4).

Для векторів a і b , розташованих послідовно (тобто так, що

кінець вектора a є початком вектора b ), сума c1 =a +b знаходиться за допомогою правила трикутника: початком вектора c1 є

початок вектора a , а кінцем вектора c1 є кінець вектора b (див. рис. 5).

b

a

c2

 

 

c1

a

 

 

c1

 

b

 

a +b =c1

a -b =c2

a +b =c1

 

Рис. 4.

Рис. 5.

Різницею a b векторів a і b називається вектор c2 такий, що a =b +c2 . Для векторів a і b , які мають спільний початок, різницею

c2 =a b називається векторна діагональ

c2

паралелограма,

яка

з’єднує кінці векторів a і b (див. рис. 4).

 

 

 

 

Довжина цієї діагоналі є модулем різниці векторів a

і

b і

знаходиться за теоремою косинусів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c2 =

= a2 b2 2ab cos

,

 

 

(11)

a b

 

 

де – кут між векторами a і b .

 

 

 

 

Аналогічно модулем суми векторів a

і

b є довжина

іншої

діагоналі цього паралелограма, яка знаходиться за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c1 =

 

= a2 b2 2ab cos ,

 

 

(12)

a b

 

 

16

де – кут між векторами a і b .

Будь-який вектор a представляється у вигляді суми

a =ax ex +ay ey , де ax

та ay – координати вектора a . Використовується

також

запис

вектора

a =(ax,ay).

Нульовий

вектор

має

нульові

координати, тобто 0 =(0;0).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль

вектора

a

 

при

цьому виражається

через його

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

координати за формулою

 

=

ax2 bx2 , а координати суми (різниці)

 

a

векторів a і b :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b =(ax bx ,ay by ) ;

a b =(ax bx ,ay by ).

 

 

При множенні вектора a =(ax,ay) на число отримуємо вектор

 

 

 

 

 

a =( ax, ay).

 

 

 

 

 

Операції суми (різниці) векторів і множення вектора на число

мають наступні властивості:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b =b +a ;

 

 

 

 

 

a m=ma ;

 

0a =0 ;

 

 

(a +b )+c =a +(b +c );

 

 

 

m(na )=(mn) a ;

 

1a =a ;

 

 

a +0 =a ;

 

 

 

 

 

ma +na =(m+n) a ;

 

a b =a +(–1) b .

 

 

 

 

 

m(a +b )=ma +mb ;

a a =0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

векторів a

і b називається число

Скалярним добутком a b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

кут між

(скаляр), яке визначається рівністю a b ab cos ,

векторами a і b .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Операція скалярного добутку має наступні властивості:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b) ;

 

 

 

a b

b a ;

a (b

c )

a

b a

c ; (ma) (nb) mn(a

a

a a2 .

Якщо a =(ax,ay), b =(bx,by), то скалярний добуток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ayby

 

 

 

 

(13)

 

 

 

a b axbx

 

 

 

 

 

Використовуючи означення скалярного добутку та рівність (13), отримаємо вирази для косинуса кута між векторами a =(ax,ay), b =(bx,by):

 

 

 

 

axbx ayby

a b

 

 

cos

 

 

 

 

 

 

ab

 

 

 

 

ax2 ay2

bx2 by2

 

 

Враховуючи рівність (13), умова перпендикулярності векторів a =(ax,ay), b =(bx,by) має вигляд

 

 

axbx

ayby

0 .

(14)

a b

a b 0

17

Однаково спрямовані вектори, кут між якими =0, та протилежно спрямовані вектори, кут між якими , називаються

також паралельними векторами (при цьому пишуть a ||b ).

Умова паралельності векторів a =(ax,ay), b =(bx,by) має вигляд

 

axby

aybx .

(15)

a ||b a b ab

Зокрема, якщо координати ax, ay, bx, by не рівні нулеві, з умови

(15)слідує пропорційність відповідних координат паралельних

векторів, тобто ax ay . bx by

Відзначимо також, що у випадку b =0 =(0;0) виконуються

обидві умови (14) та (15). Це означає, що нульовий вектор 0 вважається одночасно як перпендикулярним, так і паралельним до будь-якого вектора a .

Приклад 4. Кут між векторами a і b дорівнює 120 , а їх

модулі а=2 і b=1. Знайти: а) скалярний добуток векторів a +2b і b a ;

б) кут між векторами a +2b і b a .

 

 

 

а)

Використовуючи

означення

та властивості

добутку,

маємо

 

 

 

 

 

 

= 2b2

(a 2b) (b

a)=a

b a

a

2b b 2b a

скалярного

a a b =

= 2 12 22 2 1 cos120 =

 

2 4 2 12

= –1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) Обчислимо спочатку модулі векторів a +2b і b a відповідно

за формулами (12) та (11):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 22

22 2 2 2cos120

 

 

 

 

 

 

12

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a 2b

=2;

 

b a

=

2 1 2cos120 = 7 .

 

Тепер,

використовуючи

 

також

обчислене

 

вище

значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знаходимо косинус

кута

між

скалярного добутку (a

2b) (b a)=–1,

векторами a +2b і b a :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

(a 2b)(b a)

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a 2b

b

a

 

2 7

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

Звідси слідує, що arccos

 

 

 

 

arccos

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5. Кут між векторами

a

і b

дорівнює 120 ,

а їх

модулі а=2 і b=1. При якому значенні

 

вектор

 

 

 

 

 

a b є

перпендикулярним до вектора a ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи умову

(14)

 

перпендикулярності та властивості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

скалярного добутку векторів, маємо (a b) a

 

 

(a b) a 0

18

 

 

 

 

a2 ab cos120 0

 

22 2 1 12 0

 

a

a

a b 0

4 .

§2. Площина та пряма у просторі. Площина у просторі

Рівняння площини , що проходить через точку M0(x0,y0,z0 ) перпендикулярно вектору n (a,b,c), який називається вектором нормалі:

a(x x0 ) b(y y0 ) c(z z0 ) 0 ,

 

(14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки M n

M0M n

M0M 0 .

 

 

 

Розкриваючи

 

дужки

у

формулі

(14),

маємо

ax by cz (ax0 by0

cz0 ) 0 .

Позначаючи

(ax0 by0

cz0 ) d ,

маємо загальне рівняння площини у просторі:

 

 

: ax+by+cz+d=0.

 

 

(15)

Очевидно, що коефіцієнти при змінних у загальному рівнянні площини є координатами вектора нормалі до даної площини, отже a, b, c не можуть одночасно обертатись в нуль.

Умови паралельності та перпендикулярності площин

Нехай задано дві площини:

1 :

a1x b1y c1z d1 0 ,

 

 

 

2 :

a2x b2y c2z d2 0 .

 

 

||

 

n

 

 

 

 

 

 

 

a1

 

b1

 

c1

.

 

 

 

 

2

||n

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

a2

b2

 

c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2 n

1 n

2 a1a2 b1b2 c1c2 0 .

 

 

 

Відстань

від

 

 

точки

 

 

M0 (x0,y0 ,z0 )

до

площини

:ax+by+cz+d=0:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(M0 , )

 

ax0

by0

cz0

d

 

 

.

 

(16)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2 b2 c2

 

 

Види рівнянь прямої у просторі 1. Пряма як перетин двох непаралельних площин

задається системою рівнянь

:

a x b y c z d 0

 

1

:

1

1

1

 

1

 

(17)

 

2

a

x b y c

2

z d

2

0

 

 

 

2

2

 

 

 

за умови, що n1 не є паралельним до n2 . З точки зору практичного застосування більш зручним є наступний тип рівняння прямої.

19

2. Канонічне рівняння прямої p (пряма, що проходить через точку M0 (x0 ,y0 ,z0 ) паралельно вектору a (l,m,n), який називається напрямним вектором до прямої p):

p:

x x0

 

y y0

 

z z0

,

(18)

l

m

 

 

 

 

n

 

оскільки точка M p M0M ||a .

3.

Рівняння прямої p, що проходить через дві задані

точки M0 (x0 ,y0 ,z0 ) та M1(x1,y1,z1 ).

 

 

p:

x x0

 

y y0

 

z z0

,

(19)

 

x1 x0

y1 y0

 

 

 

 

 

z1 z0

 

оскільки за напрямний вектор можна вибрати a M0M .

Приклад 6. Пряма задана як перетин двох площин

x y z 0

Скласти канонічне рівняння цієї прямої.

 

 

 

 

 

 

2x y 2 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо дві точки, через які проходить дана пряма, тобто

будь-які два

розв’язки

цієї

системи. Для цього виберемо

x0 0 .

Система набуває вигляду

y z 0

 

 

 

 

 

 

 

 

Її розв’язок y0 2 , z0 2 . Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 2 0.

 

 

 

M0 (0,2,2). Тепер

 

виберемо

x1 1. Маємо

систему

1 y z 0

 

 

Її

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 y

2 0.

розв’язок y1 4 ,

z1 5 . Отже, M1(1,4,5).

 

 

 

 

 

 

Підставляючи координати знайдених точок у рівняння (19),

маємо

 

 

 

канонічне

 

 

 

 

рівняння

даної

 

прямої:

 

x 0

 

y 2

 

z 2

 

x

 

y 2

 

z 2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 0

 

4 2

5 2 1

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином,

x

 

y 2

 

z 2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

4. Параметричне рівняння прямої p. Прирівняємо всі відношення у канонічному рівнянні прямої (18) до нової змінної – параметра t та виразимо змінні x, y, z через t, маємо параметричне рівняння прямої:

x lt x0

y mt y0 , t R (20)

z nt z0

Умова паралельності прямих, заданих канонічними рівняннями

20

p1

:

x x1

 

y y1

 

z z1

та p2:

x x2

 

y y2

 

z z2

.

l1

 

n1

 

 

 

m2

 

 

 

 

m1

 

 

 

 

 

 

 

 

l2

 

 

 

n2

 

 

 

p || p

 

a

 

 

 

 

l1

 

m1

 

n1

 

 

 

 

 

 

 

2

||a

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

l2

m2

 

n2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Взаємне розташування прямої та площини у просторі.

 

 

 

 

 

Нехай

задана

пряма

p:

x x0

 

 

 

y y0

 

z z0

та

площина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

: ax+by+cz+d=0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p|| a

n

 

la mb nc 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l m n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

||n

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

b

c

 

 

 

де

 

 

 

(l,m,n) -

напрямний

вектор прямої

 

 

(a,b,c)

- вектор

a

 

p, n

нормалі площини .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння прямої p, що проходить через точку M0(x0,y0,z0 )

перпендикулярно до даної площини : ax by cz d 0 :

 

 

 

 

 

 

p a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

(a,b,c), шукане рівняння

 

 

 

 

 

 

||n

, виберемо a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p:

x x0

 

y y0

 

 

z z0

 

 

 

 

 

 

 

 

(21)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння

 

 

 

 

 

 

a

b

 

 

 

c

 

 

 

 

 

проходить

через

точку

 

 

 

 

 

площини

,

 

 

що

 

 

 

M0 (x0 ,y0 ,z0 )

 

 

 

перпендикулярно

 

 

 

до

даної

прямої

p:

 

x x1

 

y y1

 

z z1

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

m

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p n

 

 

 

 

 

 

a

(l,m,n) , шукане рівняння

 

 

 

 

 

 

||a

, виберемо n

 

 

 

 

 

 

 

 

l(x x0 ) m(y y0 ) n(z z0 ) 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

(22)

тут ми скористалися рівнянням (14).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 7. У просторі задано площину 1 : x 3y 2z 4 0 ,

пряму p :

x

 

 

y 1

 

z 2

та точку M

 

 

(1,0, 3). Знайти:

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

1

0

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) рівняння площини 2 , що проходить через точку М0,

паралельної площині 1 ; 2) рівняння площини 3 , що проходить через точку М0,

перпендикулярної прямій p1;

3)рівняння прямої p2, що проходить через точку М0, перпендикулярної площині 1 ;

4)рівняння прямої p3, що проходить через точку М0, паралельної прямій p1;

21