![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •До питання формування ліхенофлори в умовах залізниць
- •Аверчук А.С.
- •Акулов О.Ю.
- •Бабенко О.А., Ткаченко Ф.П.
- •1Батогова Е.А., 2Герасимова О.В., 1Шадрин Н.В.
- •Почвенные водоросли на территории туристических стоянок
- •Бачура Ю.М.
- •Бойко Т.О.
- •Гавриленко Л.М.
- •До ревізії роду Scoliciosporum A. Massal. в Україні
- •Димитрова Л.В.
- •Дорошкевич Н.В.
- •Водоросли пойменных водоемов национального природного парка «Деснянско-Старогутский» (Украина)
- •1Жежера М.Д., 2Герасимова О.В.
- •Капустин Д.А.
- •Ковальчук Н.А.
- •Водоросли озера Любязь (национальный природный парк «Припять-Стоход», Волынская область)
- •Конищук М.А.
- •Корольова О.В.
- •Таксономічний склад мохоподібних деяких парків міста Чернівці
- •Літвіненко С.Г.
- •Лисовская О.А.
- •Макромицеты заповедника «Хакасский»
- •Майнагашева Н.В.
- •Видовой состав фитопланктона солоноватых озер Лиственки (Республика Хакасия)
- •Макеева Е.Г.
- •Мікобіота Agaricales (Basidiomycota) басейну ріки Бистриця (басейн ріки Дністер)
- •Маланюк В.Б.
- •Мартюшева Е.А., Ларина О.А.
- •Меркулова О.С.
- •Види групи «Lecanora muralis» на Донецькому кряжі
- •До вивчення лишайників залізистих кварцитів в басейні річки Інгулець
- •Наумович Г.О.
- •Ординець О.В.
- •Нові відомості про гриби роду Mycena (Pers.) Roussel з Національного природного парку «Святі Гори»
- •Прилуцький О.В.
- •Особливості мікробного складу грунтів острову Зміїний
- •Рошка О.В.
- •Видове різноманіття мохоподібних букових лісів Передкарпаття
- •Савицька А.Г.
- •Таращук О.С., Шевченко Т.Ф., Клоченко П.Д.
- •Рекомендации к использованию двух методов учета микроэпифитона макрофитов
- •Хомова Е.С.
- •Цуриков А.Г.
- •Ясакова О.Н.
- •Records of rare myxomycete species from Philippines
- •New and rare Myxomycetes from South-West of Crimea
- •1Leontyev D.V., 2McHugh R., 3Fefelov K.A.
- •Участь видів пагофлор у флорокомплексах природних ділянок
- •Бондаренко О.Ю.
- •Санітарний стан паркових насаджень міста Мелітополя
- •Бредіхіна Ю.Л., Коломійчук В.П.
- •Spiraea polonica Błocki (Rosaceae) у Чернівецькій області
- •Волуца О.Д.
- •Воткальчук К.А.
- •Родина Гвоздичні (Caryophyllaceae Juss.) у флорі Буковини
- •Гораш К.І., Турлай 0.І.
- •Губарь Л.М., Футорна О.A.
- •Гуцман С.В.
- •Дремлюга Н.Г.
- •Особенности флоры г. Гомеля
- •Жадько С.В.
- •Crepis foetida L. – новый вид для флоры Республики Молдова
- •Ионица О.В.
- •Розповсюдження Solidago canadensis L. на території м. Чернівці
- •Коржан К.В.
- •Красняк О.І.
- •Кубінська Л.А.
- •Неспляк О.С.
- •До варіабельності ознак Juncus gerardii Loisel. (Juncaceae)
- •Ольшанський І.Г.
- •Перегрим М.М.
- •Паліноморфологічні особливості видів роду Euphrasia L.
- •Перегрим О.М.
- •Ругузова А.И.
- •Аборигенный компонент флоры Брестского Полесья
- •Савчук С.С.
- •Анализ дендрофлоры зоопарка города Николаева
- •Сакович Д.А.
- •Сидорчук В.М.
- •Тищенкова В.С.
- •Шеремета О.С.
- •Міжвидові гібриди у флорі Мурафських товтр
- •Шиндер О.І.
- •Яцына А.П.
- •Biosystematics study of the Iranian Celtis (Celtidaceae – Ulmaceae)
- •1Zarafshar M., 2Akbarinia M., 3Sattarian A.
- •Лісові екосистеми та їх поширення в межах м. Києва
- •Альошкіна У.М.
- •Будов А.М.
- •Бурый В.В.
- •Закономірності змін морфометричних та цитогенетичних ефектів за стресових умов
- •1Варданян С.В., 1Богуславська Л.В., 1Шупранова Л.В., 2Антонюк С.П.
- •Вашеняк Ю.А.
- •Гафарова М.А.
- •Гончаренко И.В.
- •Гулай В.В.
- •Жигаленко О.А.
- •Іваницька Б.О., Росіцька Н.В.
- •Калашнік Ю.О.
- •Киселева О.А.
- •Кисла А.А., Філонік І.О.
- •Кожухар Т.В.
- •Козир М.С.
- •Фіторізноманіття проектованого ботанічного заказника «Бердянський степ» (Запорізька обл.)
- •Коломійчук В.П.
- •Степова рослинність природного заповідника «Медобори»
- •Коротченко І.А.
- •Курбонова Г.Н.
- •Лахва С.І.
- •Cladium mariscus (L.) Pohl на території Волинської височини
- •Логвиненко І.П.
- •Накопичення радіонуклідів лучною рослинністю Західного Полісся
- •Максимець О.І.
- •Мастибротская И.П.
- •Машталер Н.В., Чипиляк Т.Ф.
- •Сучасний стан та самопідтримання популяцій Gentiana lutea L. в Українських Карпатах
- •Москалюк Б.І.
- •Москалюк Б.І.
- •Функціональні ознаки рослин у різновікових угрупуваннях заплавних екосистем Закарпаття
- •Омельчук О.С., Проць Б.Г.
- •До питання карбонатофільності
- •Пашкевич Н.А., Фіцайло Т.В.
- •Подорожний Д.С.
- •Консортивні зв’зки видів роду Daphne L. природної флори України
- •Расевич В.В.
- •1Садовниченко Ю.А., 2Сапожникова В.А.
- •Сенчило О.О.
- •Сидорова К.В., Зверковський В.М.
- •Симагина Н.О., Абхаирова Э.И.
- •Симагина Н.О., Булавин И.В.
- •Аллелопатические свойства Spartium junceum L.
- •Симагина Н.О., Кубовская Е.Н.
- •Токарюк А.І.
- •Чиркова О.В.
- •Оценка состояния популяций редких и исчезающих видов растений Беларуси
- •Шевкунова А.В.
- •Шевченко А.В.
- •Шленськова М.І., Заморуєва Л.Ф., Філонік І.О.
- •Яковенко А.А.
- •1,2Konishchuk V.V.
- •Mosyakin A.S.
- •The present state of Ophioglossaceae family in Ukraine
- •Parnikoza I.Yu.
- •Астапенко Н.А., Теплицкая Л.М.
- •Биология цветения хурмы
- •Балабанова Я.Е.
- •Батыр Л.М.
- •Цитоэмбриологические особенности представителей рода Iris L.
- •Бенсеитова Э.А., Лысякова Н.Ю., Кирпичева Л.Ф.
- •Профіль експресії деяких стрес-індукованих генів Arabidopsis в умовах пролонгованого водного стресу
- •Бобровницький Ю.А.
- •Бойко Е.Ф., Мишнёв А.В.
- •Бриков В.О.
- •1Вашека О.В., 2Крєщєнок І.А.
- •Герц Н.В.
- •Ґрунтополіпшуюча роль вільхи (Alnus Mill.)
- •Давидюк Ю.М., Жибак М.Т., Волков Р.А.
- •Доліба І.М., Кузь І.В., Панчук І.І.
- •Древаль К.Г., Бойко С.М.
- •Динамика накопления флавоноидов в корнях шлемника байкальского Scutellaria baicalensis Georgi.
- •Зорикова С.П.
- •Зубрич А.И., Авксентьева О.А., Жмурко В.В.
- •Иванова А.Г, Лысякова Н.Ю.
- •Инюткина А.Г.
- •1Кваско О.Ю., 2Матвєєва Н.А.
- •1Коломієць Ю.В., 2Буценко Л.М.
- •Корчагина Е.В., Рябченко Н.А.
- •Красиленко Ю.А, Шеремет Я.О., Ємець А.І.
- •Міжвидова гібридизація верб (Salix L.) підроду Vetrix
- •Кругляк Ю.М.
- •Вплив інфекції гриба коренева губка на процеси пероксидного окислення ліпідів в проростках сосни звичайної
- •Кудінова О.В.
- •Лиса Л.Л.
- •Вплив саліцилової кислоти на зміни активності пероксидази і каталази у листках озимої пшениці в умовах посухи
- •1Маменко Т.П., 1Ярошенко О.А., 2Якимчук Р.А.
- •Особенности репродуктивного процесса Adonis vernalis L. в Крыму
- •Марко Н.В., Шевченко С.В.
- •1Мехвалыева У.А., 1,2Бабаев Г.Г., 2Новрузов Е.А.
- •Использование различных типов мутаций для получения новых селекционно- и генетически-ценных форм озимой мягкой пшеницы
- •Назаренко Н.Н., Оксьом В.П.
- •1Никулина В.Н., 2Казакова Д.С., 2Корниенко В.О., 1Нецветов М.В.
- •Нетрадиционные полезные культуры Самаркандской области
- •1Номозова З.Б., 2Умурзакова З.И.
- •Антиоксидантная активность различных классов макромицетов
- •1Одарюк И.Д., 1Каниболоцкая Л.В., 2Полохина И.И., 1Трискиба С.Д., 1Федосеева А.А., 1Шендрик А.Н.
- •Оксьом В.П.
- •Піскова О.М.
- •Пиріжок Р.Ю., Гультайчук О.М., Панчук І.І.
- •Експресія АРХ2::GUS в умовах сольового стресу
- •Пиріжок Р.Ю., Образник Я.Р., Панчук І.І.
- •Особливості мегаспорогенезу у деяких видів роду Rosa L. (Rosaceae) із флори Українських Карпат
- •Попович Г.Б.
- •Привалова В.Г., Рябченко Н.А.
- •Привалова В.Г., Рябченко Н.А.
- •Привалова В.Г., Рябченко Н.А.
- •Расевич І.В.
- •Різничук Н.І.
- •Романчук С.М.
- •Регуляция экспрессии трансгенов в технологиях генной инженерии
- •Рябченко Н.А., Першина И.С.
- •Морфологічні особливості Desmodium canadense в умовах інтродукції
- •Сліпчук О.М.
- •Смірнова Г.О., Россихіна Г.С.
- •Стахів М.П.
- •Талалаєв А.С., Бриков В.О.
- •Структура 5S рДНК Prunus spinosa L.
- •Тинкевич Ю.О., Панчук Н.В., Волков Р.А.
- •Тютерева Е.В.
- •Культивування ізольованих насінних зачатків in vitro як ефективний метод дослідження розвитку жіночого гаметофіту
- •Устинова А.Ю.
- •Морфологические особенности пыльцы некоторых видов рода Ocimum L.
- •Христова Ю.П.
- •Чемеріс О.В.
- •Чумичкіна О.В., Ружицька О.М.
- •Шкаранда Ю.С., Симагина Н.О.
- •Щербатюк М.М.
- •Ярославцева А.Д.
- •Bliuma D.A.
- •Iefimova T.V., Akimov A.I.
- •Большакова М.А.
- •Дерев’янська Г.Г.
- •Зав’ялова Л.В., Оптасюк О.М., Шиян Н.М.
- •Курбонова Г.Н.
- •Радзієвський В.О.
- •Яворська О.Г.
- •Contribution of Saudi Desert Plants to Phytomedicine
- •Prof. Dr. Mohammed A. Al-Yahya
![](/html/2706/746/html_0IWZZ1dqvB.lvP4/htmlconvd-diFxMD49x1.jpg)
48 |
Phycology, Mycology, Bryology and Lichenology |
цька, 2008) у лісовому покриві яких також панують переважно мішані деревостани з перевагою бука та ялиці, що зумовлено, імовірно, різницею екологічних умов гірських та передгірних територій.
За матеріалами нашого дослідження у складі букових лісів Передкарпаття виявлено 60 видів мохоподібних, з них 53 видів мохів та 7 печіночників. Мохи належать до 22 родин, 8 порядків, 3 класів (Bryopsida, Polytrichopsida, Tetraphidopsida), а печі-
ночники – до 6 родин, 2 порядків класу Jungermanniopsida.
Провідними родинами є: Brachytheciaceae (9 видів; 15 %),
Plagiotheciaceae (7; 11,6 %). Родини Amblystegiaceae, Hypnaceae, Dicranaceae
представлені 4 видами кожна (6,6 %), Plagiomniaceae – 3 (5 %), а решта родин бріофлори букових лісів налічують 1-2 види кожна. Найчисельнішим за кількістю видів є рід Plagiothecium, який налічує 6 видів. Більшість родів представлена одним або двома видами.
Домінанти рослинного покриву значною мірою зумовлюють різні екологічні режими підстилки та ґрунту, а також хімічні властивості середовища, які залежать від складу опаду і кореневих виділень (Вінникова, Шеховцов, 2005). У лісових фітоценозах Передкарпаття з переважанням бука (особливо у молодих та середньовікових деревостанах) наземний моховий покрив розвинутий слабо, що є характерним для широколистяних лісів через наявність потужного опаду з листя деревних порід та конкуренції з боку трав’яних видів (Вірченко, 1985; Полякова, Малишева, Флеров, 1983). У букових лісах шар підстилки може бути досить потужним тому епігейні види представленні тут слабо, переважають епіксильні та епіфітні групи мохоподібних.
ЛІТЕРАТУРА
Савицька А.Г. Мохоподібні букових лісів на моніторинґовій трансекті «24 меридіян» (відтинок Ґорґани – Передкарпатська височина) // Праці наукового товариства ім. Т. Шевченка, екологічний збірник. – 2008. – 23, вип. 4. – С. 179-186.
Вінникова О.І., Шеховцов О.Г. Вплив лісотвірної породи і зволоженості місцезростання намікобіоту і фітоедафон лісових насаджень // Укр. бот. жур. – 2005. – 62, № 6. – С. 807-813.
Вірченко В.М. Мохоподібні дубово-грабових лісів Придніпровської височини // Укр.
бот. жур. – 1985. – 42, № 3. – С. 49-52.
Полякова Г.А., Малишева Т.В., Флеров А.А. Анторопогенные изменения широколиственных лесов Підмосков’я. – М.: Наука, 1983. – 120 c.
Видовой состав водорослей эпифитона Каневского водохранилища
и его сравнительная характеристика
ТАРАЩУК О.С., ШЕВЧЕНКО Т.Ф., КЛОЧЕНКО П.Д.
Институт гидробиологии НАН Украины, отдел экологической физиологии водных растений пр. Героев Сталинграда, 12, г. Киев, 04210, Украина
e-mail: hydrobiol@igb.ibc.com.ua
За период исследований (2003–2008 гг.) в Каневском водохранилище на субстрате разного типа (высшие водные растения, зеленые нитчатые водоросли и твер-
Альгологія, мікологія, бріологія та ліхенологія |
49 |
дый искусственный неорганический субстрат) обнаружено 346 видов водорослей, представленных 373 внутривидовыми таксонами (включая те, которые содержат номенклатурный тип вида) из 9 отделов. Наибольшее количество видов найдено в обрастаниях высших водных растений – 223 вида (232 внутривидовых таксона) из 7 отделов. В обрастаниях твердого искусственного неорганического субстрата обнаружено 198 видов (213 внутривидовых таксонов) из 8 отделов. В фитоэпифитоне зеленых нитчатых водорослей зарегистрировано значительно меньшее количество видов – 71 вид (72 внутривидовых таксона) из 6 отделов. На всех типах субстрата наиболее разнообразно представлены Bacillariophyta (47,4–63,4% общего числа найденных видов). На твердом искусственном неорганическом субстрате, а также в обрастаниях зеленых нитчатых водорослей второе место принадлежало Cyanophyta (24,8 и 18,3%, соответственно), а третье – Chlorophyta (18,2 и 12,7%, соответственно). Флористический спектр фитоэпифитона высших водных растений существенно отличался. Второе место после Bacillariophyta занимали Chlorophyta (27,2%), третье – Streptophyta (12,0%) и четвертое – Cyanophyta (9,0%), что характерно и для фитоэпифитона других днепровских водохранилищ (Растительность…, 1989).
В обрастаниях всех типов субстрата в число ведущих входило семь семейств
(Scenedesmaceae, Fragilariaceae, Cymbellaceae, Bacillariaceae, Naviculaceae, Oscillatoriaceae и Gomphonemataceae) и четыре рода водорослей (Navicula Bory, Nitzschia
Hass., Cymbella Ag. и Gomphonema Ag.). В обрастаниях высших водных растений в число ведущих входили также семейства Desmidiaceae, Hydrodictyaceae, Euglenaceae и роды Cosmarium Corda ex Ralfs, Desmodesmus (Chod.) An, Friedl et Hegew.,
Pediastrum Meyen, Scenedesmus Meyen, Closterium Nitzsch, Gyrosigma Hass. emend. Cl., в обрастаниях зеленых нитчатых водорослей – семейства Chaetophoraceae, Cocconeidaceae, Chamaesiphonaceae и роды Cocconeis Ehr., Lyngbya Ag., Chamaesiphon
A. Br. et Grun., Encyonema Kütz., Amphora Ehr., Xenococcus Thur., а на твердом ис-
кусственном неорганическом субстрате – семейства Selenastraceae, Achnanthaceae, Gloeocapsaceae и роды Oscillatoria Vauch., Desmodesmus, Lyngbya Ag., Calothrix Ag. ex Born et Flah., Phormidium Kütz., Gloeocapsa (Kütz.) Hollerb.
Видовой состав водорослей обрастаний, вегетирующих на разных типах субстрата, характеризовался значительными отличиями (значения КФО изменялись от 20 до 40%). Важно отметить, что на субстрате разного типа доминировали разные виды водорослей. В обрастаниях высших водных растений чаще всего преобладал Cocconeis placentula Ehr., в обрастаниях зеленых нитчатых водорослей – Diatoma vulgare Bory, а на твердом искусственном неорганическом субстрате – Phormidium autumnale
(Ag.) Gom. f. uncinata (Ag.) Kondrat. и Cladophora glomerata (L.) Kütz. Вышеизложен-
ные данные свидетельствуют о том, что в Каневском водохранилище на субстрате разного типа формировались сообщества водорослей, различающиеся по видовому составу, видовому богатству, флористическим спектрам, ведущим семействам и родам, а также по комплексу доминирующих видов.
ЛИТЕРАТУРА
Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ / Л.А. Сиренко, И.Л. Корелякова, Л.Е. Михайленко и др.; Отв. ред. Н.В. Кондратьева. – Киев:
Наук. думка, 1989. – 232 с.
4* Актуальні проблеми ботаніки та екології
![](/html/2706/746/html_0IWZZ1dqvB.lvP4/htmlconvd-diFxMD51x1.jpg)
50 |
Phycology, Mycology, Bryology and Lichenology |
Рекомендации к использованию двух методов учета микроэпифитона макрофитов
ХОМОВА Е.С.
Одесский филиал института биологии Южных морей им. А.О. Ковалевского НАН Украины, отдел морфо-функциональной экологии водной растительности ул. Пушкинская, 37, г. Одесса, 65125, Украина
e-mail: homova_ekaterina@mail.ru
Метод смыва является наиболее распространенным при изучении микроэпифитона макрофитов (Водоросли, 1989). При морфо-функциональном подходе для определения параметров микроэпифитона макрофитов используется метод прямого счета (Макаревич, 1983, Хомова, 2007).
Цель данной работы – выявить преимущества и недостатки каждого метода, дать рекомендации к их использованию.
Материалом послужили пробы макрофитов различного морфологического строения (Ceramium sp., Cladophora vagabunda (L.) Hoek., Enteromorpha intestinalis
(L.) Link, Porphyra leucosticta Thur.), собранные на Одесском побережье в осеннезимний период 2008-2009 гг.
Анализ материала позволил выявить преимущества и недостатки каждого метода. Преимущества метода прямого счета:
–незначительные временные затраты на приготовление препаратов;
–колонии эпифитов не разрушаются, видна целостная картина обрастания макрофита;
–достаточно небольшого количества талломов макрофита для достоверного учета микроэпифитона.
Недостатки метода прямого счета:
–затруднены подсчет и измерение линейных размеров клеток эпифитов при высокой плотности обрастания макрофита ;
–вероятность недоучета клеток мелких видов;
–невозможность учета микроэпифитона на крупных и талломах макрофитов, не поддающихся микроскопированию без среза (Cystoseira, Phyllophora, Scytosiphon и т.п.).
Преимущества метода смыва:
–возможность наблюдать отдельные клетки микрофитов, легкий подсчет и измерение линейных размеров клеток;
–высокая вероятность учета полного флористического состава микроэпифи-
тона.
Недостатки метода смыва:
–значительные временные затраты на приготовление препаратов;
–затрудненный учет реального комплекса обрастания макрофита из-за разрушения колоний эпифитов;
–необходимость большого количества талломов макрофита для достоверного учета микроэпифитона;
–вероятность неполного смыва клеток эпифитов с талломов макрофитов;
![](/html/2706/746/html_0IWZZ1dqvB.lvP4/htmlconvd-diFxMD52x1.jpg)
Альгологія, мікологія, бріологія та ліхенологія |
51 |
– затрудненнный смыв эпифитов с мелких нитчатых талломов макрофитов
(Urospora, Ulotrix, Bangia и т.п.).
Таким образом, выбор метода учета микроэпифитона макрофитов зависит от поставленной цели. Для определения флористической структуры сообществ микроэпифитона макрофитов целесообразнее использовать метод смыва. При определении морфо-функциональных параметров эпифитона для экономии времени и получения результата на основании измерения клеток доминирующих видов эпифитов, логичнее использовать метод прямого счета.
ЛИТЕРАТУРА
Водоросли. Справочник / Ред. С.П. Вассера. – К.: Наукова думка, 1989. – 608 с. Макаревич Т.А. Оценка биомассы эпифитона на разных видах макрофитов в мезотро-
фном озере // Итоги и перспективы гидробиологических исследований в Белоруссии. – Минск, 1983. – С. 123-127.
Хомова Е.С. Оценка активных поверхностей микро- и макрофитов в системе «бази- фит-эпифит» // Тезисы V Международной научно-практической конференции молодых ученых по проблемам водных экосистем «Pontus Euxinus – 2007» (24-27 сентября 2007 г.). – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2007. – С. 104-105.
Географический анализ лишайников г. Гомеля
ЦУРИКОВ А.Г.
УО «Гомельский государственный университет им. Ф. Скорины», биологический факультет ул. Советская, 104, г. Гомель, 246019, Республика Беларусь
e-mail: tsurikov@front.ru
Географический анализ лихенофлоры отдельных регионов позволяет выделить широтные и долготные геоэлементы, важные для описания путей ее формирования. Результаты изучения лихенофлоры Гомельского региона в разные годы можно свести к составлению списков местных видов без приведения сведений о географическом составе флоры. В доступной литературе отсутствуют данные касательно географической структуры лишайников городов Республики Беларусь. В связи с вышесказанным географический анализ лихенофлоры г. Гомеля представляется актуальной задачей.
Гомель располагается на Полесской низменности в пойме р. Сож и является вторым по численности населения городом в Республике Беларусь (480,4 тыс. человек). В настоящее время это развитый промышленный центр с интенсивным ведением пригородного сельского хозяйства, крупный транспортный узел, находящийся в зоне с невысоким уровнем радиационного загрязнения. Таким образом, имеет место уникальное сочетание различных факторов, воздействующих на живые объекты.
В настоящей работе использовали зонально-региональный принцип классификации географических элементов как наиболее полно описывающий распространение видов. Для флористико-географического анализа применили систему Н.С. Голубковой (1965).