6. Системи контролю та механізм їх взаємодії

Системи контролю - це сукупність суб'єкта, об'єкта та засобів контролю, взаємодіючих як єдине ціле в процесі встановлення бажаних результатів виконання, вимірювання стану об'єкта контролю, аналізу та оцінки даних вимірювання, вироб­лення заходів коригуючого впливу.

Складні системи контролю мають багато характеристик, що відображають їх властивості, а саме: ефективність контролю, його достовірність, точність, продуктивність, тривалість часу роботи системи, швидкодія, витрати на здійснення контролю, час, необ­хідний на приведення системи до робочого стану, обсяг контролю, універсальність і гнучкість програм контролю, кількість і характер сигналів, на які повинна реагувати система, зміст і форми відображення результатів контролю, режим роботи системи, сту­пінь автоматизації, віддаленість від об'єктів контролю, конструктивне виконання, кількість персоналу, що обслуговує роботу системи, його кваліфікація та ін.

При проектуванні системи контролю необхідно враховувати ер­гономічні, естетичні, технічні, технологічні характеристики, зовнішні умови тощо. Рис. 8.1. Основні елементи системи контролю.

Мета, завдання та характеристики системи контролю є основ­ними та вихідними показниками, на основі яких розробляються вимо­ги до системи на стадії її проектування. Незалежно від ступеню склад­ності система контролю завжди передбачає наявність хоча б чотирьох основних елементів, які реалізують її мету - підтримування бажаного стану об'єкта контролю та управління. До таких елементів належать: детектор, селектор, диспетчер та інформатор (рис.8.2).

Детектор фіксує значення характеристик об'єкта контролю і показує, що з ними відбувається.

Селектор отримує зафіксовану інформацію та обробляє її - по­рівнює фактичний стан з заздалегідь визначеними нормами функ­ціонування чи очікуваннями і оцінкою того, що відбувається. Селектор відбирає лише ту інформацію, яка необхідна для цілей управління, і на цій основі оцінює значущість того, що відбулося. Відібрана інформація надходить до суб'єкта контролю або диспетчера.

Диспетчер, якщо це необхідно, надсилає управлінські сигнали у всі складові частини системи контролю.

Передача інформації між детектором, селектором, диспетчером і об'єктом контролю здійснюється інформатором.

Виділення чотирьох елементів системи контролю є зручним для побудови моделі системи контролю. Типи систем визначаються залеж­но від складності цих елементів, їх здатності вирішувати завдання для досягнення цілей системи контролю, від техніки та технології конт­ролю, його видів, типів та методів, що реалізуються в системі та ін.

Рис.8.2. Механізм дії системи контролю.

7. Контроль та контролінг.

Контролінг - це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності, як система управління прибутком підприємства.

Функціонування системи контролінгу можна показати за допо­могою схеми (рис.8.3):

Контролінг виник внаслідок того, що з плином часу різко збільшується обсяг інформації, яка надходить не лише з внутрішнього середовища (виробництво), але й з зовнішнього, у вигляді даних про конкурентів, соціально-економічних досліджень, змін у податковій по­літиці держави, вивчення ринкового середовища та ін. Для системати­зації цієї інформації необхідно було створити систему, яка б дозволила класифікувати та розподілити цю інформацію по тих структурних підрозділах організації, де вона необхідна.

Рис. 8.3. Елементи контролінгу та їх взаємодія

Різниця між термінами "контроль" і "контролінг" полягає у тому, що контроль спрямований у минуле і зорієнтований на виявлення помилок, відхилень, на пошук винних; а контролінг - у майбутнє, прагне так керувати процесами поточного аналізу і регулювати пла­нові і фактичні показники, щоб виключити помилки та відхилення.

Рис. 8.4. Цикл контролінгу.

Метою контролінгу є розробка економічних показників ефек­тивності використання об'єктів управління, відстеження цих показни­ків та забезпечення інформацією усіх зацікавлених осіб щодо викорис­тання ресурсів у процесі постачання, виробництва і збуту продукції.

Контролінг є синтетичною дисципліною, яка на основі менедж­менту, маркетингу, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, систем контролю забезпечує спостереження, оцінку та ко­ригування економічних процесів, що відбуваються на підприємстві.

Об'єктами контролінгу є:

І. Господарські процеси (постачання, виробництво, збут);

II. Ресурси підприємства (матеріальні ресурси, засоби виробництва,

жива праця);

III. Економічна ефективність (собівартість, прибуток, фінансовий

стан підприємства).

Контролінг дозволяє досягти ясного у меті та правильного у дії управління, яке характеризується такими ознаками:

• розуміння істинної природи і обов'язків менеджменту;

• старанність відбору і розвитку членів команди менеджерів;

• тверда віра у те, що продукція і послуги підприємства є засо­бами, за допомогою яких працівники можуть чесно служити суспільству з почуттям особистого задоволення.