- •Тема 1. Сутність роль та методологічні основи менеджменту
- •1. Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія.
- •2. Рівні менеджменту.
- •3. Основні поняття системного та ситуаційного підходів у менеджменті
- •4. Модель менеджера (10 ролей за Мінцбергом) та його обов’язки.
- •Тема 2. Формування та розвиток теорії та практики менеджменту
- •1. Історичний розвиток передумов сучасного менеджменту.
- •2.1. Школа наукового управління
- •2.2. Класична (адміністративна) школа.
- •2.3. Школа людських стосунків.
- •2.4. Кількісна школа.
- •3. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
- •4. Маркетинговий підхід в управлінні.
- •Тема 3. Управлінські рішення
- •1. Суть та характерні особливості управлінських рішень, програмовані та не програмовані рішення
- •2. Рішення, що типові для реалізації управлінських рішень. Класифікація рішень.
- •3. Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень.
- •3) Метод „дельфі” (дельфійський спосіб);
- •4. Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику та невизначеності.
- •Тема 4. Інформація і комунікація в менеджменті
- •1. Поняття комунікації і комунікаційного процесу.
- •2. Канали та засоби комунікацій.
- •1) Одножильний ланцюг
- •2) Ланцюг „пліткаря”
- •3) „Імовірнісний” ланцюг
- •3. Документація та діловодство.
- •4. Бар’єри комунікацій.
- •5. Забезпечення ефективності комунікацій
- •6. Методи поширення інформації про діяльність організації
- •7. Розвиток технічної бази комунікацій
- •Тема 5. Планування як загальна функція менеджменту
- •1. Постановка мети діяльності (формування стратегії).
- •2.1. Аналіз матриці Бостонської консультаційної групи (бкг)
- •2.2. Методи вибору стратегії в умовах нестабільної економіки
- •1. Вибір стратегії на основі вивчення елементів стратегії
- •2. Крива досвіду
- •3.Лоцман
- •4. Модель МакКінсі " 7с "
- •5. Аналіз стратегії за Мінцбергом
- •Аналіз стратегії за Мінцергом
- •3.1. Класифікація за характером галузі і макросередовища
- •3.2. Класифікація за характером виробництва і реалізацією конкурентних переваг
- •4. Формування місії та цілей організації (реалізації стратегії). Різновиди цілей.
- •5. Дослідження життєвих циклів продукції (оцінка стратегії)
- •Тема 6. Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту
- •1. Зміст організаційної функції в менеджменті.
- •2. Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають.
- •3. Основні класи організаційних структур управління виробництвом
- •4. Типи бюрократичних структур управління виробництвом, їх особливості.
- •5. Типи адаптивних структур управління виробництвом, їх особливості переваги та недоліки
- •6. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •7. Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах господарювання.
- •Тема 7. Мотивування як загальна функція менеджменту
- •1. Механізм дії мотивація до праці через поведінку. Потреби, винагороди, закон результату. Мотивація та компенсація.
- •2.1 Пятирівнева ієрархія потреб Маслоу
- •2.2. Теорія жвз Алдерфера
- •2.3. Теорія трьох потреб МакКлеланда.
- •2.4. Двофакторна теорія Герцберга
- •Герцбергова теорія мотивації
- •1. Фактори підвищення продуктивності:
- •2. Фактори, що роблять роботу більш привабливою:
- •3.1. Теорія сподівання Врума
- •3.2. Теорія справедливості
- •3.3. Об’єднана модель мотивації Портера-Лоулера.
- •Тема 8. „управлінський контроль”
- •1. Зміст, визначення та необхідність контролю.
- •2. Мета, завдання, об’єкт, предмет, суб’єкти та типи контролю.
- •3. Види контролю.
- •4. Процес контролю.
- •5. Етапи контролю.
- •А) встановлення бажаного результату (стандарту)
- •Б) вимірювання фактичного результату виконання
- •В) оцінка результатів виконання
- •Г) коригуючі дії
- •6. Системи контролю та механізм їх взаємодії
- •7. Контроль та контролінг.
- •8. Контроль та аудит
- •Тема 9. Управління групами
- •1. Групи та їх класифікація. Причини виникнення груп.
- •Основні відмінності формальних і неформальних груп
- •2. Управління формальними групами.
- •3. Особливості управління неформальними групами
- •4. Розвиток груп.
- •Тема 10. Керівництво та лідерство
- •1. Природа та визначення керівництва і лідерства. Форми впливу та влади.
- •2.1. Теорії особистих рис.
- •2.1. Теорії „х” та „y” МакГрегора
- •Теорії "X" та "y" Мак-Грегора"
- •2.3. Типологія керівництва.
- •2.4. Лейкертові системи керівництва
- •2.5. „Решітка менеджменту” Блейка та Мутон.
- •3. А)Модель Фідлера
- •3. Б) Модель Херсі і Бланшара
- •3.В) Теорія Мітчела і Хауса „шлях-ціль”
- •3.Г) Модель Врума-Йеттона.
- •Тема 11. Основи менеджменту персоналу
- •1. Поняття менеджменту персоналу. Суб’єкти і об’єкти управління.
- •2. Соціальне партнерство та його функції.
- •3. Основні функціональні обов’язки дирекції персоналу.
- •4. Планування та формування персоналу.
- •5. Побудова ефективної мотиваційної системи .
- •6. Управління кар’єрою.
- •Тема 12. Управління конфліктами, стресами та змінами в організації
- •1. Природа конфлікту, його складові та види конфліктів.
- •2. Причини конфліктів. Типи темпераменту та характеру людини.
- •3. Способи розв’язання конфліктних ситуацій.
- •4. Стреси, фактори, що їх викликають і шляхи уникнення.
- •Тема 13. Процес створення операційної системи
- •1. Поняття про операцію та операційну систему.
- •2. Продуктивність і конкурентноздатність.
- •3. Склад і взаємозв’язок елементів організації.
- •4. Розроблення продукту (послуг).
- •5. Проектування виробничого процесу.
- •Тема 14. Функціонування операційної системи
- •1. Планування виробничих запасів
- •Рівні управління виробничою програмою
- •2. Оцінка можливостей досягнення стратегічних цілей операційної системи.
- •3. Управління якістю продукції та послуг
- •4. Управління запасами
- •5.Оперативне управління виробництвом.
- •Література
Тема 11. Основи менеджменту персоналу
План
Поняття менеджменту персоналу. Суб’єкти та об’єкти управління.
Соціальне партнерство.
Основні функціональні обов’язки дирекції персоналу.
Планування та формування персоналу.
Побудова ефективної мотиваційної системи.
Управління кар’єрою.
1. Поняття менеджменту персоналу. Суб’єкти і об’єкти управління.
Протягом багатьох років людському чинникові в бізнесі надавалася другорядна роль. Підпорядкована фінансовим і виробничим завданням компанії. Останнім часом таке ставлення почало змінюватися. Актуальною проблемою сучасного менеджменту є активізація людських ресурсів для досягнення успіху організації. До причин такої переорієнтації належать проблеми, що виникли в розвинутих країнах світу в кінці 1970-х років у зв'язку із швидкими змінами в технології, економічним та демографічним тиском, зниженням продуктивності тощо. Тому важливою теоретичною та практичною проблемою є орієнтація персоналу на досягнення стратегічних завдань організації. Провідні компанії почали успішно інтегрувати своє управління людськими ресурсами в систему стратегічного та тактичного менеджменту. Те, що людські ресурси та стратегічне планування можуть ефективно інтегруватися, доведено такими корпораціями, як "Дженерал Електрик", „Екс сон”, „Чейз”, "Дженерал Моторс".
Значення людського чинника в організації слід розглядати в кількох аспектах:
Кількісний аспект: прямі та непрямі витрати, які охоплюють заробітну плату, кошти на підготовку та маркетинг персоналу, облаштування робочого місця та його постійне вдосконалення тощо.
Якісний аспект: пошук людьми постійної роботи, підвищення професійного та культурного рівня найманих працівників, оцінка ними можливостей службового зростання тощо.
Стратегічний аспект: турбота керівництва про постійне підвищення кваліфікації працівників, усвідомлення значення людського чинника як елемента конкурентоздатності.
Однак до останнього часу поняття "менеджмент персоналу" у вітчизняній управлінській практиці було відсутнім, хоча система управління кожною організацією мала функціональну підсистему управління кадрами та соціальним розвитком колективу. Основу концепції управління персоналом організації в даний час становить зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати та спрямовувати відповідно до завдань, що стоять перед організацією.
Стосовно поняття „менеджмент персоналу” відомі такі визначення:
1. Управління персоналом - самостійна галузь менеджменту, головною метою якої є підвищення виробничої, творчої віддачі та активності персоналу; орієнтація на скорочення частки та кількості виробничих та управлінських працівників; вироблення та реалізація політики підбору та розміщення персоналу; вироблення правил прийому та звільнення персоналу; вирішення питань, пов'язаних з навчанням і підвищенням кваліфікації персоналу.
2. Управління кадрами - процес планування, підбору, підготовки, оцінки та неперервної освіти кадрів, спрямований на раціональне їх використання, підвищення ефективності виробництва і, в кінцевому результаті, на поліпшення якості життя.
3. Менеджмент персоналу - це процес вирішення завдань організації шляхом прийому, збереження, звільнення, вдосконалення та належного використання людських ресурсів .
Людина в організації (виробничій системі) виконує роль керівника (суб'єкта управління) та виконавця (об'єкта управління). Працівники організації виступають об'єктом управління тому, що вони є продуктивною силою, головним складником будь-якого виробничого процесу.
Предметом менеджменту персоналу є вивчення стосунків працівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу в умовах функціонування виробничих систем.
Основна мета менеджменту персоналу - поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку здібностей працівників і стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня.