27. Технологія дистанційного навчання.

Дистанційне навчання (ДН) - взаємодія вчителя і учнів між собою на відстані, що відображає всі властиві навчальному процесу компоненти (цілі, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання) і реалізоване специфічними засобами Інтернет-технологій або іншими засобами, що передбачають інтерактивність. [1 ] [2]

Дистанційне навчання - це одна з технологій навчання (але не форма). [Джерело не вказано 54 дня] Інформаційні технології в ДН є провідним засобом. [Джерело не вказано 54 дня]

Сучасне дистанційне навчання будується на використанні наступних основних елементів:

середовища передачі інформації (пошта, телебачення, радіо, інформаційні комунікаційні мережі),

методів, залежних від технічного середовища обміну інформацією.

В даний час перспективним є інтерактивна взаємодія з учнем за допомогою інформаційних комунікаційних мереж, з яких масово виділяється середу інтернет-користувачів. У 2003 році ініціативна група ADL почала розробку стандарту дистанційного інтерактивного навчання SCORM, який передбачає широке застосування інтернет-технологій. Введення стандартів сприяє як поглибленню вимог до складу дистанційного навчання, так і вимог до програмного забезпечення. В даний час є вітчизняні розробки програмного забезпечення, які досить широко застосовуються як вітчизняними, так і зарубіжними організаціями, що надають послуги з дистанційного навчання.

Дистанційне навчання дозволяє:

знизити витрати на проведення навчання (не потрібно витрат на оренду приміщень, поїздок до місця навчання, як учнів, так і викладачів тощо);

проводити навчання великої кількості людей;

підвищити якість навчання за рахунок застосування сучасних засобів, об'ємних електронних бібліотек і т.д.

створити єдину освітню середу (особливо актуально для корпоративного навчання).

Дистанційне навчання займає все більшу роль у модернізації освіти. Згідно з наказом 137 Міністерства освіти і науки РФ від 06.05.2005 «Про використання дистанційних освітніх технологій», підсумковий контроль при навчанні за допомогою ДОТ (дистанційних освітніх технологій) можна проводити як очно, так і дистанційно. Держдума РФ розглядає проект поправок до закону про освіту, пов'язаних з дистанційним навчанням.

27. Педагогічний контроль у навчальному процесі вищої школи

Педагогічний контроль у ВНЗ має чотири основні функції: діагностичну, освітню, організаційну, виховну.

Діагностична функція педагогічного контролю – націлена на визначення рівня знань, вмінь і навичок з метою одержання науково-обгрунтоваеої інформації для вдосконалення процесу підготовки фахівців.

Навчальна функція педагогічного контролю реалізується як при традиційних формах і методах контролю, так і при широкому застосуванні програмованого навчання й контролю.

Організаційна функція педагогічного контролю – націлена на активізацію такої діяльності викладача, що буде спрямована на розробку й використання засобів і форм навчання, здатних підвищити інтерес і творчу самостійність суб'єктів навчання в засвоєнні знань, формуванні й застосуванні на практиці вмінь і навичок.

Виховна функція педагогічного контролю – націлена на формування у суб'єктів навчання уявлення про знання як про самоцінність, а не тільки як про спосіб досягнення прагматичних цілей.

У педагогіці оцінюванню підлягають: знання, суспільна активність, особливості особистості й т.д.

Основною метою оцінювання й оцінки є вплив на поточний процес навчання з метою його поліпшення за рахунок установлення зворотного зв'язку між слухачем і викладачем.

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їхніх знань і навичок відповідно до моделі фахівця.

До підсумкового контролю відносяться семестрові, курсові й державні іспити й заліки перед іспитом. Основна мета іспитів – встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якості, глибиною й вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

Контроль у позаурочний час:

1. Перевірка ходу виконання домашніх завдань, науково-дослідних і контрольних робіт. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі згідно заданих термінів.

2. Перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури.

3. Перевірка й оцінка рефератів по частині лекційного курсу, що самостійно вивчається.

4. Індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях.

5. Проведення навчальних конкурсів і олімпіад на кращого знавця предмета, кращого за фахом, краще виконання лабораторних, особливо науково-дослідних робіт.

29. Функції контролю ЗУН студентів.

Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їх оцінювання виконують такі функції:

а) освітню (навчальну), суть якої втому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша або спостерігаючи за виконанням вправ, учні звіряють з ними свої знання, ставлять запитання, доповнюють, відмічають недоліки, що сприяє повторенню та систематизації знань всіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал;

б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, другі починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання;

в) розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислитель на діяльність, мовлення, пам'ять, увага, уява;

г) діагностичну - у процесі перевірки і оцінки виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях, навичках чунів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані не поліпшення успішності;

д) стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;

е) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

є) управлінську - на основі перевірки та оцінювання визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому випадку вчитель коригує і свою власну діяльність - змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.

30. Основні принципи контролю знань студентів — об'єктивність, систематичність і своєчасність, цілеспрямованість, тематичність.Принцип об'єктивності і систематичності розглядається у працях Є.І.Перовського.Об'єктивність — це правильне визначення знань, умінь і навичок студентів і оцінка цих знань. Тільки об'єктивна оцінка дає студентам глибоке моральне задоволення та є дієвим стимулюючим фактором у навчанні, має велике виховне значення.Систематичність, як принцип контролю полягає в регулярному виявленні знань, умінь і навичок, органічно поєднуючись, з навчальним процесом та впливаючи на його хід (під своєчасністю контролю розуміємо рівномірність та його визначена частота в межах окремого уроку і всієї теми).Цілеспрямованість встановлює визначений підхід до добору матеріалу, який підлягає перевірці, згідно з вибором форм і методів перевірки та оцінювання знань, результатами навчання, врахуванням індивідуальних особливостей студентів.Принцип тематичності контролю забезпечується під час перевірки знань основних понять кожної теми, які мають бути глибше засвоєні студентами. Студент засвоює не безперервним потоком, а визначеними дозами, які повинні бути ним осмислені після активного сприйняття, а потім систематизовані у його пам'яті. Якість запам'ятовування залежить від визначеної кількості повторення засвоєного матеріалу та його практичного застосування, Тільки після цих психологічних дій студента можна перевіривши якість розуміння і запам'ятовування, переходити до вивчення наступної дози.Принцип тематичності в системі контролю має велике значення, оскільки виявлення рівня знань, дози матеріалу дає можливість вчителю керувати процесом засвоєння.У педагогічній практиці програмового навчання принцип тематичності використовується для вивчення нової інформації. Програмовий навчальний матеріал здійснюється за допомогою чіткого визначення його на невеликі дози і перевірки засвоєння кожної дози визначеним студентам.Поетапне формування знань і поетапна перевірка їх якості створюють благотворні умови для виділення самого суттєвого в навчальному матеріалі, звільнює від заучування зайвої інформації. Не слід ототожнювати принцип тематичності з своєчасністю (регулярністю) перевірки. Якщо перший сприяє сконцентрувати увагу на чітко виражених питаннях програми, на конкретних дозах навчального матеріалу, то інший зв'язаний з рівномірною перевіркою в часі. Під час тематичного контролю здійснюється й необхідна рівномірність і достатня частота перевірки.Отже, принцип тематичності, направлений на виявлення, оцінку і результат навчальних досягнень студентів з визначених суттєвих питань теми, на встановлення зв'язків між темами, а також міжпредметних зв'язків. Його компонентами є: контроль, перевірка, оцінка і результат навчальних досягнень студентів.