25. Ігрові технології та їх характеристики.

Батькам

Учителям

Історія школи

Виховна робота

Методична робота

Адміністрація

Педколектив

Форум

Головна

Ігрові технології навчання

Гра – це складне, багатогранне явище, яке неможливо однозначно трактувати. Навчальна гра може тривати від кількох хвилин до цілого уроку й може використовуватися на різних етапах, а також у позакласній роботі. Будь-яка гра включає три основні етапи:

- підготовчий (формулюється мета гри, відбирається навчальний зміст, розробляється сценарій, готується обладнання, розподіляються ролі, проводиться інструктування тощо);

- безпосереднє проведення гри;

- узагальнення, аналіз результатів.

На відміну від розвивальних, навчальні ігри мають певні істотні характеристики та сталу структуру. До основних взаємопов’язаних компонентів гри належить (за В.Коваленком, П.Підкасистим):

- ігрова задумка;

- правила;

- ігрові дії;

- дидактичні завдання (пізнавальний зміст);

- обладнання;

- результат гри.

Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

- добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

- ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;

- мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості);

- дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

- багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

- переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання. В якості суперника може бути як сам учень (переконання себе, покращення свого результату), так і інший;

- має кінцевий результат. У грі учасник має отримати приз: матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення) психологічний (самоствердження, самооцінка);

- має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат (В.Кругляков, 1998).

26. Технології розвиваючого навчання.

Загальні основи технологій розвиваючого навчання.

Під розвиваючим навчанням розуміється новий активно-діяльнісний спосіб (тип) навчання, що йде на зміну пояснювально-ілюстративного способу (типу).

Прогресивний розвиток особистості - процес фізичного і психічного зміни індивіда в часі, який передбачає вдосконалення, перехід у будь-яких його властивостях і параметрах від меншого до більшого, від простого до складного, від нижчого до вищого.

Властивості та закономірності процесу розвитку.

Специфічними властивостями розвитку особистості є наступне:

• іманентність: розвиток є невід'ємна властивість особистості, закладене природою;

• біогенних: психічний розвиток особистості багато в чому визначається спадковістю;

• соціогенних: вплив соціального середовища;

• психогенні: людина - саморегулююча і самоврядна система;

• індивідуальність: особистість представляє собою унікальне явище, яке відрізняється індивідуальним підбором якостей і власним варіантом розвитку;

• стадійність: розвиток особистості підкоряється загальному закону циклічності;

• нелінійність: кожна особистість розвивається в своєму темпі, випробовуючи випадково розподілені в часі прискорення і суперечності росту;

• фізичний вік визначає кількісні й якісні характеристики і можливості психічного розвитку. Розвивальне навчання враховує і використовує закономірності розвитку, рівень і особливості індивіда. У розвиваючому навчанні педагогічний вплив випереджає, стимулює, спрямовує і прискорює розвиток спадкових даних учнів. При такій формі навчання учень - повноцінний суб'єкт діяльності на всіх її етапах. Кожен етап вносить специфічний внесок у розвиток особистості. У діяльності цілепокладання виховуються свобода, цілеспрямованість, гідність, честь, гордість, самостійність; при плануванні - ініціатива, творчість, організованість, самостійність, воля; при реалізації цілей - працьовитість, дисципліна, активність, майстерність; на етапі аналізу формуються відносини, відповідальність, критерії оцінки.

У сучасній педагогіці все групи якостей особистості:

ЗУН - знання, уміння, навички;

СУД - способи розумових дій;

СУМ - самоврядна механізми особистості;

Сен - емоційно-моральна сфера;

Технологія Д. Б. Ельконіна - В. В. Давидова побудована на "змістовних збагачення", куди можуть входити найбільш загальні поняття науки, що виражають глибинні причинно-наслідкові зв'язки і закономірності, фундаментальні генетично вихідні представлення (число, слово, енергія, матеріал), поняття, в яких виділені внутрішні зв'язки, теоретичні образи, одержані шляхом абстракції. Акцент цілей авторів зазначеної технології:

• формувати теоретичне свідомість і мислення;

• формувати не стільки ЗУНи, скільки способи розумової діяльності - суди;

• відтворити в навчальній діяльності логіку наукового мислення.

Особливістю даної методики є цілеспрямована навчальна діяльність, Цуд, ознаки якої суть пізнавально-які спонукають мотиви, мета свідомого розвитку, суб'єкт-суб'єктні відносини педагога і учня, спрямованість на методологію формування ЗУН і СУД, творча рефлексія.