- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
4.3.2. Айсберги в океані.
Айсберг – масивний кусок криги, який відколовся від материкового льоду і має різну форму.
Айсберги виступають над рівнем моря більше чим на 5 м і можуть знаходитись на плаву або сидіти на мілині.
Айсберги по своєму зовнішньому вигляду підрозділяються:
Стілоподібні - утворюються коли лід відколюється від шельфового льодовика, характерний для антарктичних районів.
Пірамідовидні – утворюються при відколені льодовика, який сповзає по крутому схилу, характерні для арктичної зони Світового океану.
Куполоподібні – в них ¼ частина підвищується на водою.
Розміри айсбергів досягають від кількох десятків метрів до кілометрів. Самі великі айсберги в антарктичних водах. Айсберги загрожують мореплаванню, особливо в Північній Атлантиці, де проходять важливі торгові шляхи між Європою та Північною Америкою.
Питання для самоконтролю:
Які умови необхідні для замерзання морської води?
Яка структура морського льоду?
Як класифікується морський лід?
Що викликає деформацію криги?
Від чого залежить дрейф криги?
Як розподіляється лід в Світовому океані?
Коли спостерігається максимальний розвиток криги в Північні півкулі? Яка його межа?
Розділ 5. Перемішування вод океану
Тема 5.1. Густина вод Світового океану
5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
Густина води залежить від температури і її солоності. В відкритих частинах Світового океану солоність змінюється не значно і тому густина в основному залежить від розподілу температури. В середньому густина зменшується від високих широт (27,5 умовних одиниць) до екватору і досягає у термічного екватора (5о – 10о пн. ш.) 21-22 умовних одиниць. Середня умовна густина шару Світового океану складає 24,7, а сама низька – 18,0 в Панамській затоці, сама висока в південно-західній частині о. Шпіцберген – 28 умовних одиниць.
В морях розподіл густини залежить не тільки від температури, а й від солоності. Висока густина в морях, де проникають солоні, але охолоджені атлантичні води, це Гренландське, Баренцове, Норвезьке моря. Внаслідок високого випаровування велика солоність і густина поверхневих вод Червоного моря. В пригирлових частинах крупних річок густина води зменшується до 5 умовних одиниць.
По глибині густина повсюди збільшується від поверхні до дна, що обумовлено зниженням температури. До глибин 1000 –1500 м збільшується швидко, потім поступово. Особливо швидко збільшується густина на глибині 0-200 м. Відносно тонкий шар води в океані (морі) з різким збільшенням вертикального градієнту густини відносно шарів, що лежать нижче або вище, називається шаром стрибка густини.
По походженню шари стрибки бувають:
Термічні - обумовлені зміною температури.
Халінні – обумовлені зміною солоності.
Термохалінні – обумовлені сумісною зміною температури та солоності.
Шар стрибка характерний для полярних та високих широт, де спостерігається чітко виражена річна амплітуда температури повітря і води, відбувається танення льоду.
Різко виражений шар стрибка густини перешкоджає попаданню зверху вниз зважених частинок і залишків відмерлих організмів, вони затримуються на його межі і приваблюють в цей шар велику кількість риби.
Підводний човен може лежати в шарі стрибка нерухомо, в такому випадку шар стрибка називають “рідким ґрунтом”.