- •Передмова
- •Організаційно - методична характеристика навчальної дисципліни
- •2. Теоретичні аспекти проблеми професійної підготовки майбутніх практичних психологів
- •2.1. Модуль 1. Психологічна професія в сучасному суспільстві
- •2.1.1. Зміст теоретичної частини модуля
- •Тема 1. Психологічна професія: специфіка та завдання.
- •Тема 2. Актуальні проблеми психологічної професії.
- •Тема 3. Історія розвитку психологічної професії.
- •Тема 4. Наукова та педагогічна діяльність психологів.
- •2.1.2. Короткий огляд теоретичної проблематики модуля
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Модуль 2. Основні напрямки професійної діяльності практичних психологів
- •2.2.1. Зміст теоретичної частини модуля
- •Тема 5. Особливості вітчизняної та зарубіжної психологічної підготовки.
- •Тема 6. Професійна компетентність психолога як умова збереження нервово-психічного здоров’я особистості.
- •Тема 7. Практична психологія як сфера професійної діяльності психологів.
- •Тема 8. Спеціалізації практичних психологів.
- •2.2.2. Короткий огляд теоретичної проблематики модуля
- •Психодіагностика.
- •Психотерапія.
- •2.2.3. Питання для самоконтролю
- •3.Семінарські та практичні заняття з дисципліни
- •Зміст семінарських занять з дисципліни
- •3.2. Завдання для практичних занять з дисципліни
- •3.3. Вправи з оптимізації процесу міжособистісного спілкування в студентському колективі
- •3.4. Питання для самоконтролю з проблематики курсу
- •4. Перелік тем для самостійного вивчення
- •Індивідуальні завдання
- •5. Теми для курсових робіт
- •6. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
- •7. Глосарій
- •8. Огляд інтернет-ресурсів з психології
- •Рекомендована література
5. Теми для курсових робіт
Фактори негативного впливу на формування особистості неповнолітніх.
Психологічні шляхи профілактики наркоманії та алкоголізму серед неповнолітніх.
Психологічні характеристики особистості девіантних підлітків.
Специфіка психологічної готовності дітей 6 років до школи.
Психологічні шляхи профілактики паління серед неповнолітніх.
Психопрофілактика стресових станів серед підлітків.
Роль лідера у організації процесу сумісної діяльності в колективі старших школярів.
Специфіка формування комунікативних здібностей психолога в процесі професійного навчання.
Особливості формування образу „Я” в молодших школярів.
Психологічні особливості кризи професійного становлення психологів на етапі вузівської підготовки.
Прояви лідерських здібностей в середовищі старшокласників.
Мотиваційна сфера особистості підлітків з акцентуаціями характеру.
Прояви агресії в підлітковому віці.
Проблема соціально-психологічної адаптації складних підлітків.
Форми розв’язання конфліктів в середовищі старшокласників.
Специфіка міжособистісного спілкування підлітків з батьками.
Вплив психологічного клімату в сім’ї на психічний розвиток дитини.
Групова згуртованість як необхідна умова формування сприятливого психологічного клімату у підлітковому колективі.
Вплив тривожності на успішність молодших школярів.
Особливості міжособистісних відносин в середовищі підлітків.
Особливості подружнього спілкування а молодих сім’ях.
Психологічна готовність дитини 6 років до школи.
Психологічні наслідки розлучення.
Вплив сімейних конфліктів на стійкість шлюбу.
Вплив батьківської сім’ї на стійкість шлюбу.
Особливості самооцінки серед дітей старшого шкільного віку.
Емоційний розвиток у дошкільному дитинстві.
Особливості професійного самовизначення у старшому шкільному віці.
Соціально-психологічні аспекти розвитку студентського колективу.
Вплив стилю лідерства на на ефективність сумісної діяльності в колективі.
Особливості розвитку мотивації досягнення успіхів у підлітковому віці.
Особливості професійної психологічної діяльності в сфері надання психологічної допомоги.
Історія формування та розвитку психологічнох професії.
Психологічні проблеми професійної підготовки майбутніх психологів.
Вплив професійної мотивації на успішність підготовки майбутніх писхологів.
Професійно важливі якості особистості практичних психологів.
Профілактика професійної деформації особистості практичних психологів.
6. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100 бальної унверситетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ECTS
За шкалою ECTS |
За шкалою університету |
За національною шкалою |
Екзамен |
||
A |
90-100 (відмінно) |
відмінно |
B |
80-89 (дуже добре) |
добре |
C |
70-79 (добре) |
|
D |
65-69 (задовільно) |
задовільно |
E |
60-64 (достатньо) |
|
FX |
35-59(незадовільно–з можливістю повторного складання) |
незадовільно |
F |
1-34(незадовільно–з обов’язковим повторним курсом) |
Екзаменаційна відповідь передбачає встановлення рівня готовності студентів-першокурсників до навчально-пізнавчальної, науково-дослідної та самостійної роботи у навчальній та професійній діяльності та складається з: Всього 20 балів, в тому числі:
теоретичного завдання на перевірку знань з дисципліни – 6 балів;
практичного завдання на перевірку основних умінь – 6 балів; з дисципліни
опитування на знання основних понять (термінів) – 8 балів. з дисципліни
Розподіл балів за видами роботи і формами контролю
Форми навчального процесу |
Критерії та показники оцінки навчально-пізнавальної діяльності студентів |
Кількість балів |
Лекції |
Оцінюється пізнавальна активність студентів в процесі засвоєння теоретичного матеріалу (участь в обговоренні питань лекцій) |
1 бал на кожній лекції |
Семінарські заняття |
Оцінюється ступінь оволодіння студентом: Основними поняттями теми, логічність та доказовність теоретичних висновків з окремого питання семінару (виступ); Активність в обговоренні проблем, що розглядаються назанятті |
2 бали на кожний семінар |
Практичні заняття |
Оцінюється ступінь опанування студентом: Навичками навчально-пізнавчальної діяльності; Практичними вміннями щодо проблеми заняття |
2 бали на кожне практичне заняття |
Індивідуальні заняття |
Результати виконаного студентом індивідуального завдання оцінюються за показниками: оволодіння студентом основними поняттями теми; логічність та доказовність висновків; самостійність теоретичних суджень; творчий рівень, оригінальність виконаної роботи |
5 балів на кожне завдання |
Самостійна робота |
Завдання для самостійної роботи оцінюються за показниками оволодіння студентами: навичками самостійнї навчально-пізнавальної діяльності; практичними вміннями щодо питань завдання для самостійної роботи. |
2 бали до кожної теми курсу |
Контрольна робота |
Кожне запитання контрольної роботи оцінюється за показниками: повної і вірної відповіді: 1 бал – повна і вірна відповідь; 0,5 бвлу – правильна, але неповна відповідь; 0 балів – невірна відповідь. |
8-10 балів за одну контрольну роботу |