- •1. Поняття та загальна характеристика правових підстав та форм набуття права власності на землю громадянами, юридичними особами та територіальними громадянами і державою.
- •2. Цивільно-правові форми набуття та реалізації права власності на землю (купівля-продаж, дарування, спадкування).
- •3 Поняття та юридичні підстави приватизації земель за діючим законодавством. Суб’єкти приватизації земель.
- •4. Поняття та порядок паювання земель. Суб’єкти права на земельну частку (пай).
- •5.Юридичне посвідчення права на земельну частку (пай).
- •6. Викуп земельних ділянок та його правове регулювання.
- •Тема 6. Державна реєстрація та юридичне посвідчення (оформлення) прав на землю.
- •2. Права та обмеження, що підлягають державній реєстрації.
- •3. Органи державної реєстрації прав. Державний реєстр прав.
- •4. Відмова у державній реєстрації прав на землю та їх обмежень.
- •5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку. Документи, що посвідчують права на земельні ділянки.
- •6. Порядок видачі Державних актів на право власності на земельні ділянки.
- •1. Загальні положення
- •2. Заповнення бланків державних актів
- •3. Реєстрація державних актів
- •7. Нотаріальне посвідчення правочинів із земельними ділянками.
- •Тема 7. Склад та цільове призначення земель України. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення.
- •Поняття земельного фонду України.
- •2. Склад та цільове призначення земель України. Поділ земель на категорії та його критерії. Стаття 18.Зку. Склад земель
- •Стаття 19. Категорії земель
- •3. Встановлення та зміна цільового призначення земель Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель Стаття 20. Земельного кодексу України.
- •Стаття 21.Зку. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель
- •4. Поняття правового режиму земель. Види та структура правового режиму земель.
- •Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •6.Суб’єкти сільськогосподарського землевикористання, їх права та обов’язки щодо використання та охорони земель сільськогосподарського призначення.
- •7.Правові форми використання земель сільськогосподарського призначення.
- •Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок
- •9. Особливості правової охорони земель сільськогосподарського призначення. Стаття 162. Поняття охорони земель
- •Тема 8. Правовий режим земель житлової та громадської забудови
- •1. Поняття цільового призначення та склад земель житлової та громадської забудови, особливості їх правового режиму.
- •2. Порядок використання земель житлової та громадської забудови.
- •3. Види земель населених пунктів, їх межі. Встановлення та зміни меж населених пунктів.
- •4.Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
- •5.Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків. Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків
- •6. Правовий режим земель запасу.
2. Права та обмеження, що підлягають державній реєстрації.
Принагідно слід звернути увагу, що законодавство не розрізняє (і не розкриває) термінів „обмеження” і „обтяження” і в більшості випадків вони вживаються як тотожні. Але, як зазначає В.В. Носік, хоча обмеження права власності на землю за змістом є близькою до обтяження, однак ці юридичні категорії не можна розглядати як тотожні. На думку науковця, з позиції теорії земельного права обмеження права власності на земельні ділянки доцільно розглядати як самостійний вид земельних правовідносин, що виникають на підставі юридичних фактів, визначених у законі чи у договорі у випадках, передбачених законом. Обтяження ж мають іншу юридичну природу і можуть зобов’язати власника утримуватися від виконання тих чи інших дій щодо земельної ділянки і обмежують права власника правами третіх осіб (договором іпотеки, ренти, умовами заповіту тощо), чи сервітутами на земельну ділянку.
Що стосується обмежень (обтяжень) таких прав, то вони можуть встановлюватися лише законом. Нагадаємо, що п. 1 ст. 110 Земельного кодексу України зазначає, що на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлене обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Стаття 111 ЗК перераховує види обмежень, серед яких є заборони на продаж, на передачу в оренду (суборенду), на провадження окремих видів діяльності, на зміну цільового призначення, умови прийняття спадщини тільки зазначеним спадкоємцем, умови виконувати певні роботи а також інші зобов’язання, обмеження (обтяження) або умови (проаналізувати норми ст. 11)..
Разом з тим, ст.. 4 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлює, що обов’язковій державній реєстрації підлягають обмеження таких речових прав на землю як право власності, право земельного сервітуту, право постійного користування земельною ділянкою, емфітезмс, суперфіцій тощо.
Проаналізувавши як цивільне так і земельне законодавство, наукові дослідження стосовно прав та обмежень на земельні ділянки, необхідно врахувати, що законодавство передбачає норми щодо захисту прав землевласників та землекористувачів при обмеженні (обтяженні) їхніх прав. Тому можна виокремити фактичні та юридичні підстави звернення за захистом прав суб’єктів при обмеженні (обтяженні) їх прав на земельні ділянки, які були запропоновані в юридичній літературі. Зокрема, до категорії фактичних підстав можна віднести позбавлення власника права користування земельною ділянкою (наприклад, здійснення на земельній ділянці робіт, що унеможливлюють користування нею). Натомість до юридичних підстав слід віднести позбавлення власника або користувача володіння – наприклад, шляхом знищення або підробки правоустановчих документів (державних актів, договорів про встановлення сервітутів, договорів оренди, відсутність державної реєстрації обмежень, що порушує вимоги ч. 2 ст. 111 ЗК України).
Отже, в залежності від виду обмеження та з урахуванням меж допустимості визначення його особливостей, строк дії обмеження може бути обумовлений у нормі закону чи в договірному порядку.