Орієнтовний обсяг робіт

Найменування НД роботи	Кваліфікаційний рівень	Вступ	Основна частина	Висновки	Обсяг *
Реферат	Для усіх рівнів	1-2	8-11	1-2	10-15
Курсова робота	Молодший спеціаліст	1-2	16-21	1-2	20-25
Курсова робота	Бакалавр	1-2	21-26	1-2	25-30
Курсова робота	Спеціаліст	2-3	21-25	2-3	25-30
Дипломна робота	Для усіх рівнів	4-6	44-51	2-3	50-60

* До обсягу роботи не враховується список використаної літератури та додатки.

Література:

1. Бережнова Е.В. Требования к курсовым и дипломным работам по педагогике: Методические рекомендации для студентов. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 48 с.

2. Гута О.М., Кузьма Ю.Б., Орищин С.В. Методичні вказівки до оформлення курсових і дипломних робіт. Для студентів хімічного факультету. – Львів, 1997. – 24 с.

3. Довідник здобувача наукового ступеня: Зб. норм. Док. Та інформ. Матеріалів з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації / Упоряд. Ю.І. Церков; передмова до 3-го, 2-го і з переднього сл. до 1-го вид. Р.В. Бойка. – 3-тє вид., випр.і допов. – К.: „Бюл. Вищої атестат. коміс. України”: Вид-во „Толока”, 2004. – 69 с.

4. Наказ № 41 від 20.07.98 Головного архівного управління при кабінеті Міністрів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016. Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів. – 76 с.

5. Здобувачу наукового ступеня: Методичні рекомендації / Упоряд. С.В. Сьомін. – К.: МАУП, 2002. – 184 с.

6. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах / Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту Випуск І. – К.: 1994. – 336 с.

7. Программа написання курсових робіт для студентів педагогічних спеціальностей / Укл. Артемова Л.В.. – К.,2004. – 19 с.

8. Сорокин Н.А. Дипломные работы в педагогических вузах: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1986. – 128 с.

9. Черкасова С.О. Методичні рекомендації до написання дипломних та курсових робіт. Для студентів і викладачів факультету початкового навчання. – Х.: ОВС, 2002. – 17 с.

10. Янішевський О.О. Методичні рекомендації щодо складання списків використаної літератури. К.: НТСД, 1996. – 46 с.

Наукова стаття

Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання, фіксує науковий пріоритет автора, робить викладений матеріал надбанням фахівців.

Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв'язання.

Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам'ятки авторам. Структура статті повинна відповідати вимогам ВАК України. Так, згідно з Постановою Президії ВАК України № 7-05/1 від 15.01.2003 "До підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України"(див. дод. В) та подачею інформації у загальнодержавну електронну базу даних "Україніка наукова" та в Український реферативний журнал "Джерело" наукові статті повинні мати наступні обов'язкові елементи:

• постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

• аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується зазначена стаття;

• формулювання мети статті (постановка завдання) – висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми;

• виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Це основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо;

• висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку;

• література.

До статті обов'язково додаються анотації українською, російською та англійською мовами (обсягом до 7-ми рядків) у такій послідовності: ім'я та прізвище автора, назва статті, текст анотації та ключові слова. Під час написання анотації необхідно враховувати, що вона містить інформацію про основні ідеї та висновки наукової статті.

Рукопис оформлюється згідно з Держстандартом ДСТУ 3008-95. У верхньому лівому куті ставиться шифр УДК (за інформацією щодо універсальної десяткової класифікації – УДК – можна звертатися до працівників бібліотеки), у правому – ініціали та прізвище автора (авторів) і назва закладу, нижче посередині рядка – заголовок статті великими літерами (зразок П).

Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:

• назва статті повинна стисло відбивати її головну ідею, думку;

• ініціали ставлять перед прізвищем;

• слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

• недоцільно ставити риторичні запитання, мають переважати розповідні речення;

• не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. при переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

• у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі тощо;

• цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;

• доцільно вказувати не менше восьми джерел у списку використаної літератури;

• використані джерела подаються у квадратних дужках [1, с.3]. Посилання на роботи, що не публікувалися, неприпустиме;

• не можна публікувати більше однієї статті одного автора в одному номері.

Стаття повинна бути актуальною, оригінальною та публікуватися автором вперше. Статті друкуються в авторській редакції. Відповідальність за допущені помилки та неточності несуть автори публікацій.

Для визначення обсягу виданих або підготовлених до друку статей існує спеціальна система підрахунку, основу якої складає друкований (авторський) аркуш. Друкований аркуш (д.а.) – одиниця об'єму матеріалу, створеного автором; він дорівнює 40 000 друкованих знаків (включаючи пробіли між словами, розділові знаки, цифри і тощо. Як правило, 1 д.а. – це 22-24 сторінки тексту, надрукованого через 1,5 інтервали кеглем №14.

Оптимальний обсяг наукової статті – 6-12 сторінок (0,5-0,7 д.а.).

До статті додаються:

1. Довідка про авторів на окремому аркуші (зразок Р).

2. Диск СD з електронним варіантом статті та відомостей про авторів.

3. Стаття, підписана авторами.

4. Оригінал документу про оплату (копію обов'язково залишають собі).