Структурні особливості дипломної роботи

Якість дипломної роботи залежить не лише від вдалого добору необхідних матеріалів, а й від умілого використання їх, чіткої організації, системності й послідовності викладу, правильного оформлення наукового апарату. Тому важливим етапом підготовки до виконання дипломної роботи є складання її плану, продумування композиції та ін.

До написання роботи можна приступати лише після завершення добору й вивчення фактичного матеріалу, необхідного для розв’язання обраної проблеми. Значний за обсягом і різноманітний за змістом матеріал має бути чітко систематизований, послідовно викладений. При цьому вирішення основних питань не повинно залишити поза увагою деталі.

Дипломна робота містить у собі такі структурні елементи:

• титульну сторінку;

• зміст;

• вступ;

• розділ 1;

• висновки до першого розділу;

• розділ 2;

• висновки до другого розділу;

• висновки;

• додатки (при необхідності);

• список використаних джерел.

1. На титульній сторінці наводяться дані про тему дипломної роботи, її виконавця, наукового керівника, а також про заклад, в якому вона виконана (зразок К).

2. У змісті відображується структура дипломної роботи (зразок Л).

3. У вступі розкривається актуальність теми дослідження, аналізується ступінь її наукової розробки, а також подається науково-логічний апарат дослідження. При цьому вступ дипломної роботи має чітко визначену структуру.

Структура вступу:

Актуальність і ступінь наукової впослідженості проблеми.

Треба обґрунтувати, чому тема дослідження є актуальною на сучасному етапі розвитку освіти і навести прізвища тих вчених, які займалися розробкою обраної вами теми.

Об’єкт дослідження –... (те, що ми удосконалюємо).

Наприклад, у темі „Роль самостійних робіт у формуванні пізнавальної самостійності молодших школярів“ об’єкт дослідження – формування пізнавальної самостійності молодших школярів.

Предмет дослідження – … (те, за допомогою чого ми удосконалюємо об’єкт дослідження).

Наприклад, для названої вище теми предмет дослідження – самостійні роботи як засіб формування пізнавальної самостійності молодших школярів.

Мета дослідження (це ціль, яку поставив перед собою дослідник) – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити...(методи або засоби, або зміст, вплив предмету дослідження на його об’єкт).

Наприклад, у темі „Роль самостійних робіт у формуванні пізнавальної самостійності молодших школярів“ мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність використання самостійних робіт при формуванні пізнавальної самостійності молодших школярів.

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що ... (Гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про закономірності протікання процесів і явищ, що вивчаються. Бажано будувати трьохступеневу гіпотезу: якщо..., то..., тому що і за яких умов).

Наприклад:

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що використання системи самостійних робіт, які сприяють розвитку пізнавальних сил і здібностей учнів, підвищенню їх пізнавальної активності, буде позитивно впливати на формування пізнавальної самостійності молодших школярів за таких умов:

• розробки на основі принципу перспективної спрямованості;

• розробки з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів;

• системності проведення.

Завдання дослідження:

1. … (Як правило, в дипломній роботі вирішуються три завдання: перше завдання – все про об’єкт дослідження; друге завдання – все про предмет дослідження; третє завдання – експериментальна перевірка (методів або засобів, або змісту, або впливу предмета дослідження на його об’єкт та ін.).

Наприклад:

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять „самостійність”, „пізнавальна самостійність”. Виявити структуру пізнавальної самостійності, дослідити її зв’язок з пізнавальною активністю, розглянути дидактичні умови та шляхи формування пізнавальної самостійності молодших школярів.

2. Теоретично обґрунтувати необхідність використання системи самостійних робіт, розробленої на основі принципів систематичності, перспективної спрямованості і врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів при формуванні пізнавальної самостійності молодших школярів.

3. Експериментально перевірити вплив системи самостійних робіт на формування пізнавальної самостійності молодших школярів.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, спостереження, вивчення учнівських робіт, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

(Якщо в дипломному дослідженні були використані інші методи дослідження, їх теж треба описати).

Апробація

Указується, в яких семінарах, студентських конференціях під час навчання, методичних об’єднаннях учителів, педагогічних радах загальноосвітніх закладів, під час переддипломної практики оприлюднені результати досліджень, викладених у роботі.

3. Основна частина дипломної роботи складається з двох взаємообумовлюючих розділів:

• історико-теоретичного;

• практичного.

Висновки до розділів містять короткі резюме з викладеного матеріалу.

Перший розділ найчастіше буває оглядовим. У ньому наводяться результати аналізу наукової літератури з теми дослідження: розкривається історичний аспект проблеми, формулюються теоретичні положення про сутність процесу, що вивчається, теоретично обґрунтовується наукова позиція виконавця дипломної роботи.

Здебільшого він є своєрідним реферативним викладом (оцінного характеру) наукових досліджень у конкретній сфері з одночасним окресленням кола нерозв’язаних проблем, меж явища, яке досліджує автор роботи, розкриттям теоретичних передумов вивчення проблеми.

У другому розділі автор описує процес, висвітлює методику і техніку дослідження, досягнутий результат, наводить результати експериментальної роботи: описує загальну методику проведення статистичного однофакторного експерименту, а також аналізується хід і результати констатувального, формувального і контрольного видів педагогічного експерименту.

Теоретична і практична частини дипломної роботи разом становлять цілісну структуру науково-пізнавального процесу, що передбачає продуману організацію самостійної діяльності студентів, необхідність реалізувати на практиці власну професійну підготовку, користуючись набутими знаннями, як основними, так і прикладними.

4. У висновках подаються підсумки дослідження: формулювання узагальнення, передбачення перспектив подальшої роботи в межах зазначених проблем.