Характеристика методів педагогічних досліджень

У педагогічних дослідженнях поширені такі наукові методи.

3.1 Методи опитування

Анкетування – це метод, який базується на опитуванні людей і призначається для проведення масштабного збору даних. Про можливості анкетування як методу наукового дослідження в педагогіці виникли суперечності. Засновником використання цього методу був американський психолог і педагог Г.С. Гапп, який за допомогою анкети вивчав різні сторони психіки дітей та молоді.

Анкета – упорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань у вигляді опитувальної карти, яка передбачає жорстко фіксований порядок і структуру, точні вказівки щодо способів відповідей. При цьому відповіді реєструються респондентом або один на один, або в присутності анкетуючого.

Використання методу анкетування вимагає перш за все з’ясувати, наскільки анкета може бути найбільш доцільним методом для дослідження даної ситуації. Правильне використання цього методу передбачає відповідну теоретичну підготовку. Ретельне вивчення стану досліджуваності проблематики дає науковому співробітнику можливість визначити власну галузь дослідження, сформулювати проблему, для вирішення якої за допомогою анкети буде проводитися збір даних. Анкета, на відміну від бесіди, припускає більш жорстку логічну конструкцію, що залишається незмінною протягом усього опитування. Даний спосіб також, як і ніші способи, має свої позитивні та негативні сторони. Як позитивне виділимо те, що він дозволяє за порівняно короткий термін зібрати необхідну інформацію з великої вибірки досліджуваних. До того ж при достатньо продуманому змісті анкета практично виключає можливість впливу досліджуваних один на одного. Негативний аспект полягає в тому, що дані, отримані за допомогою анкети, вимагають значних витрат часу для їхньої обробки.

За змістом анкети можуть належати:

• до фактів: „Опишіть, будь ласка, ті умови, в яких Ви працюєте”;

• до характеристик людей: „Чим, на Вашу думку, відрізняються неврівноважені люди?”;

• до подій: „Коли Ви вперше навчилися плавати?”;

• до міркувань: „Що, на Вашу думку, може бути причиною поганого настрою?” тощо.

За своїми функціями питання анкети можуть бути:

а) фільтрувальними, наприклад, якщо Вас цікавлять відповіді тих, хто віддає перевагу класичній музиці, то в анкеті можна сформулювати таке запитання: „Який із творів І.Баха справив на Вас велике враження?”;

б) основними;

в) контрольними, основна функція яких полягає в перевірці достовірної інформації.

За формою анкети бувають:

а) відкриті – анкети, в яких інструкція не обмежує способу відповіді на запитання: „Яку літературу Ви переважно читаєте у вільний час?”;

б) закриті – анкети, в яких до поставлених запитань пропонуються варіанти готових відповідей на вибір опитуваного: „Чи згодні Ви з думкою, що професія вчителя є однією з кращих?” (а) безумовно згоден; б) згоден; в) не певен; г) не згоден.);

в) напіввідкриті – анкети, які передбачають не тільки можливість скористуватися однією з наведених відповідей, але й запропонувати свою;

г) полярні – анкети, потребують вибору однієї з полярних відповідей типу „так” чи „ні”, „добре” чи „погано”.