Орієнтовна модель анкети

Вступ	Указується, хто (організація), для чого проводить анкетування, як будуть використовуватися дані, гарантується анонімність, подається інструкція щодо заповнення анкети і способів її повернення, досліднику висловлюється подяка за співробітництво
Основна частина анкети	Указується основний зміст запитань
Вступні питання	Присвячені подіям, фактологічні, призначені зацікавити респондента, полегшити йому включитись у роботу
Основні питання	Найбільш гострі, приватні питання, пов’язані з життєво важливими для респондента сферами; складні за формою запитання, відкриті питання
Підсумкові питання	Відносно легкі, з урахуванням стомлення респондента
Відомості про респондента	Запитання про соціальний статус респондента (фах, посада, освіта, стаж роботи, вік тощо)
Подяка за участь в анкетуванні	Висловлюється подяка

Вступна частина анкети: розробляється інструкція для досліджуваного з метою створення позитивної мотивації і пояснення правил роботи з анкетою.

Основна частина анкети: розкриває зміст досліджуваної теми і пропонує блоки питань, в яких ураховуються психологічні особливості досліджуваних.

Демографічна частина: заповнюється в разі необхідності знати додаткові відомості про респондента: вік, освіта, місце роботи тощо.

Бесіда – це метод безпосереднього спілкування, який дає змогу одержати від співрозмовників інформацію за допомогою зазделегіть підготовлених запитань.

Бесіда застосовується як допоміжний метод педагогічного опитування для уточнення висновків, зроблених на основі інших методів. Зрідка бесіда застосовується як самостійний метод з метою одержання первинної інформації

Вимоги до методу бесіди:

• чітке визначення мети;

• чітке планування системи запитань;

• відповідність системи запитань індивідуальним особливостям вихованців;

• невимушеність і доброзичливість під час бесіди

Результати бесіди доцільно порівняти з даними, отриманими за допомогою інших методів.

Інтерв’ю (від англ. „зустріч”, „бесіда”) – метод отримання інформації за допомогою усного опитування. Він передбачає реєстрацію та аналіз відповідей на запитання, а також вивчення особливостей невербальної поведінки опитуваних.

Інтерв’ю допомагає одержати глибину інформацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респондентів, дає змогу вести спостереження за їхніми психологічними реакціями. Воно ефективне у тих випадках, коли дослідник упевнений в об’єктивності відповідей опитуваного. Під час інтерв’ю дослідник ставить сформульовані наперед запитання у певній послідовності та записує відповіді на них.

Метод інтерв’ю застосовується:

• на ранніх стадіях педагогічного дослідження з метою формулювання робочої гіпотези;

• для збору даних;

• для доповнення, уточнення, розширення та контролю даних, отриманих іншими методами.

За ступенем формалізованості інтерв’ю бувають:

а)вільні – бесіди, які жорстко не регламентуються темою; це тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації запитань;

б)стандартизовані – передбачають проведення опитування за чітко розробленою схемою, однаковою для всіх респондентів. У даному випадку спілкування опитуваного й досліджуваного суворо регламентоване детально розробленим запитальником (бланк інтерв’ю, анкета) та інструкцією. Опитуваний зобов’язаний точно дотримуватися формулювання запитань та їх послідовності. В такому інтерв’ю звичайно переважають закриті запитання;

в) напівстандартизовані – ґрунтуєтуються на використанні двох видів запитань: закритих та відкритих;

г) нестандартизовані – методика такого інтерв’ю характеризується певною гнучкістю. Дослідник має право сам формулювати запитання та змінювати їхній порядок відповідно до конкретної ситуації.

Вибір виду інтерв’ю залежить від рівня дослідження проблеми, повноти її вивчення, мети дослідження.