1. Економіка регіону – ланка єдиного народногосподарського комплексу України

Залежно від цілей дослідження та його парадигми економічний район може вивчатися як єдиний, певним чином структуризований, об’єкт, який відзначається цілісністю, має певні функції та складну внутрішню організацію. Він є, з одного боку, підсистемою економічної системи країни, а з іншого – відкритою, досить самостійною складною системою, яка об’єднує різні елементи, процеси і явища. Методологічні основи дослідження економіки району базуються на ідеології регіонального аналізу в цілому. Аналіз різноманітних процесів, об’єктів та явищ, які об’єднує економіка району, необхідний для соціально-економічної діагнос­тики регіону з виходом на його бізнес-оцінку. Головні макроекономічні характеристики регіону збігаються за своїм змістом із такими самими по країні в цілому. Це валовий внутрішній продукт далі – (ВВП) – (включаючи кінцеве споживання) та ВДВ; доходи населення – із урахуванням їх купівельної спроможності; національне багатство, що зосереджено на території регіону. Але вважаємо, що тут це поняття заміняє категорія «інтегральний потенціал».

Регіональний економічний механізм за своєю структурою близький до такого механізму в країні. Він об’єднує виробництво та невиробничу сферу, фінансову (податкову, бюджетну, фінансово-кредитну), а також управління, трудові ресурси та природні ресурси, що задіяні в господарському обігу. Крім цих складових, до економічного механізму регіону входять і його «внутрішні» економічні відносини, а також відносини економічно-виробничих об’єктів із природою та населенням регіону. Тому він включає в себе доходи і валове накопичення, кінцеве споживання, зайнятість та міжрегіональний та зовнішньоекономічний обмін [13].

В умовах переходу до ринкових відносин в Україні дуже важливою під час дослідження економіки районів є їх бізнес-оцінка. Вона здійснюється на основі вивчення головних суспільно-територіальних властивостей, які іманентно присутні на цей час у районі, та набутих у результаті розвитку його продуктивних сил соціально-економічних характеристик. Тобто, як правило, перші виступають важливими чинниками формування других. Необхідно зазначити, що бізнес-оцінка регіону базується на урахуванні як суспільно-територіальних властивостей, так і його соціально-економічних характеристик.

2. Місце і спеціалізація регіонів у системі територіального поділу праці

До основних суспільно-територіальних характеристик району ми відносимо у першу чергу його геополітичне положення, інтегральний потенціал території, демографічну та екологічну ситуацію та інші.

Геополітичне положення району, на відміну від країни, зумовлене чинниками більш вузької дії, а саме транспортно-географічним положенням району, його внутрішньодержавним статусом (столичний, прикордонний, приморський тощо), участю у виробництві ВВП держави та часткою зосередженого національного багатства, впливом на сусідні області і райони, рівнем соціально-економічного розвитку тощо.

Геополітичне положення значною мірою впливає на економіку району, на активність використання його ІПТ та зовнішньої функції. Інтегральний потенціал території об’єднує природно- і трудоресурсний, фінансовий, виробничо-технічний, інтелектуаль­ний, науковий, інформаційно-комунікаційний потенціал тощо.

Від його масштабів, пріоритетності інтелектуально-наукової та інформаційних складових, активності і раціональності викорис­тання тих чи інших ресурсів залежать значною мірою основні соціально-економічні характеристики району, у першу чергу конкурентоспроможність, фінансова стійкість, податкоспроможність та інші.

В Україні є суттєві регіональні відмінності в потужності і структурі ІПТ. Це стосується фактично і всіх його складових, починаючи від виробничої і закінчуючи інформаційно-комунікацій­ною. Загальним для країни є те, що у зв’язку з об’єктивно-необ­хідним переходом її до постіндустріальних імперативів розвитку у структурі ІПТ на початку XXI століття дуже змінюється система «цінностей зростання»; замість природно-ресурсної складової на перший план виходять інтелектуальні, інформаційні ресурси, інноваційний потенціал. Це зумовлює необхідність у державній підтримці сфери освіти, науки, охорони здоров’я, а також до суттєвого реформування системи оплати праці з ефективним задіянням методів її мотивації. Це підвищить не тільки добробут населення, але і його купівельну спроможність. На сьогодні важливе місце серед суспільно-територіальних властивостей посідає екологічна ситуація району. Вона відбиває ступінь сприятливості природного та соціального середовища для життєдіяльності людини. На межі тисячоліть екологічний фактор набув глобального значення, а в Україні у зв’язку з її особливо складною екологією його врахування під час розроблення стратегії регіонального розвитку особливо важливе.