16. Сучасна концепція управляння операціями.

Враховуючи сучасні тенденції розвитку, операційний мен-т як вид практичної діял-ті по упр-ню підприємством включає такі складові:

• упр-ня процесами проектування та створення операційної системи;

• упр-ня поточним функціону-ванням операційної системи;

• упр-ня забезпеченням стабіль-ного функц-ня операційної системи;

• упр-ня якістю та продуктивністю операційної системи;

• упр-ня перетвореннями та розвитком операційної системи.

Можливо виділити такі концепції, згідно з якими розвивається наука і практика упр-ня операціями:

• перебудова на основі сучасних інформаційних і технологічних інновацій організації виробничої діял-ті і упр-ня, тобто застосування концепції реінжинірінгу;

• розвиток концепції внутрішніх ринків корпорації, що означає використання принципів ринкового господарювання у внутрішній діял-ті компаній;

• наявність інтеграційних процесів в управлінні, які спрямовані на більш ефективне використання усіх видів ресурсів;

• поширення використання нефінансових показників щодо оцінки ефективності упр-ня; до них належать: інтелектуальний капітал, ступінь задоволеності споживача, повнота використання інформаційних технологій у господарській діял-ті підприємства.

17. Сучасні принципи.

Методи упр-ня операціями реалізуються у відповідності з конкретними принципами. Таких принципів може бути скільки завгодно, тому розглянемо лише найбільш важливі, які відносяться до виробничого мен-ту:

До принципів упр-ня операціями відносяться:

• науковість;

• єдиноначальність;

• оптимальний розподіл обов’язків;

• оптимальне число рівнів упр-ня вир-вом;

• інформаційна забезпеченість процесу прийняття рішень керівником;

• наявність контролю;

• єдність первинної інформації;

• оптимальність інформаційної завантаженості;

• зацікавленість виконавця у кінцевому результаті.

18. Цілі та задачі упр-ня операціями.

Для операційної системи в цілому характерна основна ціль - забезпечення чіткого виконання плану випуску продукції встановленої якості за кількістю кожної номенклатури і в заданий час на основі раціонального використання виробничих ресурсів, а також за допомогою виявлення і мобілізації внутрішніх виробничих резервів. Основна ціль охоплює такі сфери, як стабільність, кількість, якість, витрати, час. Задачі кожного виробничого підрозділу можуть бути різними, але основна управлінська ціль залишається однією і тією ж для кожного з них: безумовне виконання заданої виробничої програми випуску продукції і досягнення при цьому мінімальних витрат матеріалів, праці, часу та грошових засобів.

До складу конкретних задач, що вирішуються в рамках поточного функціонування операційної системи відносяться:

1. комплектне і рівномірне виконання виробничої програми з дотриманням термінів відправки продукції споживачам;

2. повне і раціональне використання засобів вир-ва і трудових ресурсів;

3. ефективне застосування оборотних засобів вир-ва;

4. розвиток передових форм організації вир-ва;

5. підтримання гнучкості у виробничій діял-ті, що дає змогу ефективно адаптовуватися до коливань зовнішнього середовища;

6. забезпечення оптимального рівня матеріально-технічних запасів, обсягу вир-ва та зайнятості відповідно до рівня обсягу продажів.

Для реалізації вказаних цілей і задач використовуються раціонально розподілені та взаємопов’язані в просторі і часі функції та методи.