9. Загальна характеристика операційного мен-ту як виду практичної діял-ті.

ОМ зводиться до координації ресурсів організації, необхідної для забезпечення вир-ва деяких товарів і надання певних послуг. Як і інші методи упр-ня, виробниче і оперативне упр-ня включає в себе важливі функції – планування, організаційну роботу, керівництво, контроль.

Операційний мен-т – це цілеспрямовані управлінські дії, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування операційної системи організації та досягнення цілей, поставлених перед нею; це упр-ня процесами вир-ва, встановлення обсягів продукції чи послуг, що виробляються в рамках конкретної організації; це прийняття та контроль реалізації рішень, що забезпечують здійснення операційної функції; це упр-ня системою, в рамках якої відбувається перетворення входів у виходи.

Операційний мен-т являє собою діял-тю, що відноситься до створення продукції та послуг шляхом перетворення входів (ресурсів усіх видів) у виходи (готові продукти та послуги). Операційний мен-т виступає як складова мен-ту підприємства поряд із стратегічним упр-ням, фінансовим, інноваційним, кадровим мен-том тощо, займаючи домінуючу позицію. Об’єктом операційного мен-ту є вир-во і виробничі системи, тобто об’єктом упр-ня є переробний процес, результатом якого є створення готової продукції та надання послуг. Інші напрямки діял-ті підприємства призначені забезпечити нормальну роботу по вир-ву продукції і наданню послуг.

Основними функціями операційного мен-ту є: організація, нормування, планування, координація, мотивація, регулювання.

Виробниче та оперативне упр-ня розвивається як одна із найбільш динамічних областей спеціалізації у світі бізнесу. Перш за все саме ця сфера упр-ня стає зосередженням багаточисельних зусиль компанії, які намагаються підвищити свою конкурентоспроможність та добитися росту прибутку.

Операційний мен-т як вид практичної діял-ті по упр-ню підприємством включає такі складові:

• упр-ня процесами проектування та створення операційної системи;

• упр-ня поточним функціонуванням операційної системи;

• упр-ня забезпеченням стабільного функціонування операційної системи;

• упр-ня якістю та продуктивністю операційної системи;

• упр-ня перетвореннями та розвитком операційної системи.

10. Загальна характеристика ом як навчальної дисципліни.

Курс ОМ входить до складу нормативних дисциплін в учбових планах підготовки магістрів ділового адміністрування за більшістю програм, оскільки знання сутності упр-ня операційною діял-тю (ОД) організації є однією з необхідних умов підготовки висококваліфікованого фахівця в галузі мен-ту.

ОМ зводиться до координації ресурсів організації, необхідної для забезпечення вир-ва деяких товарів і надання певних послуг. Як і інші методи упр-ня, виробниче і оперативне упр-ня включає в себе важливі функції – планування, організаційну роботу, керівництво, контроль. Крім цього управляючий вир-вом та поточними операціями повинен слідкувати за створенням товарів та послуг.

Виробниче і оперативне упр-ня, подібно до всіх інших методів упр-ня, потребує, щоб передчасно були точно відмічені цілі компанії, розроблена стратегія для досягнення цих цілей, а також визначені стандарти, з якими будуть зіставлятися результати виробничої діял-ті. Це потрібен виконувати операційний менеджер, а саме менеджер виробничої діял-ті. А для цього він повинен знати основи курсу “Операційний мен-т” і вміти застосовувати ці знання на практиці.

Предметом курсу ОМ є вивчення принципів, закономірностей, специфічних аспектів упр-ня виробничою або операційною діял-тю (ОД) організації.