6. Метологічні основи вивчення дисципліни - системний підхід.
Системний підхід передбачає досл-ня усіх складових операц. мен-ту у взаємозв’язку і взаємовпливу з ме-тою розуміння їх структури, орг-ї то-що, виявлення закономірностей роз-витку і вдосконалення методів упр-ня.
В основу системн підходу як методу наукового дослідження покладено по-няття системи. Під системою розу-міється сукупність взаємопов’язаних в єдине ціле елементів, направлених на досягнення конкретної мети. Елемент системи – це об’єкт, яви-ще або процес, який є частиною ціло-го і який при такому розгляданні не треба роз’єднувати на складові частини.
З наведених визначень системи та елемента системи можливо зробити наступні висновки:
будь-яка система складається з двох або більше елементів;
елементи системи мають характерні лише для себе якості (тільки тоді їх можна відрізнити від інших елементів);
між елементами системи існу-ють зв’язки, за допомогою яких елементи системи впливають одне на одного;
система має свою часову визначеність тобто її склад можна визначити у кожний даний момент часу;
система має свою просторову визначеність, тобто будь-яка система має свої межі; це означає, що система має своє зовнішнє середовище, з яким вона певним чином пов’язана..
Структура системи – це сукупність та характер зв’язків між її елементами. З наведених визначень системи, елемента системи та структури системи можна зробити наступні висновки:
1. будь-які реальні або абстрактні об’єкти, явища і процеси можна представити як системи;
2. будь-яку систему можна розглядати також і як елемент іншої системи більш високого рівня.
Існування і функціонування систем зумовлено рядом закономірностей: цілісністю; інтегративністю; комунікативністю; ієрархічністю; здійснюваностю тощо.
Операційна система організації відноситься до класу економічних систем, які мають ряд характеристик. До цих характеристик відносяться такі: нестаціонарність окремих параметрів системи; унікальність поведінки системи в конкретних умовах; спроможність змінювати свою структуру і формувати варіанти поведінки; спроможність протистояти ентропійним тенденціям; спроможність пристосовуватись до змін зовнішнього середовища; здатність і прагнення до цілевстановлення, тобто спроможність до формування цілей всередині системи.
Ці особливості визначають конкретні форми організації вир-ва, які відрізняються одна від одної переважно характером зв’язків між елементами системи.
7. Операційна функція організації. Входи і виходи операційної системи.
Операційна система
— одна зі складових будь-якої о
рганізації,
у рамках якої реалізується операційна
функція,
тобто здійснюється процес вир-ва
продукції або надання послуг зовнішнім
споживачам.
Операційна функція включає в себе дії, у рез-ті яких виробляється продук-ція та послуги, що поставляються ор-ганізацією зовнішньому споживачеві. Функцію «операції» виконують усі без винятку організації, інакше вони просто не можуть існувати.
Сутність операційної функції полягає в процесі конверсії (трансформації, перетворення), тобто в послідовній низці подій, у ході яких ресурси перетворюються на готову продукцію чи послуги. Схематично це явище: витрати перетворення результати.
Розрізняють два основних типи кон-версії. Перший, відомий під назвою аналітичного, припускає, що сиро-вина перетворюється в один або кіль-ка різноманітних продуктів, що можуть мати, а можуть і не мати схожість з первісним ресурсом за формою та за функціями. Інший тип конверсії, що є відомим під назвою синтетичного, передбачає створення єдиного виду продукції на базі використання великої кількості первісних матеріалів.
Операційна функція являє собою процес перетворення входів у виходи.
Входи і виходи операційної системи.
Операційна функція являє собою процес перетворення входів у виходи.
До складу входів операційної системи належать:
об’єкти операційної діял-ті, на які спрямовані зусилля системи в процесі трансформації: - матеріальні ресурси; - клієнти; - власність клієнтів - засоби операційної діял-ті; - персонал.
До складу виходів операційної системи належать:
- основні: готова продукції; клієнт, стан якого було піддано змінам; власність клієнта, що була піддана змінам
- побічні: матеріальні; енергетичні; інформаційні.