- •3. Зміст операційного менеджменту
- •4. Загальна характеристика ом як навчальної дисципліни.
- •5.Операційний мен-т як різновид функціонального мен-ту.
- •6. Метологічні основи вивчення дисципліни - системний підхід.
- •7. Операційна функція організації. Входи і виходи операційної системи.
- •9. Загальна характеристика операційного мен-ту як виду практичної діял-ті.
- •10. Загальна характеристика ом як навчальної дисципліни.
- •11. Структура операційної системи.
- •12. Метологічні основи вивчення дисципліни - системний підхід.
- •13. Методологічні основи вивчення дисципліни – концепція життєвих циклів.
- •14. Еволюція теорії упр-ня операціями.
- •15. Еволюція практики упр-ня операціями.
- •16. Сучасна концепція управляння операціями.
- •17. Сучасні принципи.
- •18. Цілі та задачі упр-ня операціями.
- •19. Функції та методи упр-ня операціями.
- •20. Система упр-ня операційною діял-тю.
- •21. Функції апарата упр-ня вир-вом.
- •22. Операційна функція організації.
- •23. Входи і виходи операційної системи.
- •24. Складові елементи операційної системи.
- •25. Структура операційної системи.
- •26. Види виробничої структури.
- •27.Зовнішнє оточення ос.
- •28. Моделі зовнішнього оточення ос.
- •29. Види взаємодії між ос та її зовнішнім оточенням.
- •30. Інформаційні та матеріальні потоки в ос.
- •31. Характеристики та властивості ос.
- •32. Види операційних систем.
- •33. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •34. Мета та завдання діял-ті операційного менеджера
- •35. Результати операційної діял-ті.
- •36. Продукти як кінцевий результат операційної діял-ті.
- •38. Технологія як домінанта операційного процесу.
- •39. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •40. Виробнича стратегія – сутність та складові.
- •41. Необхідність розробки та узгодження виробничої стратегії з іншими стратегіями організації.
- •42. Організація виробничого процесу в часі.
- •43. Визначення місця розташування ос.
- •44. Вибір устаткування та варіантів його розміщення.
- •45. Потужність операційної системи.
- •46. Стратегічний, тактичний, оперативний рівень упр-ня операціями
- •47. Масовий тип вир-ва.
- •49. Стратегічні рішення в сфері операцій.
28. Моделі зовнішнього оточення ос.
Зовнішнє оточення ОС характеризується як сукупність змінних, які знаходяться поза межами під-ва та не є сферою безпосереднього впливу з боку його мен-ту.
Існує 2 моделі зовн. оточення:
ОС являє собою центр орг-ї, який оточений буфером, що складається з інш. підсис-м орг-ї. Її характерною ознакою є те, що ОС стабільна, тому що вона захищена зовні, але недоліком є інерційність(уповільненість реагування).
Передбачає, що першої моделі бути не може, тому що не можна бути відокремленим від середовища. В цьому випадку стабільність зникає, але ОС є гнучкими в процесі постійних перетворень.
29. Види взаємодії між ос та її зовнішнім оточенням.
Існують 2 види взаємодії між ОС та зовнішнім оточенням: пряма та опосередкована.
Взагалі зовнішнє оточення ОС характеризується як сукупність змінних, які знаходяться поза межами під-ва та не є сферою безпосереднього впливу з боку його мен-ту.
До прямої взаємодії зовнішнього оточення з ОС можна віднести такі фактори: це перш за все ті орг-ї та люди, які пов’язані з даним під-ом в силу цілей та задач, які ними виконуються: постачальники, споживачі, акціонери, кредитори, конкуренти, профспілки, торгові організації та ін.
Другим видом взаємодії є опосередкована взаємодія, до якої відноситься другий ряд факторів зовнішнього оточення, які не здійснили прямого впливу на оперативну діял-ть орг-ї, визначають стратегічно важливі рішення, що приймаються її мен-том. Найважливіша роль належить економічним, політичним, правовим, соціально-культурним, технологічним, екологічним, фізико-географічним факторам і змінним.
Значення факторів зовнішнього оточення різко підвищується у зв’язку із зростанням складності всієї системи суспільних відносин(соціальних, економічних, політичних та ін.). Саме зовнішнє оточення диктує стратегію й тактику орг-й.
30. Інформаційні та матеріальні потоки в ос.
Під інформаційним потоком розуміють сукупність циркулюючих в логістичній системі, а також між цією системою та зовнішнім середовищем повідомлень, які супроводжують матеріальний потік та необхідні для упр-ня та контролю логістичних операцій. Інформаційний потік відповідає матеріальному потоку та існує у формі паперових та електронних документів. Вони бувають: вхідні інформаційні потоки; вихідні інформаційні потоки;
Інформаційний потік може випереджати матеріальний, слідувати одночасно з ним або після нього. При цьому матеріальний потік може бути направлений як в одну сторону з матеріальним, так і в протилежну.
Показники, що характеризують інформаційний потік: джерело виникнення; напрямок руху потоку; швидкість передачі та прийому; інтенсивність потоку.
Під матеріальним потоком слід розуміти сировину, напівфабрикати, готові вироби, які розглядаються в процесі додавання до них різних логістичних операцій (розвантаження, транспортування, переміщення) та віднесення до відповідного інтервалу часу. Розрізняють як вхідні так і вихідні потоки.
У випадку, коли матеріальний потік віднесений не до часового інтервалу, а до моменту часу, він переходить у запас. Момент часу, коли вантаж знаходиться на шляху, він також являється матеріальним запасом.
Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами, а також в межах одного підприємства.
При збереженні на підприємстві запасів на одному рівні вихідний матеріальний потік буде дорівнювати вхідному. Упр-ня матеріальними потоками тісно зв’язано не тільки з ціною, але й і з проблемами запасів, транспорту, розподілу готової продукції, інформаційних систем.