Ціннісні орієнтації майбутнього вчителя

З метою визначення пріоритетних цінностей-якостей учителя нами було опитано понад 360 експертів-викладачів педагогічних дисциплін педуніверситетів, педколеджів, інститутів розвитку освіти ..., учителів шкіл, інноваційних освітніх установ тощо. Серед експертів: докторів педагогічних наук, професорів – 18%; кандидатів педагогічних наук, доцентів – 61 %; заслужених учителів – 15%. З названих респондентами 37 якостей 10 пріоритетних розташувалися в наступній ієрархії:

1. гуманізм, педагогічно доцільна любов до дітей, турбота про них, доброзичливість;

2. комунікативність, культура педагогічного спілкування;

3. емпатія, здатність зрозуміти внутрішній світ іншого;

4. креативність, творчі характеристики особистості;

5. толерантність;

6. відповідальність, професійний обов’язок, відданість дітям, професії, вірність своїм переконанням;

7. здатність до рефлексії;

8. знання свого навчального предмета, загальна ерудиція, допитливість;

9. емоційна стійкість, здатність до саморегуляції;

10. прагнення і готовність до самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку.

На питання, які необхідні професійно-особистісні якості, за їхнім досвідом, недостатньо виражені в сучасного вчителя і насамперед мають потребу в спрямованому розвитку, отримані наступні відповіді:

1. гуманізм, прагнення піклуватися про дітей, орієнтуватися на їхні інтереси/потреби;

2. емпатія;

3. відповідальність;

4. толерантність;

5. креативність, готовність до інноваційних перетворень;

6. рефлексивность;

7. готовність до саморегуляції;

8. прагнення до саморозвитку, професійного самовихованя, самоосвіти;

9. загальна ерудиція;

10. позитивне самосприйняття, позитивна самооцінка.

Федотенко И.Л. Становление профессиональных ценностных ориентации будущего учителя в процессе педагогической подготовки в вузе. — Тула, 1998. — С. 143—145.

♦ Які найбільш значимі якості виокремили б ви, якби виступали у ролі експерта?

Про особистий приклад учителя

Основна соціальна функція педагогічного корпуса – відтворення продуктивних сил, розвиток інтелектуального і духовно-морального потенціалу суспільства. Цим і визначаються роль і значення вчительської праці в ієрархій професійних цінностей у суспільстві. З психолого-педагогічних позицій важливість учительської професії обумовлюється можливістю впливати на розвиток і становлення особистості дитини на основі професійної компетентності, волі, авторитету, права, розумного примуса. Цей аспект педагогічної діяльності мало досліджений, незважаючи на те, що тут є низка складних проблем. Загальновідомий ступінь впливу вчителя на дитину і його батьків на всіх етапах шкільного життя: від майже безмежного в початковій школі до значною мірою судьбоносного в основній і старшій школі.

Для дітей, що пришли до 1-го класу, учитель є найбільш впливовою людиною, що має енциклопедичні пізнання у всіх галузях життя, що створює йому в очах учня моральний авторитет. Соціологи відзначають наявність «ефекту першої вчительки», що виявляється в тім, що деякі події шкільного років (як позитивні, так і негативні) залишаються в пам'яті людей надовго, істотно впливаючи протягом усього життя. Одночасно відзначимо, що дуже сильний вплив, що здійснюється вчителем початкових класів на дітей, найчастіше некерованих у домашніх умовах, формує й в очах батьків уявлення про могутність педагога.

Особистий приклад учителя є для підлітків і старших школярів важливим стимулом у розвитку пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтацій, естетичних поглядів, мотивів вибору професії, різноманітних захоплень і т.д. Вплив педагога може не тільки стимулювати розвиток цих якостей і властивостей особистості, але і гальмувати його. <...>

Особистість учителя впливає на формування самооцінки школяра, процеси його самоідентифікації, самопізнання, становлення відносин з однолітками і дорослими, вибір професії і вироблення життєвих змістів і планів, тобто на всі найважливіші процеси життєдіяльності, що визначають його особисту і професійну долю. Усе це дозволяє характеризувати вчителювання як професійну групу, що має дуже серйозний вплив з досить тривалою тривалістю його впливу на особистість, що розвивається. На думку соціологів, соціально-демографічна характеристика вчителювання, з'ясування престижу професії, аналіз якості професійної освіти і матеріального становища педагогів дозволяють зробити висновок про те, наскільки успішно сучасний педагогічний корпус готовий до реалізацій описаних вище найважливіших соціальних і психолого-педагогічних функцій.

Орлов А.А. Современный учитель: социальный престиж и профессиональный статус // Педагогика. — 1999. — №87. — С. 60—61.

♦ Чи поділяєте ви точку зору автора на роль особистого приклада вчителя в навчально-виховному процесі? Проілюструйте свою відповідь випадками зі шкільної практики.