Тема 5. Педагогічна культура батьків - 2 години.
Теоретичні питання:
1. Сутність педагогічної культури батьків як компоненти загальної культури.
2. Залежність процесу становлення особистості дитини від системи сімейних цінностей, рівня особистісної культури кожного з батьків.
3. Компоненти педагогічної культури батьків як складної і динамічної системи: педагогічні знання (уявлення батьків про вікову динаміку розвитку дитини, самоцінність періоду дошкільного дитинства, про основні завдання виховання тощо); педагогічна і психологічна компетентність (здатність зрозуміти потреби дітей, раціонально спрямувати зусилля і засоби на уміння бачити перспективи розвитку дитини); педагогічна рефлексія (вміння батьків аналізувати, критично оцінювати власну виховну діяльність, знаходити причини своїх педагогічних помилок); педагогічна емпатія (співпереживання, адекватна реакція на вчинки й почуття дітей).
4. Педагогічна культура батьків як досвід власного дитинства, результат освіти, самоосвіти, психологічного розвитку особистості. Її актуалізація з народженням дитини.
5. Вплив сімейних конфліктів на виховання дитини.
6. Педагогічні умови успішного виховання дитини в сім’ї.
Практичні завдання:
Скласти ієрархію цінностей сім’ї, в якій виховувались Ви. *
Підготуватись до дискусії: Батьківська тактика в період переживання дошкільниками вікових "криз" (як альтернатива - хто переживає кризу: діти чи батьки?).
«Мистецтво виховання, — зазначав К.Д.Ушинський, — має ту особливість, що майже всім воно здається справою знайомою і зрозумілою, а іншим навіть справою легкою — і тим зрозумілішим і більш легким здається воно, чим менше людина з ним знайома, теоретично або практично. Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння, деякі думають, що для цього потрібні природна здібність і вміння, тобто навичка, але небагато хто прийшов до переконання, що крім терпіння, природної здібності і навички потрібні ще й спеціальні знання...».
А.С.Макаренко не тільки вважав необхідними знання батьками основ батьківської педагогіки, але і написав для них «Лекції про виховання дітей».
Цю ж думку розвивав і В.О.Сухомлинський, вважаючи, що «без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо розв'язати жодного завдання, що стосується навчання і виховання. Батьківська педагогіка — це фундамент, основа всієї педагогічної теорії й практики».
- Чи погоджуєтесь ви з позицію відомих педагогів? Яке значення для успішного виховання дитини в сім‘ї, на вашу думку, має педагогічна освіченість батьків? Яка роль педагога в процесі педагогічної освіти батьків?
У педагогіці метод «прикладу» вважається одним із дієвіших. Висловіть свої думки с приводу наступного твердження.
Справа у тому, що "виховання прикладом" пов'язане з мимовільним перетворенням самого себе в якийсь еталон, непогрішимий зразок. Роби, як я, - це на практиці часто обертається підтекстом: я завжди маю рацію. Такого підтексту в людських стосунках, зокрема в педагогіці, треба боятися більше за вогонь. І тому з дітьми і в школі, і вдома, необхідний такий підхід: "Роби не те, що я роблю, а то, що я говорю". Я можу наробити безглуздя, і в цьому мене наслідувати, зрозуміло, не потрібно. А якщо я говорю щось продумане, вистраждане, хоч самому не завжди вдається це зробити, - спробуй слідувати моїм словам, моїм мріям про себе: можливо, у тебе це вийде краще, ніж у мене.
Возможно ли Другого изменить?
Открыть, сломать и вновь свинтить,
Судьбу без колебаний предсказать,
Потом туда дорогу смело указать.
И не давать с дороги сбиться,
Толкать и осуждать, мешая ошибиться…
А кто нам дал такое право?
Того и я не знаю, ох, не знаю, право…
Есть шаг: любить, исследуя, не ждать мольбы:
Лишь в чуде внутренней борьбы
Ютится взлет людской судьбы…
Теоретичний матеріал для підготовки до заняття: