Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГДС Федорів наша, 230.doc
Скачиваний:
73
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
8.53 Mб
Скачать

8 Інші види каротажу

8.1 Електромагнітна локація муфт.

Місцезнаходження сполучних муфт (замків) обсадних труб в свердловинах визначають за допомогою магнітних локаторів. Магнітні локатори дозволяють фіксувати не тільки місцезнаходження муфтових з'єднань, але і місцеположення в трубах магнітних міток, розривів, потовщень, інтервалів перфорації і ін..

Найбільш широко локатори муфт застосовують для точної установки перфоратора на потрібній глибині, відлічуваній від відповідного муфтового з'єднання.

Локатор муфт є багатошаровою котушкою із сталевим сердечником. Котушка розташована між двома постійними магнітами. Полюси магнітів направлені назустріч один одному. Прилад поміщений в антимагнітний корпус. Таким чином, котушка знаходиться в магнітному полі, створюваному постійним магнітом. В умовах свердловини напруженість магнітного поля, що пронизує індуктивну котушку, залежить від опору ланцюга магнітопроводу, в який входить і обсадна колона. При переміщенні локатора муфт по стовбуру свердловини магнітне поле навкруги котушки залишається незмінним поки труби не зазнають істотних змін, що впливають на магнітний опір середовища. Такі зміни відбуваються у момент перетину приладом муфт (замків), потовщень, розривів труб, що спричиняє за собою зміну магнітного поля і приводить до виникнення в котушці е.р.с. індукції у вигляді імпульсів. Виниклі імпульси передаються по кабелю до реєстратора на поверхню і записуються на діаграмній стрічці. За допомогою таких діаграм можна уточнити положення муфтових з'єднань колони або компресорно-насосних труб, уточнити інтервали перфорації, а також здійснювати точну прив'язку різних приладів по глибині.

8.2 Дефектоскопія і товщинометрія

До числа дефектів обсадних колон відносяться порушення їх цілісності в результаті прострілочно-вибухових робіт (ділянки перфорації колони, тріщини і т.д.).

Товщина стінок обсадних колон може змінюватися під впливом механічних напруг і корозії. Фактичну товщину стінок колони і її внутрішній діаметр необхідно знати при інтерпретації даних контролю цементування і інших методів дослідження обсаджених свердловин.

Товщина стінок обсадних колон визначається за допомогою розсіяного гамма-випромінювання, джерелом якого служить ізотоп тулію. Інтенсивність розсіяного гамма-випромінювання вимірюється гамма-товщиноміром, розмір зонда якого складає 7-9 см. Цей зонд входить до складу комплексного приладу дефектоміра-товщиноміра типу СГДТ-2. Прилад дозволяє одержати середню товщину стінки обсадних колон з точністю ±0,5 мм. Товщиномір іноді застосовують спільно з каліброміром, який служить для вимірювання внутрішнього діаметру сталевих труб з точністю ±1 мм. Внутрішній діаметр обсадних колон може також визначатися за допомогою профілеміра, мікрокаверноміра і індукційного дефектоміра.

Індукційний дефектомір працює за принципом електромагнітної дефектоскопії. Генераторною котушкою індукційного зонда в обсадній колоні створюється вторинне поле вихрових струмів. Двома приймальними котушками вимірюються комплексні складові електромагнітного поля. Генераторна котушка живиться струмом частотою 300 Гц. Приймальні котушки розташовані на однаковій відстані від генераторної котушки по обидва від неї сторони. Комутатор дозволяє включати у вимірювальну схему або одну з приймальних котушок (прямий зонд) або обидві приймальні котушки, сполучені послідовно (диференціальний зонд). Прямий зонд застосовується для виявлення місць порушення колони, а диференціальний - для детальних досліджень (визначення діаметру колони і ін.).