Форми кривих ефективного опору
Криві е, які записані зондами БК навпроти одинарних пластів високого і низького опору, при рівному опорі вміщуючих порід симетричні відносно середини пласта (Рис. 2.12). Границі пластів високого опору на кривих ρе визначають за початком максимального зростання величини е. У випадку значно потужних пластів h16dс на кривій е навпроти середини пласта спостерігається зона занижених значень ефективного опору, яке не перевищує 10-15% від максимального його значення (рис. 2.12).
Якщо загальний розмір зонда Lзаг>6dс, то свердловина, яка заповнена високо мінералізованим розчином, дає досить малий вплив на результати вимірювань е (майже не впливає). При цьому, у випадку відсутності проникнення фільтрату промивної рідини в пласт, величина е близька до дійсного значення п.
Криві трьохелектродного фокусуючого зонда володіють високою роздільною здатністю, за ними достатньо впевнено виділяють пласти товщиною 0.51 м. Застосування трьохелектродного зонда виключає електричні ефекти одного пласта над іншим. У зв’язку з цим, метод БК з використанням трьохелектродного зонда достатньо ефективний при вивченні тонкошаруватих розрізів і неоднорідних пластів, а також високоомних розрізів.
Границі пластів високого опору на кривих е, які отримані трьохелектродним фокусуючим зондом, визначають за початком максимального зростання е. У випадку багатоелектродних зондів місце границь пласта встановлюють за точками з максимальним градієнтом е, які приурочені приблизно до половини висоти аномалії е напроти пласта.
1 – криві е; 2 – графіки п; 3 – високоомні пласти
Рисунок 2.12 – Криві ефективного опору е навпроти одинарних пластів високого опору різної товщини, які отримані трьохелектродним зондом
Від даних точок відкладають в напрямку низького значення вм відстань L/2 у масштабі глибин. Відповідно потужність пласта буде рівною ширині аномалії кривої е на половині її висоти плюс довжина зонда.
В якості характерних значень е напроти одинарних однорідних пластів приймають екстремальні відхилення кривої е – максимальне, у випадку високого опору пласта, мінімальне – при низькому опорі пласта. Напроти неоднорідного знімають середнє значення е.
Області застосування та задачі, що вирішуються за допомогою бокового каротажу
БК призначений для вивчення високоомних розрізів свердловин, які заповнені соляними промивними рідинами (р<0.10.5 Ом·м). При проникненні в пласт рідини високої мінералізації опір присвердловинної зони пласта понижується, що практично не впливає на покази е, яке зареєстроване зондами БК. У випадку проникнення фільтрату промивної рідини (підвищення опору пласта) використання даних ефективного опору для визначення дійсного питомого опору пласта стає малоефективним.
Досить задовільні результати отримують при дослідженні фокусуючими зондами мало пористих порід, для яких відмічаються високі значення відношення питомого опору пласта до опору рідини. У таких розрізах фокусуючі зонди дозволяють отримати достатньо диференційовану криву е, а ефективний електричний опір лінійно залежить від дійсного значення п.
За допомогою дев’ятиелектродного фокусуючого зонда можна визначити параметри зони проникнення, оскільки радіус дослідження цього зонда досить малий.
При достатньо мінералізованих промивних рідинах і чергуванні пластів, питомий опір останніх визначають тільки за даними е методів БК з фокусуванням струму.
Результати методів БК з автоматичним фокусуванням струму дозволяють більш детально проводити літологічне розчленування геологічних розрізів, виділяти пласти-колектори та уточнювати їх будову, визначати параметри зони проникнення фільтрату промивної рідини та дійсне значення питомого опору пластів.