- •Геофізичні дослідження свердловин
- •Геофізичні дослідження свердловин
- •1 Загальна характеристика дисципліни
- •1.1 Історія розвитку геофізичних досліджень свердловин
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці та розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Структура геофізичних досліджень у свердловинах та класифікація методів гдс за фізичними основами
- •1.4 Організація промислово-геофізичної служби
- •1.5 Категорії свердловин за призначенням та їх підготовка для проведення гдс
- •1.6 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах.
- •2 Електричні методи дослідження свердловин
- •2.1 Методи природного електричного поля Фізичні основи методу потенціалів самочинної поляризації
- •Спосіб реєстрації потенціалів пс та форми кривих пс
- •Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •2.2 Методи викликаних потенціалів Фізичні основи методу
- •Задачі, які вирішуються за даними методу вп
- •2.3 Метод звичайних неекранованих зондів
- •Класифікація зондів електричного каротажу
- •Форми кривих уявного опору для різних умов
- •Стандартний каротаж
- •Фізична суть бокового каротажного зондування
- •Коротка характеристика апаратури та технологія проведення досліджень методом бкз
- •Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •2.4 Метод бокового каротажу Фізичні основи методу
- •Трьохелектродний зонд бокового каротажу
- •Семиелектродний зонд бокового каротажну
- •Дев’ятиелектродний зонд бокового каротажу
- •Апаратура бокового каротажу трьохелектродного зонда (абкт)
- •Форми кривих ефективного опору
- •Області застосування та задачі, що вирішуються за допомогою бокового каротажу
- •2.5 Мікрометоди Фізичні основи мікрокаротажу
- •Області застосування мікрокаротажу
- •Мікробоковий каротаж
- •Апаратура мікробокового каротажу (кмбк-3)
- •Резистивіметрія На практиці в польових умовах, як правило, використовують два типи резистивіметрів: свердловинні та поверхневі.
- •Нахилометрія свердловин
- •2.6 Методи індукційного та діелектричного каротажу
- •Метод індукційного каротажу
- •Апаратура індукційного методу (аік-м)
- •Метод діелектричного каротажу
- •Криві діелектричного індукційного каротажу
- •2.7 Методи магнітометрії свердловин
- •Апаратура методу природного магнітного поля
- •Метод магнітної сприйнятливості
- •Апаратура методу мс
- •Криві методу мс
- •Області застосування методу мс
- •Метод ядерно-магнітного каротажу
- •Гірських порід методом ямк (за с.М. Аксельродом)
- •Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •Криві ямк
- •3 Радіоактивні методи дослідження свердловин
- •3.1 Методи гамма-каротажу та спектрального гамма-каротажу Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •Гамма-каротаж спектральний (гк-с)
- •Способи еталонування апаратури радіоактивного каротажу
- •3.2 Методи розсіяного гамма-випромінювання (гамма-гамма-каротаж)
- •Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.3 Нейтронні методи дослідження свердловин
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Метод імпульсного нейтронного каротажу
- •4 Акустичні методи дослідження свердловин
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань при акустичному каротажі
- •4.5 Задачі, що вирішуються за допомогою акустичного каротажу
- •5 Термічні методи дослідження свердловин
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.2 Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу
- •6 Вивчення технічного стану свердловин
- •6.1 Інклінометрія
- •6.2 Кавернометрія
- •6.3 Трубна профілеметрія
- •7 Геохімічні дослідження у свердловинах
- •7.1 Газовий каротаж в процесі буріння
- •7.2 Газовий каротаж після буріння
- •7.3 Комплекс досліджень які проводяться сумісно з газовим каротажем в процесі буріння свердловин
- •8 Інші види каротажу
- •8.1 Електромагнітна локація муфт.
- •8.2 Дефектоскопія і товщинометрія
- •8.3 Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •8.4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •8.5 Акустична шумометрія
- •8.6 Барометрія
- •9 Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •9.1 Метод термометрії
- •9.2 Гамма-гамма каротаж
- •9.3 Акустичний каротаж
- •10 Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •10.1 Перфорація
- •10.2 Торпедування
- •10.3 Інші види підривних робіт
- •10.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •11 Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •11.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •11.2 Електрометричні роботи
- •11.3 Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •11.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
- •Список використаної літератури
Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
У методі ГК вимірюють інтенсивність радіоактивного випромінювання гірських порід в свердловинах за допомогою індикатора γ-випромінювання. В якості індикатора використовують лічильник Гейгера-Мюллера, або більш ефективні і сучасні сцинтиляційні лічильники.
Одержана в результаті виміру крива, яка характеризує інтенсивність гамма-випромінювання пластів уздовж стовбура свердловини, називається гамма-каротажною кривою.
Гамма-випромінювання, що реєструється при гамма-каротажі, включає випромінювання від пластів гірських порід і фонове випромінювання. Фонове випромінювання викликане забрудненням радіоактивними речовинами матеріалів, з яких виготовлений прилад, і космічного випромінювання.
При дослідженні розрізів свердловин гамма-каротажем отримують безперервну криву вимірювання гамма-випромінювання гірських порід у заданих масштабах запису та глибини.
Конфігурації кривих інтенсивності гамма-випромінювання I спотворюються із-за наявності інтегруючої комірки у вимірювальній апаратурі. Внаслідок цього криві I на діаграмах ГК набувають асиметричної форми відносно середини пласта та зсуваються у напрямку руху приладу, а максимальна величина інтенсивності I max занижується, особливо в пластах обмеженої потужності (Рис. 3.4).
Границі пласта підвищеної радіоактивності можна визначити з достатньою для практики точністю за точками, які відповідають початку підйому кривої ГК у підошві пласта і початку її спаду в його покрівлі.
Шифр кривих – Vτ в м·с/год
Рисунок 3.4 – Конфігурація кривих гамма-каротажу
Крива радіоактивного каротажу (будь-якого, не тільки ГК) має відхилення, не пов’язані із зміною фізичних властивостей пластів гірських порід, які називаються статистичними флуктуаціями. Статистична флуктуація – це коливання інтенсивності радіоактивного випромінювання навколо деякої середньої величини в одних і тих же умовах.
У загальному випадку інтенсивність γ-випромінювання від пластів, що реєструється, пропорційна дійсній їх гамма-активності.
Проте, при однаковій гамма-активності породи з більшою густиною відмічаються меншими показами ГК через більш інтенсивне поглинання γ -променів. Таким чином, покази ГК є функцією радіоактивності, густини гірських порід та умов вимірювань (діаметра свердловини, густини промивної рідини, її радіоактивності, товщини обсадної колони, властивостей цементного каменю та ін.).
Умовно вважають, що ефективний радіус дії установки гамма-каротажу (радіус сфери, з якої виходить 90% випромінювань, сприйманих індикатором) відповідає приблизно 30 см. Випромінювання від більш віддалених ділянок гірської породи поглинається навколишнім середовищем, не досягнувши індикатора.
Гамма-каротаж знаходить широке застосування для вивчення літології гірських порід, виділення глинистих порід, якісної та кількісної оцінки їх глинистості, при кореляції розрізів свердловин. Гамма-каротаж використовується також для виявлення радіоактивних (калієвих або уранових) і нерадіоактивних руд, включаючи і вугільні пласти.
Гамма-каротаж проводиться в будь-яких свердловинах: обсаджених, необсаджених, з розчином або без нього.
Прилади гамма-каротажу суміщають часто з іншими видами досліджень в свердловинах: гамма-гамма-каротажем (ГГК), нейтрон-нейтронним каротажем (ННК), індукційним або боковим каротажем і ін..
Недоліки методу ГК: на покази гамма-каротажу істотно впливає діаметр свердловини, товщина металевої обсадної колони і цементного каменя.