- •Геофізичні дослідження свердловин
- •Геофізичні дослідження свердловин
- •1 Загальна характеристика дисципліни
- •1.1 Історія розвитку геофізичних досліджень свердловин
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці та розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Структура геофізичних досліджень у свердловинах та класифікація методів гдс за фізичними основами
- •1.4 Організація промислово-геофізичної служби
- •1.5 Категорії свердловин за призначенням та їх підготовка для проведення гдс
- •1.6 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах.
- •2 Електричні методи дослідження свердловин
- •2.1 Методи природного електричного поля Фізичні основи методу потенціалів самочинної поляризації
- •Спосіб реєстрації потенціалів пс та форми кривих пс
- •Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •2.2 Методи викликаних потенціалів Фізичні основи методу
- •Задачі, які вирішуються за даними методу вп
- •2.3 Метод звичайних неекранованих зондів
- •Класифікація зондів електричного каротажу
- •Форми кривих уявного опору для різних умов
- •Стандартний каротаж
- •Фізична суть бокового каротажного зондування
- •Коротка характеристика апаратури та технологія проведення досліджень методом бкз
- •Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •2.4 Метод бокового каротажу Фізичні основи методу
- •Трьохелектродний зонд бокового каротажу
- •Семиелектродний зонд бокового каротажну
- •Дев’ятиелектродний зонд бокового каротажу
- •Апаратура бокового каротажу трьохелектродного зонда (абкт)
- •Форми кривих ефективного опору
- •Області застосування та задачі, що вирішуються за допомогою бокового каротажу
- •2.5 Мікрометоди Фізичні основи мікрокаротажу
- •Області застосування мікрокаротажу
- •Мікробоковий каротаж
- •Апаратура мікробокового каротажу (кмбк-3)
- •Резистивіметрія На практиці в польових умовах, як правило, використовують два типи резистивіметрів: свердловинні та поверхневі.
- •Нахилометрія свердловин
- •2.6 Методи індукційного та діелектричного каротажу
- •Метод індукційного каротажу
- •Апаратура індукційного методу (аік-м)
- •Метод діелектричного каротажу
- •Криві діелектричного індукційного каротажу
- •2.7 Методи магнітометрії свердловин
- •Апаратура методу природного магнітного поля
- •Метод магнітної сприйнятливості
- •Апаратура методу мс
- •Криві методу мс
- •Області застосування методу мс
- •Метод ядерно-магнітного каротажу
- •Гірських порід методом ямк (за с.М. Аксельродом)
- •Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •Криві ямк
- •3 Радіоактивні методи дослідження свердловин
- •3.1 Методи гамма-каротажу та спектрального гамма-каротажу Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •Гамма-каротаж спектральний (гк-с)
- •Способи еталонування апаратури радіоактивного каротажу
- •3.2 Методи розсіяного гамма-випромінювання (гамма-гамма-каротаж)
- •Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.3 Нейтронні методи дослідження свердловин
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Метод імпульсного нейтронного каротажу
- •4 Акустичні методи дослідження свердловин
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань при акустичному каротажі
- •4.5 Задачі, що вирішуються за допомогою акустичного каротажу
- •5 Термічні методи дослідження свердловин
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.2 Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу
- •6 Вивчення технічного стану свердловин
- •6.1 Інклінометрія
- •6.2 Кавернометрія
- •6.3 Трубна профілеметрія
- •7 Геохімічні дослідження у свердловинах
- •7.1 Газовий каротаж в процесі буріння
- •7.2 Газовий каротаж після буріння
- •7.3 Комплекс досліджень які проводяться сумісно з газовим каротажем в процесі буріння свердловин
- •8 Інші види каротажу
- •8.1 Електромагнітна локація муфт.
- •8.2 Дефектоскопія і товщинометрія
- •8.3 Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •8.4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •8.5 Акустична шумометрія
- •8.6 Барометрія
- •9 Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •9.1 Метод термометрії
- •9.2 Гамма-гамма каротаж
- •9.3 Акустичний каротаж
- •10 Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •10.1 Перфорація
- •10.2 Торпедування
- •10.3 Інші види підривних робіт
- •10.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •11 Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •11.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •11.2 Електрометричні роботи
- •11.3 Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •11.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
- •Список використаної літератури
Спосіб реєстрації потенціалів пс та форми кривих пс
Реєстрація потенціалів ПС полягає в наступному. В наявності є два вимірювальні електроди М і N. Електрод М розміщується в свердловині та рухається вздовж її осі, електрод N розміщується нерухомо на поверхні поблизу устя свердловини. Електроди М і N у сукупності представляють собою найпростіший одноелектродний зонд. Між електродами М і N включається вимірювальний прилад, наприклад, гальванометр (Рис. 2.3). Реєструється різниця потенціалів UПС, яка виникає між електродами М і N:
∆UПС=UПС M-UПС N, (2.8)
де UПС M і UПС N – потенціали природного електричного поля в точках М і N.
РП – пристрій реєстрації; КП – компенсатор поляризації; Б – батарея; П – потенціометр
Рисунок 2.3 – Схема вимірювання потенціалів ПС
Так як потенціал UПС N практично в часі не змінюється, якщо електрод N розміщений у стабільному за фізико-хімічним складом середовищі, то різниця потенціалів UПС буде відрізнятись на сталу величину від значення UПС N, тобто UПС=UПС M-Uconst; таким чином, UПС – крива відносного вимірювання потенціалу електрода М в свердловині і тому не має нульової лінії.
Точкою запису кривої ПС є електрод М. Різниця потенціалів записується в мілівольтах (мВ або mV).
Криві ПС не мають нульової лінії. На діаграмах кривих ПС можуть бути нанесені умовні “нульові” лінії – лінія глин та пісковиків. “Нульова” лінія глин проводиться за максимальними значеннями потенціалу UПС навпроти потужних однорідних глинистих товщ. Дана умовна лінія займає переважно крайнє праве положення. Лінія пісковиків встановлюється за максимальними від’ємними амплітудами кривої ПС і займає, як правило, крайнє ліве розміщення. Від рівня лінії глин знімається амплітуда UПС.
Якщо вміщуючі породи характеризуються близькими величинами природної електрохімічної активності, то аномалія кривої UПС в такому пласті симетрична відносно його середини. При потужності пласта h, яка перевищує три розміри діаметра свердловини dc, границі пластів складають половину максимального відхилення амплітуди UПС від лінії глин, при h<3dc – більше половини максимального відхилення аномалії UПС, і тим ближче зміщуються границі пласта до максимуму, чим менше h (Рис.2.4).
вм=п=р; E01=E03. шифр кривих – h/dс
Рисунок 2.4 – Теоретичні криві потенціалу ПС в пластах різної товщини
Масштаб кривої ПС виражається числом мілівольт на 1 сантиметр і повинен бути вибраний таким, щоб амплітуди відхилення кривих знаходились у межах 2-7 см. Якщо максимальні відхилення амплітуд ПС не перевищують 2см, слід реєструвати криву ПС у меншому масштабі. Переважно використовуються масштаби 5, 10 і 12.5 мВ/см.
Вертикальний масштаб глибин – 1:200 і 1:500; у випадку тонкошаруватого розрізу – 1:50.Швидкість запису кривих ПС може досягати 3000-4000 м/год.
Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
Метод ПС є одним із основних методів електрометрії для дослідження розрізів нафтових і газових свердловин. Він дозволяє розв'язувати ряд геологічних задач, які пов’язані з вивченням літології порід, встановленням границь пластів, проведення кореляції розрізів, виділення порід-колекторів, визначення мінералізації пластових вод і фільтрату промивної рідини, виявлення в пластах місць прориву прісних нагнітальних вод, визначення коефіцієнта глинистості, пористості, проникності та нафтонасиченості порід.