- •Геофізичні дослідження свердловин
- •Геофізичні дослідження свердловин
- •1 Загальна характеристика дисципліни
- •1.1 Історія розвитку геофізичних досліджень свердловин
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці та розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Структура геофізичних досліджень у свердловинах та класифікація методів гдс за фізичними основами
- •1.4 Організація промислово-геофізичної служби
- •1.5 Категорії свердловин за призначенням та їх підготовка для проведення гдс
- •1.6 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах.
- •2 Електричні методи дослідження свердловин
- •2.1 Методи природного електричного поля Фізичні основи методу потенціалів самочинної поляризації
- •Спосіб реєстрації потенціалів пс та форми кривих пс
- •Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •2.2 Методи викликаних потенціалів Фізичні основи методу
- •Задачі, які вирішуються за даними методу вп
- •2.3 Метод звичайних неекранованих зондів
- •Класифікація зондів електричного каротажу
- •Форми кривих уявного опору для різних умов
- •Стандартний каротаж
- •Фізична суть бокового каротажного зондування
- •Коротка характеристика апаратури та технологія проведення досліджень методом бкз
- •Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •2.4 Метод бокового каротажу Фізичні основи методу
- •Трьохелектродний зонд бокового каротажу
- •Семиелектродний зонд бокового каротажну
- •Дев’ятиелектродний зонд бокового каротажу
- •Апаратура бокового каротажу трьохелектродного зонда (абкт)
- •Форми кривих ефективного опору
- •Області застосування та задачі, що вирішуються за допомогою бокового каротажу
- •2.5 Мікрометоди Фізичні основи мікрокаротажу
- •Області застосування мікрокаротажу
- •Мікробоковий каротаж
- •Апаратура мікробокового каротажу (кмбк-3)
- •Резистивіметрія На практиці в польових умовах, як правило, використовують два типи резистивіметрів: свердловинні та поверхневі.
- •Нахилометрія свердловин
- •2.6 Методи індукційного та діелектричного каротажу
- •Метод індукційного каротажу
- •Апаратура індукційного методу (аік-м)
- •Метод діелектричного каротажу
- •Криві діелектричного індукційного каротажу
- •2.7 Методи магнітометрії свердловин
- •Апаратура методу природного магнітного поля
- •Метод магнітної сприйнятливості
- •Апаратура методу мс
- •Криві методу мс
- •Області застосування методу мс
- •Метод ядерно-магнітного каротажу
- •Гірських порід методом ямк (за с.М. Аксельродом)
- •Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •Криві ямк
- •3 Радіоактивні методи дослідження свердловин
- •3.1 Методи гамма-каротажу та спектрального гамма-каротажу Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •Гамма-каротаж спектральний (гк-с)
- •Способи еталонування апаратури радіоактивного каротажу
- •3.2 Методи розсіяного гамма-випромінювання (гамма-гамма-каротаж)
- •Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.3 Нейтронні методи дослідження свердловин
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Метод імпульсного нейтронного каротажу
- •4 Акустичні методи дослідження свердловин
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань при акустичному каротажі
- •4.5 Задачі, що вирішуються за допомогою акустичного каротажу
- •5 Термічні методи дослідження свердловин
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.2 Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу
- •6 Вивчення технічного стану свердловин
- •6.1 Інклінометрія
- •6.2 Кавернометрія
- •6.3 Трубна профілеметрія
- •7 Геохімічні дослідження у свердловинах
- •7.1 Газовий каротаж в процесі буріння
- •7.2 Газовий каротаж після буріння
- •7.3 Комплекс досліджень які проводяться сумісно з газовим каротажем в процесі буріння свердловин
- •8 Інші види каротажу
- •8.1 Електромагнітна локація муфт.
- •8.2 Дефектоскопія і товщинометрія
- •8.3 Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •8.4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •8.5 Акустична шумометрія
- •8.6 Барометрія
- •9 Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •9.1 Метод термометрії
- •9.2 Гамма-гамма каротаж
- •9.3 Акустичний каротаж
- •10 Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •10.1 Перфорація
- •10.2 Торпедування
- •10.3 Інші види підривних робіт
- •10.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •11 Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •11.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •11.2 Електрометричні роботи
- •11.3 Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •11.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
- •Список використаної літератури
6.3 Трубна профілеметрія
Трубний профілемір призначений для вимірювання внутрішнього діаметру і профілю обсадних колон. Прилад забезпечений 12 вимірювальними важелями. Профіль визначається парою важелів, розташованих в одній площині і які переміщаються незалежно від інших пар. Переміщення кожної пари важелів пов'язано з окремим реостатом. Ці реостати живляться змінним струмом частотою 20 кГц. Для одночасної реєстрації 6 вимірюваних параметрів використовують часову імпульсну телевимірювальну систему.
Вимірювання, що виконані трубним профілеміром, дозволяють виявити ексцентриситет обсадної колони, обумовлений нерівномірним її стисненням, виділити інтервали на внутрішній поверхні колони, які порушені корозією.
7 Геохімічні дослідження у свердловинах
До геохімічних методів відносяться газометрія свердловин (газовий каротаж) і люмінесцентно-бітумінологічний метод.
Газовий каротаж заснований на вивченні вмісту і складу вуглеводневих газів і бітумів в промивній рідині, а також основних параметрів, що характеризують режим буріння свердловин.
Поровий простір нафтогазоносних порід заповнений в основному сумішшю граничних вуглеводнів, значна частина яких знаходиться в газоподібному стані. Газоподібні вуглеводні: метан (СН4), етан (С2Н6), пропан (С3Н8), бутан (С4Н10). Пароподібні вуглеводні: пентал (С5Н12) і гексан (С6Н14). Певну інформацію про нафтогазонасиченість гірських порід також несуть деякі інші вуглеводи (неграничні, ізомірні з'єднання).
Природний газ може містити і невуглеводневі гази СО2, азот і ін..
Вуглеводневі гази нафтових, газових і газоконденсатних родовищ мають різний якісний та кількісних склад. Так, для газів нафтових родовищ характерна присутність до 50-60% метану та до 40-50% важких вуглеводнів – етану, пропану, бутану та інших. У газових родовищах вміст важких вуглеводнів невеликий (не перевищує 2-3%), в той же час кількість метану складає 97-98%. Більш висока концентрація важких вуглеводнів притаманна конденсатним покладам.
У водах, які контактують з покладами нафти та газу, переважають вуглеводні гази, причому поблизу нафтових родовищ помітне збільшення кількості важких вуглеводнів.
Інколи склад газової суміші мало відрізняється від компонентного складу газу, який виділяється із нафтоносних і газоносних пластів, що контактують з водоносними.
Вуглеводневі гази в гірських породах можуть знаходитись у вільному та розчиненому станах, у виді конденсату у воді та нафті, а також у сорбованому стані.
Вільний та розчинений у воді вуглеводневі гази за складом не відрізняються, оскільки коефіцієнти розчинності різних вуглеводнів у воді близькі.
Сорбований газ за складом відрізняється від вільного та розчиненого газів. Він збагачений компонентами важких вуглеводневих газів.
Існує два різновиди газового каротажу: в процесі буріння і після буріння. В першому випадку газовміст розчину, що виходить, досліджують одночасно з бурінням. При дослідженні другим методом свердловина повинна заздалегідь простояти в перебігу певного часу, необхідного для збагачення газом нерухомого бурового розчину. Після цього відновлюють циркуляцію розчину без буріння і реєструють зміну газовмісту розчину, що виходить, залежно від часу, що пройшов після відновлення циркуляції. При постійності циркуляції і діаметру свердловини цей час відповідає глибині свердловини з якою виноситься буровий розчин. Газовий каротаж після буріння застосовують досить рідко і лише для підвищення чутливості досліджень і виявлення продуктивних пластів, які з тих або інших причин могли бути пропущені при газовому каротажі в процесі буріння.