- •Геофізичні дослідження свердловин
- •Геофізичні дослідження свердловин
- •1 Загальна характеристика дисципліни
- •1.1 Історія розвитку геофізичних досліджень свердловин
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці та розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Структура геофізичних досліджень у свердловинах та класифікація методів гдс за фізичними основами
- •1.4 Організація промислово-геофізичної служби
- •1.5 Категорії свердловин за призначенням та їх підготовка для проведення гдс
- •1.6 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах.
- •2 Електричні методи дослідження свердловин
- •2.1 Методи природного електричного поля Фізичні основи методу потенціалів самочинної поляризації
- •Спосіб реєстрації потенціалів пс та форми кривих пс
- •Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •2.2 Методи викликаних потенціалів Фізичні основи методу
- •Задачі, які вирішуються за даними методу вп
- •2.3 Метод звичайних неекранованих зондів
- •Класифікація зондів електричного каротажу
- •Форми кривих уявного опору для різних умов
- •Стандартний каротаж
- •Фізична суть бокового каротажного зондування
- •Коротка характеристика апаратури та технологія проведення досліджень методом бкз
- •Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •2.4 Метод бокового каротажу Фізичні основи методу
- •Трьохелектродний зонд бокового каротажу
- •Семиелектродний зонд бокового каротажну
- •Дев’ятиелектродний зонд бокового каротажу
- •Апаратура бокового каротажу трьохелектродного зонда (абкт)
- •Форми кривих ефективного опору
- •Області застосування та задачі, що вирішуються за допомогою бокового каротажу
- •2.5 Мікрометоди Фізичні основи мікрокаротажу
- •Області застосування мікрокаротажу
- •Мікробоковий каротаж
- •Апаратура мікробокового каротажу (кмбк-3)
- •Резистивіметрія На практиці в польових умовах, як правило, використовують два типи резистивіметрів: свердловинні та поверхневі.
- •Нахилометрія свердловин
- •2.6 Методи індукційного та діелектричного каротажу
- •Метод індукційного каротажу
- •Апаратура індукційного методу (аік-м)
- •Метод діелектричного каротажу
- •Криві діелектричного індукційного каротажу
- •2.7 Методи магнітометрії свердловин
- •Апаратура методу природного магнітного поля
- •Метод магнітної сприйнятливості
- •Апаратура методу мс
- •Криві методу мс
- •Області застосування методу мс
- •Метод ядерно-магнітного каротажу
- •Гірських порід методом ямк (за с.М. Аксельродом)
- •Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •Криві ямк
- •3 Радіоактивні методи дослідження свердловин
- •3.1 Методи гамма-каротажу та спектрального гамма-каротажу Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •Гамма-каротаж спектральний (гк-с)
- •Способи еталонування апаратури радіоактивного каротажу
- •3.2 Методи розсіяного гамма-випромінювання (гамма-гамма-каротаж)
- •Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.3 Нейтронні методи дослідження свердловин
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Метод імпульсного нейтронного каротажу
- •4 Акустичні методи дослідження свердловин
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань при акустичному каротажі
- •4.5 Задачі, що вирішуються за допомогою акустичного каротажу
- •5 Термічні методи дослідження свердловин
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.2 Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу
- •6 Вивчення технічного стану свердловин
- •6.1 Інклінометрія
- •6.2 Кавернометрія
- •6.3 Трубна профілеметрія
- •7 Геохімічні дослідження у свердловинах
- •7.1 Газовий каротаж в процесі буріння
- •7.2 Газовий каротаж після буріння
- •7.3 Комплекс досліджень які проводяться сумісно з газовим каротажем в процесі буріння свердловин
- •8 Інші види каротажу
- •8.1 Електромагнітна локація муфт.
- •8.2 Дефектоскопія і товщинометрія
- •8.3 Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •8.4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •8.5 Акустична шумометрія
- •8.6 Барометрія
- •9 Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •9.1 Метод термометрії
- •9.2 Гамма-гамма каротаж
- •9.3 Акустичний каротаж
- •10 Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •10.1 Перфорація
- •10.2 Торпедування
- •10.3 Інші види підривних робіт
- •10.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •11 Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •11.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •11.2 Електрометричні роботи
- •11.3 Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •11.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
- •Список використаної літератури
Метод магнітної сприйнятливості
Метод магнітної сприйнятливості (МС) базується на вивченні штучного змінного електромагнітного поля гірських порід, величина е.р.с. якого визначається їх магнітною сприйнятливістю.
Для однорідного магнітного ізотропного середовища у випадку двокотушечного зонда можна записати
(2.34)
З формули випливає, що величина ЕРС електромагнітного поля, наведеної в прийомній котушці при переміщенні зонда в магнітне середовище, зростає зі збільшенням її магнітної сприйнятливості. Частка сигналу, обумовлена величиною , залежить від відношення і електропровідності δ.
Електрорушійна сила, що виникає при низькочастотному змінному полі за рахунок магнітної сприйнятливості середовища, являє собою реактивну складову сигналу, фаза якої утворить 90° з фазою струму генераторної котушки. Активна складова ЕРС, обумовлена електропровідністю середовища, збігається по фазі з струмом живлення і зміщена щодо реактивної складової також на 90°. Реєструвати можна або одну складову сигналу – реактивну, або одночасно дві складові – реактивну й активну, одержуючи свідчення як про магнітну сприйнятливість, так і про електропровідність порід.
У випадку однокотушечного зонда, складеного із соленоїда із сердечником з феромагнітного матеріалу, виміряється зміна індуктивності котушки, що залежить від магнітної сприйнятливості порід.
Зміна індуктивності L в однорідному середовищі з магнітною сприйнятливістю χ при низькочастотному змінному полі визначається виразом
, (2.35)
де L – індуктивність соленоїда в повітрі; C – коефіцієнт, що визначає чутливість апаратури; g0=f(dc/λlc) – геометричний фактор (dc – діаметр свердловини, λ – коефіцієнт скорочення соленоїда, що залежить від неоднорідності намагнічування сердечника, λ=0.64, lc – довжина сердечника соленоїда, λlc – діюча довжина чуттєвого елемента; χеф – ефективна магнітна сприйнятливість, зв’язана з дійсним значенням χ співвідношенням
, (2.36)
де N – коефіцієнт розмагнічування середовища, що залежить від її геометрії; при малих змінах dc його можна вважати постійним і рівним 10.9.
Апаратура методу мс
Магнітна сприйнятливість гірських порід може бути виміряна двома принципово різними способами: по зміні індуктивності соленоїда і величині реактивної складової напруженості вторинного магнітного поля.
Дослідження розрізів свердловин методом МС здійснюється апаратурою КМВ, АМК-3 і комплексною апаратурою ЕМК-1, КМК і ТСМК-40.
Апаратура типу КМВ розроблена на основі мостової схеми. Міст живиться струмом частотою 1 кГц від електронного генератора через трансформатор. Напруга розбалансу моста надходить на підсилювач, потім на фазовий випрямляч для випрямлення реактивної складової поля, далі через фільтри подається на прилад, що реєструє. Свердловинний прилад живиться від генератора струмом частотою 50 Гц, анодна напруга знімається з випрямляча. Фільтри призначені для поділу живильної і вимірювальної ланцюгів.
В апаратурі КМВ застосовуються два датчики: перший чутливий – для вимірів у слабомагнітних породах і рудах; другий грубий – для вимірів у сильно магнітних рудах. Чутливий датчик довжиною 20 см з феритовим сердечником має високу індуктивність при низькому омічному опорі (велика добротність датчика). Його чутливість складає 3-5 мільйонних частинок одиниці. Довжина грубого датчика 12 см, індуктивність його порівняно невелика (мала добротність датчика). Датчики поміщені в заповнений маслом неметалічний кожух.
Масштаб запису кривих еф встановлюється за даними еталонування апаратури на моделях з матеріалів з відомими значеннями магнітної сприйнятливості (наприклад, з магнетиту, магнетиту з гіпсом).
Масштаб запису кривих МС обчислюється за формулою:
, (2.37)
де K=40·π·n – коефіцієнт соленоїда (п – число витків, що приходяться на 1 см довжини соленоїда); I – сила струму; l – величина ефекту, що спостерігається, від градуйованого соленоїда.
Масштаб глибин кривих χеф при детальних дослідженнях розрізів рудних свердловин складає 1:50 або 1:25. Оптимальна швидкість запису кривих МС порядку 1000-1500 м/с.
Свердловинний прилад стабільно працює при температурі до 60°С.