Формування хімії у хvі-хvііі cтоліттях

Оновлення культури, яке проявилось в Італії наприкінці ХІІІ ст., життя общин і потреби виробництва шерсті і шовку, проблеми, що висунуті військовим мистецтвом, відкриття Америки і розширення торгової діяльності, винахід компаса і друкарського шрифту внесли зміни у суспільне життя спочатку цієї країни, а потім і решти країн західної Європи. Економiчнi, полiтичнi та соцiальнi умови епохи Вiдродження привели до формування нового свiтогляду. Ці зміни повернули наукові дослідження на нові шляхи, що відмінні від шляхів релiгiйної схоластики. Хімія, як і інші природничі науки, також відчула вплив нового життя і, відокремившись від старої алхімії, набула певну свободу дослідження. Алхiмiя, хоч і повiльно,

але втрачала те значення, яке вона мала у попереднi столiття. ХVІ, ХVІІ і ХVІІІ ст. характернi тим, що робляться численнi спроби надати хiмїї єдиного теоретичного змiсту. Вiд Парацельса i до Лавуазьє промiжок часу iсторiї хiмiї наповнений тим, що окремi теоретично не пов’язанi мiж собою за змiстом явища спрямовувались на заснування цієї науки про Природу, у якої є певнi цілi. Фiзика у цей час стала рацiональною наукою. Такому стану сприяв експериментальний метод Галiлея, який з використанням математики дав поштовх розвитку механiки. Для хiмiї ж ХVІ і ХVІІ ст. властивим був емпiризм i удавана рацiональнiсть. Поряд з появою творів нового типу з металургії і пробірного аналізу в хімії у цей час здійснювались і інші важливі зміни.

Технічна хімія. Наукові успіхи і відкриття не могли не вплинути на технічну хімію, елементи якої можна знайти у 15-17 ст. У середині 15 ст. була розроблена технологія повітродувних сурм. Потреби військової промисловості стимулювали роботи з удосконалення технології виробництва пороху. Протягом 16 ст. подвоїлося виробництво золота і в дев'ять разів зросло виробництво срібла. Виходять фундаментальні праці з виробництва металів і різних матеріалів, що використовуються в будівництві, при виготовленні скла, фарбуванні тканин, для збереження харчових продуктів. З розширенням споживання спиртних напоїв удосконалюються методи перегонки, конструюються нові перегінні апарати. З'являються численні виробничі лабораторії, передусім металургійні. Серед хіміків-технологів того часу можна згадати Ванноччо Бірінгуччо (1480–1539), чия класична праця «Піротехнія» була надрукована в Венеції в 1540 і містила 10 книг, в яких мова йшла про родовища, випробування мінералів, приготування металів, перегонку, військове мистецтво і феєрверки. Інший відомий трактат, «Про гірництво і металургію», був написаний Ґеорґом Аґріколою (1494–1555). Варто згадати також Йогана Глаубере (1604–1670), голландського хіміка, творця глауберової солі.

Алхімія у хvіі столітті

Iсторiя дослiдження в галузi науки вiдкриває для нас разючi вiдомостi. Бiля тридцяти років свого життя Iсаак Ньютон присвятив алхiмiчним заняттям. 3 початку 60–х років ХVІІ ст. у його записнику з’явились алхiмiчнi помiтки: «Про солi i трансмутацiю», «Про солi i сірнисті тіла», «Про ртуть i метали» та iнші. Вчений складає хiмічний словник, у якому до дрібниць описав багато хiмiчних операцій i, зокрема, способи видiлення та очищення золота i срiбла. Наприкiнцi

60-х років Ньютон почав збирати i конспектувати твори алхiмікiв (в його особистiй біблiотецi тільки 16 % книг з проблем математики, фiзики, астрономiї). Переважна бiльшiсть рукописів – це коментарi вченого до прочитаного. Вiдомi i алхiмiчнi трактати самого Ньютона, наприклад «The Reginen» - Королевский, «Clavis» – Ключ, «Index Chemicus» – хiмiчний покажчик. У бiблiотеці вченого нараховано 138 алхiмiчних творiв. На аукцiоні у Сотбі у 1936 р. алхiмiчнi рукописи Ньютона були проданi. Їх обсяг бiля 650 тис. слiв. Приблизно з 1678 р. Ньютон систематично проводить алхімічнi дослідження. Першi записи проведення ним хімічних експериментiв датуються кінцем 1660 р. Біля шести тижнів навесні i стільки ж восени вогонь в лабораторїї вченого майже не згасав. Довгі днi i ночi, якi провiв Ньютон у лабораторiї за алхiмiчними дослiдами, не пройшли для нього безслiдно. Навеснi 1693 р. з’явились ознаки

важкого нервового захворювання. У нього пропав сон i апетит. Але незабаром вiн почав одужувати. Біографи Ньютона, а також спеціалiсти, якi нейтронно-активiзацiйним методом дослiдили пасма i волося вченого, визнали, що причиною захворювання стало отруєння його організму важкими металами i, насамперед, ртуттю. Навiть робота над «Математичними началами натуральної філософії» не могла йому перешкодити проводити алхiмiчнi дослiдження.