- •Частина 1. «Економічної історії зарубіжних країн»
- •Тема 1. Предмет та значення історії економіки в системі економічних наук і сучасної господарської практики. Первісне нагромадження капіталу та промисловий переворот в Англії, сша, Німеччині та Франції
- •1. Предмет та значення історії економіки в системі економічних наук і сучасної господарської практики
- •2. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи (хvі – хvііі ст.).
- •4. Промисловий переворот в Англії.
- •5. Особливості промислового перевороту у Франції
- •6. Особливості промислового перевороту в Німеччині
- •7. Особливості промислового перевороту в Сполучених Штатах Америки.
- •Тема 2. Економіка розвинутих капіталістичних країн в умовах монополістичного капіталізму (1870-1913 рр.)
- •1. Загальна характеристика капіталістичних країн Західної Європи та сша у кінці хіх ст.
- •2. Економіка Великобританії в період монополістичного капіталізму
- •3. Монополістичний капіталізм Франції
- •4. Особливості монополістичного капіталізму Німеччини
- •5. Економіка сша в умовах монополістичного капіталізму
- •Основні показники розвитку економіки провідних
- •Тема 3. Економіка сша, Англії, Франції та Німеччини від першої до другої світових війн
- •1. Вплив і-ої світової війни (1914-1938 рр.) на провідні капіталістичні країни (Німеччина, Англія, Франція, сша)
- •3. Світова економічна криза 1929-1933 рр. (на прикладі сша). «Новий курс» ф. Д. Рузвельта та його історичне значення
- •Тема 4. Економічний розвиток зарубіжних країн з 1939 року до наших часів.
- •І. Розвиток економіки сша в сучасний період:
- •1.1. Вплив іі світової війни на економіку сша (1939 – 1945 рр.)
- •1.2. Розвиток економіки сша в 1945 - 1960 рр.
- •1.3. Розвиток економіки сша в 70 – 90 рр. Хх століття
- •2. Розвиток економіки Німеччини в сучасний період:
- •2.1. Вплив другої світової війни на економіку Німеччини
- •2. 2. Господарство Німеччини в 1945 – 1960 рр.
- •2.3. Розвиток господарства фрн в70 – 90 рр. Хх століття
- •Частина 2. «Економічна історія України» Тема і. Економічний розвиток україни у 60-х рр. Хіх ст. До першої світової війни (1914 – 1918 рр.)
- •Скасування кріпосного права, реформи 1848р., 1861 р.
- •Селянська реформа у західноукраїнських землях
- •Розвиток капіталізму в сільському господарстві.
- •Промисловий переворот та його особливості
- •4. Перехід до монополістичного капіталізму. Формування монополій (з 80-х рр. До і світової війни)
- •Тема 2. Розвиток господарства україни в хх ст.
- •1. Господарство України в період громадянської війни (1918 – 1920 рр.)
- •2. Відбудова народного господарства в період неПу
- •3. Економіка України у роки довоєнних п’ятирічок
- •4. Господарство у роки Великої Вітчизняної війни та повоєнні відбудови (1941– 1950 рр.).
- •1. Загальні риси розвитку економіки України у 50-60 р.Р.
- •2. Розвиток промисловості і транспорту. Господарські реформи 1957 та 1965 р.Р.
- •3. Сільське господарство України
- •4. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі
- •5. Історико-економічна інформація розділу і сучасність
- •Тема 4. Економіка україни у 70-80 рр. Хх ст. Економіка держави в період незалежності
- •1. Загальна характеристика умов розвитку господарства України. Наростання кризових явищ в економіці
- •2. Розвиток промисловості (структура, особливості еволюції окремих галузей, внутрішньогалузеві протиріччя)
- •3. Сільське господарство в умовах довготривалої кризи
- •4. Транспорт України, торгівля, фінанси, грошовий обіг, кредит
- •5. Економіка України в період незалежності
- •6. Історико-економічна інформація періоду і сучасність
Частина 2. «Економічна історія України» Тема і. Економічний розвиток україни у 60-х рр. Хіх ст. До першої світової війни (1914 – 1918 рр.)
План
Скасування кріпосного права. Реформи 1848 р., 1861р.
Розвиток капіталізму у сільському господарстві.
Промисловий переворот та його особливості.
Перехід до монополістичного капіталізму. Формування монополій (з 80-х рр. до І світової війни).
Скасування кріпосного права, реформи 1848р., 1861 р.
Криза феодально-кріпосницьких відносин у І пол. ХІХ ст. примусила царський уряд скасувати кріпосне право. 19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав “Маніфест і Положення про скасування кріпосного права”. Відміна кріпосного права включала такі основні положення:
скасування особистої залежності селян від поміщиків;
наділення селян землею і визначення за неї повинностей;
викуп селянських наділів.
Таким чином, селяни одержали волю і право розпоряджатися власним майном, займатися деякою діяльністю і вести підприємницьку діяльність. Але їх незалежність була обмеженою.
Наділення селян землею було недобровільним, а обов'язковим і залежало від бажання поміщиків. Розміри польових наділів залежали від якості землі: на родючих – менше (2-6 дес.), неродючих – більше (3-7 дес.). У степовій смузі встановився один розмір наділу – від 3 до 6,5 дес. При цьому поміщики зганяли селян з їх земель і виділяли землі в гірших місцях, а також відрізали землю.
Викупна операція також відповідала інтересам поміщиків і залежала від суми оброку. Викупна ціна визначалась шляхом капіталізації оброку із розрахунку 6% річного прибутку. Селяни не могли відразу розрахуватися за наділ, тому посередником ставав банк. Селяни протягом 49 років повинні були щорічно платити за землю, і це було втроє більше від ціни за землю.
Таким чином, реформа 1861 р. була грабіжницькою, на користь поміщиків, але вона все ж таки створювала умови розвитку капіталістичного господарства.
Селянська реформа у західноукраїнських землях
Своєрідно відбувалось скасування кріпацтва в Західній Україні. Там також була поміщицька і селянська землі. У руках поміщиків було більше половини землі (в Галичині – 51,1 %, у Північній Буковині – 58,1 %). У І пол. ХІХ ст. сільське господарство поступово втягується у ринкові відносини. Однак відбувалось це не дуже швидко. В той же час зростала кількість мало і зовсім безземельних селян.
Феодальні відносини гальмували не тільки розвиток сільського господарства, а й промисловість, яка знаходилась в руках поміщиків.
Феодально-кріпосницьке господарство в І пол. ХІХ ст. переростало в кризу, яка призвела до загострення соціальних суперечностей та посилення антифеодальної боротьби селян (так, наприклад, у Галичині 1846 р.).
Таким чином, стало питання про скасування кріпацтва. Буржуазна революція 1848 р. у Західній Європі прискорила цей процес. 17 квітня 1848 р. австрійський уряд видав указ, за яким у Галичині скасували феодальні повинності селян господарств, халупників і комірників. 9 серпня 1848 р. указ від 17 квітня про скасування панщини поширився на Буковину. 27 березня 1848 р. закон угорського сейму скасував кріпацтво та феодальні повинності. Реформа включала такі положення:
ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика;
наділення селян землею;
сплата поміщикам вартості кріпосних повинностей.
Селяни мали зберігати за собою землі, якими користувались до реформи. Але під час роздачі наділів поміщикам відводились найкращі угіддя, а також забирали частину селянських земель. Якщо селяни забажають користуватися сервітутами, вони повинні за це платити поміщикам, в решті селянин потрапляв у економічну залежність. У цілому від реформи 1848 р. виграли насамперед поміщики. Вони втратили владу над селянином, але зберегли землю як умову для економічної кабали.
Однак скасування кріпосного права в Росії та Україні мало велике історичне значення.
Воно відкрило нові можливості для розвитку товарно-грошових відносин у господарстві українських земель.