Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РОБОЧА ЗАР КУЛЬТ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
432.13 Кб
Скачать

Тема 2. Закономірності культурно-історичного розвитку

План

1.Смислове значення культурного буття особистості.

2.Культурний історизм людини як суспільної істоти.

3.Значення безперервності і збереження людського досвіду в культурі.

4.Традиція як форма культурної спадкоємності.

5.Роль історичного часу у виникненні цінностей культури.

6.Діалог культур.

Проблемно-пошукові питання:

  1. Охарактеризуйте час як засіб культурного буття, єдність минулого, теперішнього й майбутнього в культурній історії.

  2. Якими є межі та зміст внутрішнього світу людини?

Методичні рекомендації:

Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку (концепції універсальної еволюції, циклічні, соціологічні, філософсько-культурологічні).

Будучи завжди синонімом людського розвитку, культура співпадає тим самим із суспільним розвитком, з розвитком людини як суспільної істоти. Культура означає приєднання людини до соціуму. Будь-яка людина, яка приходить й живе в цьому світі, оволодіває тією культурою, що вже була створена до неї, і тим самим освоює соціальний досвід, накопичений її попередниками. Культура невід’ємна від пам’яті. Сьогодні все більш актуальними стають людиномірні концепції культури сконцентровані на вирішенні проблеми людина-культура-суспільство. Які концепції Ви знаєте?

Виступаючи як найважливішій механізм людської взаємодії, культура тим самим забезпечує життєдіяльність людей у соціальному середовищі, допомагає їм зберігати єдність і цілісність своєї спільноти при взаємодії з іншими спільнотами. Це досягається шляхом створення, засвоєння, збереження й розповсюдження предметів, ідей, ціннісних орієнтацій, досвіду, що забезпечують взаєморозуміння людей у різноманітних соціокультурних ситуаціях. Важливим у контексті теми є з’ясування проблеми визначення культурної самобутності, що утворюється у невпинному русі взаємодії традицій і новацій в культурі.

Проаналізуйте вислів К.Ясперса «Не наслідування, а традиція робить з нас людей»

Рекомендована література: 1, 3, 4, 7, 17, 21, 24, 30, 55, 64, 89, 101, 114, 120, 121, 122, 127, 128

Тема 3. Культура і цивілізація: взаємодія і розбіжність

План

1.Формування антитези «культура-цивілізація».

2.Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації.

3.Погляди вчених, філософів на співвідношення понять «культура» і «цивілізація».

4.Класична відмінність між культурою і цивілізацією в праці О. Шпенглера „Занепад Європи”.

5.Погляди Ф. Ніцше, А. Тойнбі, М. Данилевського, П. Сорокіна, Дм. Антоновича щодо сутності культури і цивілізації.

Проблемно-пошукові питання:

1. Якою є структура цивілізаційних основ розвитку людства?

4.У чому полягає історичний характер цивілізованості?

5.Визначте негативні та позитивні елементи взаємозв’язку культури і цивілізації.

Методичні рекомендації:

Виникнення цивілізаційних концепцій культури пов’язано з еволюцією самого поняття «цивілізація» (цивілізованість як вихованість, вищий рівень розвитку культури, останній рівень розвитку культури як свідчення її деградації та занепаду). Наповнюється новими змістами, відповідно, і саме поняття «культура».

Циклічні концепції розвитку культур і цивілізацій виникають усупереч еволюційним теоріям (Е.Тейлора. Л.Моргана, Г.Спенсера). Ідея циклічності руху історії не є витвором XX ст., витоки її можна знайти в античності, зокрема в «циклі вічних перетворень» Геракліта. Важливими етапами її еволюції в новий час є: вчення Дж. Віко (1668—1774) про розвиток усіх націй за циклами; розробки Ґердера про самобутність й рівноцінність культур народів і культур. епох: ідея «вічного повернення» Ніцше тощо. Природно, що ці концепції набули актуальності у XX ст. у зв'язку з розчаруванням в унітарності історичного процесу й зростанням інтересу до індивідуального й специфічного в змісті й структурі різних культур.

Рекомендована література: 1, 3, 4, 7, 17, 21, 24, 30, 55, 64, 89, 101, 114, 120, 121, 122, 127, 128