- •Міністерство освіти і науки україни черкаський національний університет імені богдана хмельницького
- •Її місце у навчальному процесі
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння
- •Історія та теорія зарубіжної культури
- •Лекція 1
- •Лекція 6 Логіка викладу:
- •Лекція 7 Логіка викладу:
- •Лекція 8
- •Логіка викладу:
- •Лекція 13 Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Тематика та зміст семінарських занять
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу історії та теорії зарубіжної культури
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 4. Античність та її місце в історії світової культури
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 5. Візантійська культура
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 6. Середньовічна культура країн Західної та центральної Європи Заняття 5
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 7. Культура епохи Відродження
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 8. Реформація в історії європейського культурного регіону
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 9. Західноєвропейська культура періоду Просвітництва
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 10. Європейська культура хіх ст.
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 11. Європейська культура хх ст.
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 12. Культурні регіони. Схід у полікультурній картині світу
- •Зміст практичного заняття:
- •Зміст практичного заняття:
- •3.3 Перелік питань для самостійної роботи Тема 1. Культура як предмет сучасного наукового дослідження
- •Тема 2. Закономірності культурно-історичного розвитку
- •Тема 3. Культура і цивілізація: взаємодія і розбіжність
- •Тема 4. Типологія культури
- •Тема 5. Історична своєрідність культури Месопотамії
- •Тема 6. Проблема культурного синтезу
- •Методичні рекомендації:
- •Тема 7. Культура латиноамериканського культурного регіону
- •Культура доколумбових цивілізацій та їх своєрідність (майя, інки та ацтеки).
- •Тема 8. Культура сша і Канади
- •2. Загальноамериканська культура в умовах здобуття та розвитку державної незалежності сша.
- •3. Культура Канади.
- •Тема 9. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •Тема 10 Тропіко-африканський культурний регіон
- •Тема 11 Формування нової соціокультурної дійсності на рубежі хх - ххі століть.
- •Індивідуальна робота Співбесіда за результатами виконання студентами письмової роботи “Аналіз культурного артефакту, культурної пам’ятки, твору мистецтва з історії культури”
- •2. Порядок роботи.
- •3. Вимоги до оформлення.
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам з курсу «Історія та теорія зарубіжної культури»
Тема 2. Закономірності культурно-історичного розвитку
План
1.Смислове значення культурного буття особистості.
2.Культурний історизм людини як суспільної істоти.
3.Значення безперервності і збереження людського досвіду в культурі.
4.Традиція як форма культурної спадкоємності.
5.Роль історичного часу у виникненні цінностей культури.
6.Діалог культур.
Проблемно-пошукові питання:
Охарактеризуйте час як засіб культурного буття, єдність минулого, теперішнього й майбутнього в культурній історії.
Якими є межі та зміст внутрішнього світу людини?
Методичні рекомендації:
Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку (концепції універсальної еволюції, циклічні, соціологічні, філософсько-культурологічні).
Будучи завжди синонімом людського розвитку, культура співпадає тим самим із суспільним розвитком, з розвитком людини як суспільної істоти. Культура означає приєднання людини до соціуму. Будь-яка людина, яка приходить й живе в цьому світі, оволодіває тією культурою, що вже була створена до неї, і тим самим освоює соціальний досвід, накопичений її попередниками. Культура невід’ємна від пам’яті. Сьогодні все більш актуальними стають людиномірні концепції культури сконцентровані на вирішенні проблеми людина-культура-суспільство. Які концепції Ви знаєте?
Виступаючи як найважливішій механізм людської взаємодії, культура тим самим забезпечує життєдіяльність людей у соціальному середовищі, допомагає їм зберігати єдність і цілісність своєї спільноти при взаємодії з іншими спільнотами. Це досягається шляхом створення, засвоєння, збереження й розповсюдження предметів, ідей, ціннісних орієнтацій, досвіду, що забезпечують взаєморозуміння людей у різноманітних соціокультурних ситуаціях. Важливим у контексті теми є з’ясування проблеми визначення культурної самобутності, що утворюється у невпинному русі взаємодії традицій і новацій в культурі.
Проаналізуйте вислів К.Ясперса «Не наслідування, а традиція робить з нас людей»
Рекомендована література: 1, 3, 4, 7, 17, 21, 24, 30, 55, 64, 89, 101, 114, 120, 121, 122, 127, 128
Тема 3. Культура і цивілізація: взаємодія і розбіжність
План
1.Формування антитези «культура-цивілізація».
2.Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації.
3.Погляди вчених, філософів на співвідношення понять «культура» і «цивілізація».
4.Класична відмінність між культурою і цивілізацією в праці О. Шпенглера „Занепад Європи”.
5.Погляди Ф. Ніцше, А. Тойнбі, М. Данилевського, П. Сорокіна, Дм. Антоновича щодо сутності культури і цивілізації.
Проблемно-пошукові питання:
1. Якою є структура цивілізаційних основ розвитку людства?
4.У чому полягає історичний характер цивілізованості?
5.Визначте негативні та позитивні елементи взаємозв’язку культури і цивілізації.
Методичні рекомендації:
Виникнення цивілізаційних концепцій культури пов’язано з еволюцією самого поняття «цивілізація» (цивілізованість як вихованість, вищий рівень розвитку культури, останній рівень розвитку культури як свідчення її деградації та занепаду). Наповнюється новими змістами, відповідно, і саме поняття «культура».
Циклічні концепції розвитку культур і цивілізацій виникають усупереч еволюційним теоріям (Е.Тейлора. Л.Моргана, Г.Спенсера). Ідея циклічності руху історії не є витвором XX ст., витоки її можна знайти в античності, зокрема в «циклі вічних перетворень» Геракліта. Важливими етапами її еволюції в новий час є: вчення Дж. Віко (1668—1774) про розвиток усіх націй за циклами; розробки Ґердера про самобутність й рівноцінність культур народів і культур. епох: ідея «вічного повернення» Ніцше тощо. Природно, що ці концепції набули актуальності у XX ст. у зв'язку з розчаруванням в унітарності історичного процесу й зростанням інтересу до індивідуального й специфічного в змісті й структурі різних культур.
Рекомендована література: 1, 3, 4, 7, 17, 21, 24, 30, 55, 64, 89, 101, 114, 120, 121, 122, 127, 128